Провадження № 2о/712/28/16
Справа № 712/647/16-ц
16 лютого 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що він народився 22 червня 1966 року в м. Алма-Ата, Казахстан. В його свідоцтві про народження зазначена мати - ОСОБА_2, в графі «національність» зазначено - «німка». Батько матері ОСОБА_2 (в дівоцтві ОСОБА_3) ОСОБА_4 - ОСОБА_3, також був німцем за національністю.
На даний час, заявник прагне відновити та зберегти етнічне походження свого роду відповідно до положень Закону України «Про національні меншини», і бажає внести зміни до правовстановлюючих документів із зазначенням належності до німецької національності, а тому вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявник в судовому засіданні заяву уточнив та просив зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції внести зміни до актового запису про одруження № 1260 від 09 вересня 1999 року, змінивши його національність з російської на німецьку.
Представник зацікавленої особи в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення заявника, представника зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства та Закону України «Про національні меншини в Україні».
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народився 22 червня 1966 року в м. Алма-Ата, Казахстан. В його Свідоцтві про народження ОСОБА_5 ІІ-КР № 135932 від 01 липня 1966 року зазначені батьки: батько - ОСОБА_5, за національністю «росіянин», мати - ОСОБА_2, за національністю - «німка».
Батько матері заявника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 також за національністю був німцем, що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_5 І-ОД № 502603 від 14 вересня 1999 року.
09 вересня 1999 року заявник одружився з ОСОБА_7. Згідно запису акта про одруження № 1260 від 09 вересня 1999 року національність заявника зазначена як «росіянин».
Враховуючи те, що дід та мати заявника були за національністю німцями, ОСОБА_1 вважає, що має також національну приналежність до національності «німець», а тому йому необхідно встановити даний факт.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створені або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Згідно зі ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій, культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх кордонних народів і національних меншин України.
Національність - національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності - почуттям національної ідентичності.
З метою гарантування національним меншинам права на вільний розвиток прийнято Закон України «Про національні меншини в Україні».
У відповідності до ст. 3 вказаного закону до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Згідно зі ст. 11 вказаного закону громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 300 ЦК України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що мати заявника та його дід були німцями, заявник також має право на відновлення національності своїх предків та на внесення змін до правовстановлюючих документів із зазначенням національності «німець», як це передбачено Законом України «Про національні меншини в Україні».
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що встановлення юридичного факту належності заявника до німецької національності не порушує права та інтереси третіх осіб, а тому суд вважає задовольнити заяву та встановити юридичний факт належності до німецької національності.
Керуючись ст.ст. 11, 55 Конституції України, ст.ст.10,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст. 300 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», суд -
Встановити юридичний факт, що національність ОСОБА_1, який народився 22 червня 1966 року в м. Алма-Ата, Казахстан - «німець».
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції внести зміни до актового запису про одруження № 1260 від 09 вересня 1999 року в частині запису національності нареченого - ОСОБА_1, зазначивши в графі національність - «німець», замість «росіянин».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.