Рішення
Іменем України
Справа № 712/14136/ 15-ц
Провадження 2/712/532/16
15 лютого 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Марцішевській О.М.
при секретарі - Снігурській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Черкаси в особі Черкаської міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 09.06.2014 року помер її чоловік ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на частину магазину № 2 «Черкащанка» по вул.Енгельса,122/41 м.Черкаси. Позивачка в установленому порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 подавши заяву до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3, але у отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом позивачці нотаріусом було відмовлено у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого правовстановлюючого документу на спадщину. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на вбудоване в жилий будинок приміщення магазину (І-й поверх), а саме приміщення №2-1 по № 2-13 та V, VI, VII по вул. Енгельса,122/41 в м.Черкаси, загальною площею 266,3 кв.м., право власності на яке зареєстроване за спадкодавцем.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 позов підтримав, просив суд позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення позову.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті ( ст.1218 ЦК України).
Судом встановлено, що 09.06.2014 року помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на вбудоване в житловий будинок приміщення магазину (приміщення №2-1 по № 2-13 та V, VI, VII) за адресою м.Черкаси,вул.Енгельса,122/41, площею 266,3 кв.м, вартістю 1304870 грн. згідно висновку про ринкову вартість об»єкта оцінки від 05.01.2016 року № 0001/он-16 ТОВ «Земельне бюро». Вказане спадкове майно на момент відкриття спадщини зареєстроване на праві власності спадкодавця ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.1999 року, що підтвержено витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2008 року № 20679072, довідкою КП ЧООБТІ від 29.01.2016 року № 232о про реєстрацію права власності станом на 01.01.2013р. за спадкодавцем, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2016р. про відсутність змін у реєстрації з 01.01.2013р.
Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки перебувала у шлюбі з спадкоємцем ОСОБА_2 з 28 серпня 1971 року. В установлений законом строк 13.11.2014 року звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та оформлення спадкових прав, інших спадкоємців немає, що підтверджено матеріалами спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом ОСОБА_3 Черкаського міського нотаріального округу, якими підтверджено, що крім позивачки ніхто не звертався з заявами про прийняття спадщини, діти померлого звернулись з заявами про відмову від спадщини на користь позивачки, заповіту померлий не залишив.
Постановою від 08.12.2015 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на частину магазину № 2 «Черкащанка», що знаходиться в м.Черкаси, вул. Енгельса,122/41.
Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу від 23.07.1999р., на підставі якого було зареєстровано право власності спадкодавця, був укладений на Всеукраїнській біржі нерухомості відповідно до Правил біржової торгівлі згідно з протоколом відкритих біржових торгів № 2/1 від 23.07.1999р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Стаття 204 ЦК України регламентує принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правомірний правочин є підставою виникнення та підтвердженням наявності цивільних прав та обов'язків (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 11.12.2002 N 14-7/1390 були надані роз'яснення, що угоди, зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а лише не підлягають подальшому нотаріальному посвідченню. Отже, БТІ не повинні відмовляти в проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно, придбане на товарних біржах, у тому разі, якщо угоди, за якими це майно було набуте, укладені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст.227 ЦК УРСР було передбачено обов'язову нотаріальну форму договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.
Суд виходить з того, що спадкодавець за життя здійснив державну реєстрацію права власності на підставі укладеного на біржі договору купівлі продажу від 23.07.1999р.на нежитлове приміщення, який є чинним та на момент його укладення не суперечив вимогам ЦК УРСР. На момент смерті державна реєстрація права власності спадкодавця на спадкове майно зберігала чинність, отже право власності на дане нежитлове приміщення увійшло до складу спадщини.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки зібраними у справі доказами підтверджено наявність підстав для спадкування позивачкою після смерті чоловіка та документально підтверджено належність на праві власності спадкодавцю спадкового майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16,328,1218, 1251, 1258,1259, 1261 ЦК України, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 09.06.2014 року - вбудоване в жилий будинок приміщення магазину (І-й поверх), а саме приміщення №2-1 по № 2-13 та V, VI, VII по вул. Енгельса,122/41 в м.Черкаси, загальною площею 266,3 кв.м..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.