"10" лютого 2016 р.Справа № 916/4734/15
За позовом: Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс-Південь”
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної фінансової інспекції в Одеській області
про стягнення 289375,69грн.
Суддя Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №05-18/19 від 17.02.2015р.; ОСОБА_2, довіреність №05-18/30 від 30.06.2015р.; ОСОБА_3, довіреність №05-18/160 від 30.12.2015р.
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 11.12.2015р.; ОСОБА_5, довіреність від 11.12.2015р.
від третьої особи: ОСОБА_6, довіреність №14 від 08.02.2016р.
В засіданні 10.02.2016р. приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №05-18/19 від 17.02.2015р.
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 11.12.2015р.;
від третьої особи: не з'явився
Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс-Південь” на користь Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” 289 375,69грн. безпідставно набутих грошових коштів.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав письмові пояснення від 17.12.2015р. за вх.№31890/15, від 14.01.2016р. за вх.№850/16, в їх обґрунтування зазначає, що 12.10.2012р. між ДП „МТП „Южний” та ТОВ „Електросервіс-Південь” укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №СД/Т/ВГЕ-253, за умовами якого відповідач виконував роботи з реконструкції внутрішньомайданчикових мереж 10кВ та 0,4 кВ причалів №5 та №6 ВРР-2 згідно з Технічним завданням. Згідно умов означеного договору загальна його ціна склала 5073481,44грн. та включала в себе плату за використані матеріали, виконану роботу та відшкодування усіх обґрунтованих витрат підрядника, які пов'язані з цим договором, визначена сторонами у договірній ціні. Проведеною ДФІ в Одеській області ревізією 07.02.2014р. встановлено, що по актах ф. №КБ-2 враховано роботи в обсягах, які не передбачені при укладанні договорів підряду у відповідних локальних кошторисах до договірної ціни на загальну суму 289375,69грн., у зв'язку з чим в акті ревізії фінінспекція вказала на необхідність усунення виявлених порушень. 13.03.2014р. позивач звернувся до відповідача із вимогою про усунення означених порушень, задоволення якої з боку останнього не отримав. Таким чином, посилаючись на положення ст.632 ЦК України, Загальні умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою КМУ від 01.08.2005р. №668, ст.ст.1212, 1213 ЦК України, позивач вказує на незмінність після укладення договору підряду твердої договірної ціни, у ньому визначеної у зв'язку з чим вважає за рахунок зміни відповідачем обсягів та вартості робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт порушеними свої права щодо безпідставного набуття відповідачем за рахунок порту майна у вигляді грошових коштів, що складають вартість непередбачених договірною ціною робіт.
Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 17.12.2015р. за вх.№31919/15, де вказує, що роботи за договором №СД/Т/ВГЕ-253 ним були виконані, прийняті та оплачені позивачем без будь-яких зауважень. Додатково відповідач відмічає, що після укладення договору та початку виконання робіт було встановлено, що робочий проект по реконструкції мереж від 28.10.2012р. підлягає коригуванню внаслідок того, що після розкриття тунелю шинопроводу та детального вивчення металоконструкцій та електрокомунікацій виникла необхідність змінити кріплення шинопроводу. Отже, відповідачем було відкориговано проект та отримано погодження такого проекту позивачем. Відповідач зауважує. що внесені зміни до проекту стосувались не предмету договору, а конкретного виду та способу виконання робіт, тобто, деякі роботи виконувались в більшому об'ємі, а деякі в меншому, ніж це було передбачено початковим робочим проектом. При цьому, ціна за одиницю матеріалу та роботи не збільшувалась порівняно із початковим кошторисом. Такі обставини призвели до зменшення загальної ціни договору, збереження та економії державних коштів. Отже, за викладених обставин відповідач заперечує щодо безпідставності отримання від позивача коштів на суму 289 375,69грн.
Ухвалою суду від 26.01.2016р. залучено до участі у справі ДФІ в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
09.02.2106р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДФІ в Одеській області надала пояснення за вх.№3076/16, де вказує, що ревізія на підприємстві позивача проводилась планово, за результатами ревізії складено акт №0511/9 від 07.02.2014р. Третя особа пояснила, що в ході ревізії виявлено завищення вартості виконаних робіт на суму 289375,69грн. за договором №СД/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. по актам приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р., що не відповідає умовам вказаного договору, з врахуванням ще й того, що договірна ціна визначена твердою. За вказаних обставин, інспекція звернулась до позивача з вимогою про усунення вказаних недоліків.
Ухвалою суду від 26.01.2016р. за клопотанням позивача від 26.01.2016р. за вх.№2-401/16, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було судом задоволено.
Клопотання відповідача від 26.01.2016р. за вх.№1814/15 про долучення документів до матеріалів справи було судом задоволено.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:
12.10.2012р. між ДП „МТП „Южний” (замовник) та ТОВ „Електросервіс-Південь” (підрядник) було укладено договір (про закупівлю робіт за державні кошти) №СД/Т/ВГЕ-253, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у 2012 році виконати замовнику роботи з реконструкції внутрішньомайданчикових мереж 10 кВ та 0,4кВ причалів №5 та №6 ВРР-2 ДП „МТП „Южний” згідно з технічним завданням (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (п.1.1. договору).
За умовами п.3.1. договору №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. загальна ціна договору складає: 5073481,44грн., у т.ч. ПДВ 20% - 845580,24грн., та включає в себе плату за використані матеріали, виконану роботу та відшкодування усіх обґрунтованих витрат підрядника, які пов'язані з цим договором. Загальна ціна робіт за цим договором визначена на підставі договірної ціни (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.п.5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 5.5., 5.8., 5.10., 5.11. договору №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. строк виконання всього обсягу робіт згідно з Технічним завданням замовника визначений в календарному плані (додаток №3), що є невід'ємною частиною цього договору та становить не більше 50 робочих днів з дати отримання підрядником авансу. Виконані роботи та їх результати (предмет підряду) мають відповідати умовам договору та вимогам, що узгоджені підрядником та замовником. Перед початком робіт підрядник повинен розробити робочий проект, який повинен бути узгоджений з ДП „Чорноморндіпроект”, та отримати позитивний експертний висновок. Перед початком робіт підрядник повинен розробити детальний план виконання робіт, який повинен передбачати поетапне виконання робіт з найменшими перервами в електропостачанні перевантажувальної техніки. Роботи повинні бути виконані відповідно до Технічного завдання, з дотриманням плану виробництва робіт, який погоджено з замовником. Після виконання робіт підрядник повинен підготувати виконавчу документацію для подальшого прийняття електроустановок в експлуатацію відповідно до вимог діючих нормативно-правових та нормативно-технічних документів та ПТЕЕС. Здавання підрядником результатів виконаних робіт (предмета підряду) та приймання їх замовником оформлюється актом здавання-приймання виконаних робіт, який надається підрядником замовнику протягом 7 календарних днів з моменту закінчення виконання робіт за договором. У разі виявлення недоліків під час приймання результатів робіт (предмета підряду) замовник має право відмовитися від підписання акта здавання-приймання виконаних робіт та скласти акт із вказівкою недоліків і строків їх усунення. Зазначений акт складається у двох примірниках та надається на погодження підряднику, який у разі згоди зі змістом цього акту підписує його, скріплює печаткою та усуває всі недоліки у визначений цим актом строк. У разі незгоди підрядника зі змістом цього акту спір вирішується в порядку, встановленому договором.
Відповідно до п.10.1. договору №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
До договору №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. сторонами було підписано додаток №1 „Технічне завдання на виконання робіт з реконструкції внутрішньомайданчикових мереж 10 кВ та 0,4кВ причалів №5 та №6 ВРР-2, додаток №2 - Договірну ціну, складену станом на 16.04.2012р., додаток №3 - Календарний план-графік виконання робіт. Крім того, підрядником було складено локальні кошториси, зведений кошторис №1 на проектні та вишукувальні роботи, кошторис №2 на виконання робіт, кошторис №3 на проектні (вишукувальні) роботи, кошториси №4 на проектні (вишукувальні) роботи.
За фактом виконання підрядних робіт сторонами підписано акти здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 27.12.2012р., акти виконаних робіт від 06.12.2012р., від 14.12.2012р., від 27.12.2012р., від 29.12.2012р., відповідачем складено довідки про вартість виконаних підрядних робіт та підсумкові відомості ресурсів, що підтверджують вартість фактично виконаних робіт на суму 5022749,81грн.
Платіжними дорученнями №13701 від 24.10.2012р., №14905 від 14.12.2012р., №15143 від 24.12.2012р., №15397 від 17.01.2013р. позивач оплатив виконані відповідачем роботи на загальну суму 5022749,81грн.
Погоджений робочий проект, поданий відповідачем у складі конкурсної пропозиції, відповідачу довелось коригувати, зміни до проекту погоджені позивачем, що підтверджується листом ДП „МТП „Южний” №10507/12/207/12 від 07.12.2012р.
Відповідно до акту ДФІ в Одеській області №05-11/9 від 07.02.2014р. ревізії фінансово-господарської діяльності ДП „МТП „Южний” за період з 01.04.2012р. по 30.09.2013р. інспекцією встановлено, що в порушення вимог ДБН Д.1.1-1-2000, п.п.11.4, 11.5. договору підряду від 12.10.2012р. №СД/ВГЕ-253 (про закупівлю робіт за державні кошти), за рахунок невідповідності обсягів і вартості робіт і витрат, відображених по актах приймання виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в за грудень 2012 року на загальну суму 4954422,99грн. (з ПДВ), в порівнянні з обсягами та вартістю робіт згідно вказаного договору, сума завищення вартості виконаних робіт складає 289375,69грн.
На підставі вищевказаного акту ДФІ в Одеській області звернулась до позивача з вимогою №15-05-23-14/2722 від 13.03.2014р. щодо усунення недоліків в частині оплати завищеної вартості виконаних за договором №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. робіт. З підстав непогодження із вказаною вимогою, ДП „МТП „Южний” оскаржило її до адміністративного суду, внаслідок чого постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015р. відмовлено у задоволенні позову ДП „МТП „Южний” до ДФІ в Одеській області про визнання протиправним та скасування п.п.1, 2, 3, 4, 6 письмової вимоги від 13.03.2014р. №15-05-23-14/2722.
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, дослідивши дане рішення адміністративного суду, господарський суд не вбачає встановленими адміністративним судом обставини безпідставного отримання відповідачем коштів за договором №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р., а лише факт правомірності заявлення ДФІ в Одеській області вимоги від 13.03.2014р. №15-05-23-14/2722 до ДП „МТП „Южний”.
29.01.2015р. ДП „МТП „Южний” надіслало ТОВ „Електросервіс-Південь” вимогу про повернення сплачених за договором №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. грошових коштів.
Так, по акту виконаних робіт за грудень 2012р. загалом вартість робіт, виконаних відповідачем, менша ніж передбачена кошторисом на суму 45731,63грн., що спричинене зміною проектних рішень в робочому проекті, на підтвердження чого позивачем подано до справи порівняльну таблицю обсягу робіт.
Загалом за виконані відповідачем роботи позивачем було сплачено 2674999,33грн., в підтвердження чого позивачем надано список платежів, роздруківку меморіальних ордерів.
Проаналізувавши обставини справи, правові позиції сторін, подані ними документи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заявленого позивачем позову з врахуванням наступного.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно п.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Пунктом 1 ст.857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (п.2 ст.854 Цивільного кодексу України).
Положеннями ч.4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Положення ч.1 ст.629 ЦК України встановлюють, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до п.24 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. №668, тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник. Сторони у договорі підряду можуть передбачати порядок уточнення твердої договірної ціни у разі: виникнення обставин непереборної сили; внесення змін до проектної документації; потреби в усуненні недоліків робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам проектної документації, забезпечення якою покладено на замовника; уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це викликало додаткові витрати підрядника; зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт; істотного зростання (у розмірі, визначеному сторонами) після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами; в інших випадках, передбачених договором підряду.
Положення п.28 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. №668, замовник має право: відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою; здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт; делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації (консультаційній, проектній, інжиніринговій тощо) або спеціалісту, які мають відповідні дозвільні документи, з визначенням у договорі підряду їх повноважень. Делегування замовником своїх повноважень не звільняє його від відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт; вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором підряду. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим; відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об'єкта), оплативши підряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збитків, завданих такою відмовою; ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору підряду; вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору підряду, якщо договором підряду або законом не передбачено інше.
Згідно п.53 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. №668, замовник може вносити зміни до проектної документації за умови, що вони не призведуть до підвищення договірної ціни більше ніж на 10 відсотків і до зміни характеру робіт. Внесення змін до проектної документації, що призведуть до підвищення договірної ціни більше ніж на 10 відсотків, допускається тільки за згодою підрядника. За відсутності такої згоди підрядник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Як судом встановлено вище, відповідач виконав умови договору №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. в частині підрядних робіт на суму 5022749,81грн. у обсязі, що вказаний в актах виконаних робіт, підписаних та скріплених печатками сторін, а позивач в свою чергу прийняв та оплатив згадані роботи у повному обсязі, що не заперечується позивачем та відповідачем. Так, до матеріалів справи сторонами не надано доказів заявлення позивачем претензій стосовно якості, недоліків та/або вартості фактично виконаних відповідачем робіт за договором №СД/Т/ВГЕ-253.
Пізніше ревізією ДФІ в Одеській області (акт №05-11/9 від 07.02.2014р.) виявлено завищення обсягів виконаних робіт, порівняно із проектно-кошторисною документацією, що складалась та узгоджувалась на момент підписання договору про закупівлю послуг, що виразилось у виконанні відповідачем робіт на суму 289375,69грн., які не передбачені кошторисом, складеним на момент подання тендерної пропозиції.
Оскільки конкурсна пропозиція підрядника формувалась та розрахунки щодо обсягів за нею складались до проведення закупівлі послуг замовником, заздалегідь передбачити потреби мережі позивача у додаткових роботах підрядник не міг, оскільки необхідність таких було виявлено лише після розкриття тунелю шинопроводу та детального вивчення його технічних властивостей та придатності і доцільності впорядкування його роботи у передбачений кошторисом спосіб. Дані обставини призвели до необхідності коригування робочого проекту, що і було зроблено відповідачем, із отриманням відповідного погодження позивача.
Між тим, відкоригований робочий проект, підписані сторонами акти ф.КБ-2в, довідки ф.КБ-3 передбачають виконання погоджених кошторисом робіт, але у більшому об'ємі, ніж кошторис. Одночасно, ціна за одиницю матеріалу та роботи відносно початкового кошторису не збільшувалась. При цьому, загалом вартість договору зменшилась.
Так, позовні вимоги позивача ґрунтуються на тій підставі, що він вважає кошти, сплачені відповідачу за виконанні роботи за договором №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р. на суму 289375,69грн. безпідставно отриманими. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Положення ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
За таких обставин, якщо доказів визнання укладеного правочину недійсним або його розірвання не надано, є неспроможними твердження про те, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.
За умови укладення між сторонами спору договору №СД/Т/ВГЕ-253 від 12.10.2012р., який є договором підряду та регулюється параграфом 1 Гл.61 ЦК України, фактичного виконання відповідачем робіт на користь позивача згідно до відкоригованого проекту, погодженого з позивачем, їх оплати позивачем, суд доходить висновку про те, що правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
(Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду України у справі №6-88цс13 від 02.10.2013р., справі №3-69г12 від 22.01.2013р.).
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд повністю відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача за їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Згідно ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за подачу даного позову в сумі 4340,63грн., відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 15 лютого 2016 р.
Суддя І.А. Малярчук