16.02.2016
Справа № 720/229/16-ц
Провадження № 2/720/245/15
16 лютого 2016 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Бурлака В.С.
представника позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
В лютому 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що відповідач є батьком їх неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на її утриманні. В даний час шлюбні відносини між сторонами припинені та вони проживають окремо, відповідач не приймає участь у вихованні дитини та в добровільному порядку ніякої матеріальної допомоги на її утримання не надає. Просила суд стягнути з відповідача щомісяця аліменти на утримання дитини в розмірі 900 гривень.
В судовому засіданні представник позивачки зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача щомісяця аліменти на утримання дитини в розмірі 600 гривень.
Відповідач позов визнав та пояснив суду, що згідний платити аліменти на утримання дитини в розмірі 600 гривень щомісяця.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони в даний час проживають окремо, неповнолітній ОСОБА_4 на диспансерному обліку в лікарні не перебуває та знаходиться на утриманні позивачки, що підтверджується довідкою Боянської сільської ради Новоселицького району № 447 від 08 лютого 2016 року та сторонами не оспорюється.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ОСОБА_1 України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
За вказаних обставин, відповідач як батько також зобов'язаний приймати участь в утриманні своєї неповнолітньої дитини нарівні із матір'ю, тому суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача на утримання своєї дитини.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини та враховуючи, що не має даних про чіткий встановлений його дохід, суд із урахуванням положень ст. 184 СК України вважає доцільним визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з нього на утримання дитини в твердій грошовій сумі.
При цьому, суд у відповідності до вимог ст. 182 СК України враховує матеріальне становище та стан здоров'я дитини та відповідача, який є працездатним, однак не має постійного заробітку, відсутність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Приймаючи до уваги, що відповідач як батько зобов'язаний приймати участь в утриманні своєї неповнолітньої дитини на рівні із матір'ю, позов визнав в повному обсязі, визнання ним позову не суперечить обставинам справи та закону, не порушує права та інтереси інших осіб, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
Суд, визначаючи час з якого слід присудити аліменти на дитину, приймає до уваги, що позовна заява подана до суду 08 лютого 2016 року, а відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати по справі у виді судового збору.
На підставі ст.ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісяця в розмірі 600 (шістсот) гривень, починаючи з 08 лютого 2016 року до її повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551 гривні 20 копійок, зарахувавши їх на розрахунковий рахунок № 31212206700157, банк ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО банку 856135, код 22030001.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя