36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
09.02.2016 р. Справа №917/2421/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д", бульвар Слави 7К, Дніпропетровськ,49100
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", вул. Фрунзе, 57, Полтава, Полтавська область,36039
про стягнення 21 077 грн.
суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін в судовому засіданні:
від позивача - ОСОБА_1 дов. №891/1 від 19.12.2014р.
від відповідача - не з'явилися
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 21 077 грн. за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень №65062 від 09.01.2015р., з яких: 20000,00 грн. - сума оголошеної вартості палети, 538,50 грн. - компенсація провізної плати, 538,50 грн. - неустойка.
В судових засіданнях 10.12.2015 року та 09.02.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
09.02.2016 року від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача.
Відповідач повноваженого представника в судове засідання 09.02.2016 року не направив. У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що 30.05.2015 року між сторонами було складено акт здачі-прийняття робіт (послуг) №НП/3-0026471, відповідно до якого сторони своїми підписами та печатками засвідчили надання послуг в повному обсязі в тому числі і за експрес-накладною №10015069364 від 28.05.2015 року, а також відсутність претензій, щодо наданих послуг. Також відповідач вказує, що претензія за вих. №99 від 30.06.2015 року подана позивачем лише через місяць після складання акту здачі-прийняття робіт (послуг) №НП/3-0026471 та оплати послуг. Тому відповідач у своєму відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (арк. справи 58-60).
09.02.2016 року до суду від відповідача надійшов лист, в якому відповідач просить суду провести розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта " (відповідач) укладено Договір №65062 від 09.01.2015 року про надання послуг з організації перевезення відправлень (арк. справи 16-11)..
При укладенні договору сторони, зокрема, узгодили наступне:
- Експедитор (відповідач) зобов'язується за плату та за рахунок Замовника (позивач) організувати перевезення відправлення та надання комплексу послуг, пов'язаних із перевезенням відправлення, а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором ( п. 2.1);
- Експедитор зобов'язується забезпечити збереження відправлення з моменту його приймання для надання послуг до моменту його видачі Одержувачу за умови дотримання Замовником положень цього Договору та Умов (п. 3.1.2 Договору);
- Експедитор зобов'язується надати Замовнику документи для оплати послуг: рахунок-фактуру, податкову накладну, Акти наданих послуг ( п. 3.1.3 Договору);
- Обов'язком Замовника сторони визначили - своєчасно підписати документи, надані Експедитором відповідно до п. 3.1.3. Договору для засвідчення належним чином факту надання послуг (3.3.7. Договору);
- згідно п. 5.2. Договору сторони домовились, що Експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.
- Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів (п. 5.З. Договору);
- у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини Експедитора Експедитор повертає Замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості (але не більше від фактичної вартості відправлення), та провізну плату, сплачену Замовником згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації за пошкодження відправлення Замовник повертає Експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію (п. 6.2.2 Договору);
- у разі порушення строків доставки відправлення, зазначеного в експрес-накладній, з вини Експедитора Експедитор сплачує Замовнику неустойку в розмірі 20 % від суми провізної плати (без суми комісії та вартості додаткових послуг Експедитора) згідно з відповідною експрес-накладною за кожний день затримки, але не більше від суми провізної плати (без суми комісії та вартості додаткових послуг Експедитора) згідно з відповідною експрес-накладною. Жодні інші виплати Експедитором не проводяться ( п. 6.2.1 Договору).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що представником ТОВ "Стиль Д" ОСОБА_2 28 травня 2015 з магазину "proStor", який розташований за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського Михайла, 34а через Експедитора ТОВ "Нова пошта" було відправлено одну палету з товаром загальною вартістю 26 731,65грн., до складу ТОВ "Стиль Д", який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27.
Оголошена вартість палети відповідно до ЕН №100 1506 9364 від 28 травня 2015 року складає 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) грн. Дата прибуття за вищевказаною адресою 29 травня 2015 року, відповідно до ЕН №100 1506 9364 від 28 травня 2015 року (арк. справи 39). Провізна плата за доставку здійснена на суму 538,50 (п'ятсот тридцять вісім гривень 50 коп.) грн. відповідно до ЕН №100 1506 9364 від 28 травня 2015 року.
Як вказує позивач, в строк, встановлений ЕН №100 1506 9364 від 28 травня 2015 року, він не одержав відправлення 29 травня 2015 року.
В зв'язку з чим ТОВ "Стиль Д" 01 липня 2015 року Укрпоштою було направлено відповідачу претензію від 30 червня 2015 року (арк. справи 12-13), отриману ТОВ "НОВА ПОШТА" 17 липня 2015 року , на яку відповідач не надав відповіді.
Дані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Позивач з посиланням на статті статтями 526, 611, 612, 623, 625, ЦК України, 216, 193 ГК України просить суд стягнути з відповідача 21 077 грн., з яких: 20000,00 грн. - сума оголошеної вартості палети, 538,50 грн. - компенсація провізної плати, 538,50 грн. - неустойка.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 1 та ч. 2 ст. 623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Положеннями ст. 314 ГК України визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Відповідно до п.п. 3.1.3, 3.3.7, 5.2, 5.3 Договору, надання послуг Виконавцем Замовнику підтверджується актом приймання-передачі послуг, який підписується Виконавцем і замовниками та є підставою для оплати цих послуг.
Як свідчать матеріали справи ( арк. справи 61-94), на виконання п.п. 3.1.3, 3.3.7, 5.2, 5.3 Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 65062 від 09.01.2015р. між сторонами 30 травня 2015 року було складено акт здачі-прийняття робіт (послуг) № НП/3-0026471, відповідно до якого, сторони своїми підписами та печатками засвідчили надання послуг в повному обсязі, в тому числі і за експрес-накладною № 10015069364 від 28.05.2015р. ( в рядку № п/п 1177, арк. справи 92), а також відсутність претензій щодо наданих послуг.
Позивачем акт № НП/3-0026471 від 30.05.2015 року підписано без заперечень чи претензій та проведено оплату наданих послуг, що визнається самим позивачем та підтверджується платіжним дорученням № 2125 від 10.06.2015 року ( арк. справи 38).
З матеріалів справи вбачається, що претензія за вих. № 99 від 30.06.2015 року була подана позивачем лише через місяць після складання акту здачі-прийняття робіт (послуг) № НП/3-0026471 та оплати ним послуг.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Позивачем не подано доказів на підтвердження факту неотримання ним вантажу з огляду на наявність в матеріалах справи підписаного без зауважень ТОВ "Стиль Д" акту здачі-прийняття робіт (послуг) № НП/3-0026471, а також здійснення оплати отриманих від відповідача послуг з перевезення вантажу.
З урахування викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 12.02.2016 року
Суддя Тимощенко О.М.
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією