11 лютого 2016 року Справа № 915/2169/15
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 дов. № б/н від 18.12.2015,
представник відповідача в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕРВІС-АГРОПІВДЕНЬ”, 25491, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13-Д
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства “ВЛАДІАНА”, 56401, Миколаївська область, Доманівський р-н, смт. Доманівка, вул. Авторемонтників, буд.1
про: стягнення 126 122,66грн.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕРВІС-АГРОПІВДЕНЬ” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства “ВЛАДІАНА” заборгованості в розмірі 126 122,66 грн. з якої: 39 755,91 грн. - основного боргу, 23 877,79 грн. - сума коригування згідно п. 4.3. Договору, 21 100,04 грн. - пеня, 17 246,44 грн. - 39% річних, 23 258,05 грн. - інфляційні, 884,43 грн. - плата за користування товарним кредитом.
Відповідач в судове засідання 11.02.2016 не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016 була направлена відповідачеві та повернулась до суду з зазначенням причин невручення. Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016 направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.
У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
16.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю “СЕРВІС-АГРОПІВДЕНЬ” (далі - постачальник) та Селянським (фермерське) господарством “ВЛАДІАНА” (далі - покупець) було укладено договір поставки № П-13-160114/ззр-Д-кр на умовах товарного кредиту (далі-Договір) згідно умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, а також сплатити проценти за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов цього договору (п. 1.1 Договору). Поставка товару в рамках і на підставі цього Договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього Договору (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору, загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями), які є невід'ємною частиною цього Договору. Зобов'язання сторін по поставці відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках цього Договору виникають після підписання сторонами додаткової угоди (специфікації) до цього Договору (п. 1.4 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до « 01» жовтня 2014 року, а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності до повного їх виконання.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість товару повинна бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.
У відповідності до п. 4.7 Договору, строк користування товарним кредитом починається з дня передання товару постачальником та закінчується зарахуванням останньої оплати грошових зобов'язань. Нарахування процентів припиняється в день (включно) зарахування останньої оплати грошових коштів за поставлений постачальником товар (п.4.8 Договору).
Відповідно до п. 4.10 Договору, розмір процентів, які покупець сплачує на користь постачальника за користування товарним кредитом, становить 2 річних від ціни товару, переданого на умовах товарного кредиту за даним договором.
Пунктом 4.11 Договору визначено, що розрахунок за користування товарним кредитом здійснюється за наступною формулою:
R = S х 2% / 365 х d,
де, R - сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом;
S - відстрочена або розстрочена сума платежу;
D - кількість днів користування товарним кредитом.
Згідно п. 4.17 Договору, у разі прострочення оплати та недостатності грошових коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язань по цьому Договору, Постачальник має право провести зарахування грошових коштів у наступному порядку:
- У першу чергу зараховуються грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по сплаті процентів за користування товарним кредитом (п.4.17.1 Договору).
- У другу чергу - в рахунок сплати процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами (п. 4.17.2 Договору).
- У третю чергу - неустойка та інші платежі за Договором (п. 4.17.3 Договору).
- У четверту чергу - судовий збір (п. 4.17.4 Договору).
- У п'яту чергу - оплата ціни Товару (п. 4.17.5 Договору).
Відповідно до п. 8.4 Договору, постачальник вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст.235 та ст.236 Господарського кодексу України, зокрема у разі порушення строків оплати, встановлених даним Договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання покупця по повному розрахунку за Товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію, на загальну суму 78 685,80 грн., що підтверджується:
- видатковою накладною № 256 від 10.04.2014 на суму 7 201,20 грн. (а.с. 28);
- видатковою накладною № 511 від 08.05.2014 на суму 26 131,56 грн. (а.с. 29)
- видатковою накладною № 779 від 05.06.2014 на суму 33 442,92 грн. (а.с.30);
- видатковою накладною № 959 від 26.06.2014 на суму 11 910,12 грн. (а.с. 31)
та додатковими угодами (специфікація) (а.с.26, 27).
Поставлений позивачем товар був прийнятий відповідачем без зауважень, що підтверджується, підписом уповноваженої особи на видаткових накладних, додаткових угодах (специфікація) та скріплено печатками підприємств. .
Так, за додатковою угодою (специфікація) № 1 від 28.03.2014, загальна вартість товару становить 66 775,68 грн. Курс продажу іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті підписання даної додаткової угоди (специфікації) становить 1 долара США = 11,3 грн. Згідно даної специфікації покупець оплачує товар наступним чином:
- оплата у розмірі 30% загальної вартості товару в сумі 20 032,71 грн. - до
01.04.2014;
- оплата у розмірі 70% загальної вартості товару в сумі 46 742,97 грн. - до
01.10.2014.
Товар за даною специфікацією поставлений згідно видаткової накладної № 256 від 10.04.2014 на суму 7 201,20 грн. (а.с. 28); видаткової накладної № 511 від 08.05.2014 на суму 26 131,56 грн. (а.с. 29), видаткової накладної № 779 від 05.06.2014 на суму 33 442,92 грн. (а.с.30)
За додатковою угодою (специфікація) № 2 від 20.06.2014, загальна вартість товару становить 11 910,12 грн. Курс продажу іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті підписання даної додаткової угоди (специфікації) становить 1 долара США = 11,9 грн. Згідно даної специфікації покупець оплачує товар наступним чином:
- оплата у розмірі 30% загальної вартості товару в сумі 3 573,04 грн. - до
26.06.2014;
- оплата у розмірі 70% загальної вартості товару в сумі 8 337,08 грн. - до
01.10.2014.
Товар за даною специфікацією поставлений згідно видаткової накладної № 959 від 26.06.2014 на суму 11 910,12 грн. (а.с. 31).
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, оплату за поставлений товар здійснив частково у розмірі 49 936,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви та доданого розрахунку позовних вимог, позивач провів зарахування грошових коштів сплачених відповідачем у відповідності до п. 4.17 Договору, у зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 39 755,91 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 10-11), позивач на підставі п. 4.10 та п. 4.11 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача суму боргу по оплаті відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 844, 43 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 712 ЦК України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. (ч. 3 ст. 691 ЦК України).
Сторонами у п. 4.3 Договору узгоджено, що вартість товару розраховується у гривні та фіксується у відповідній іноземній валюті, що зазначена у відповідній додатковій угоді (специфікації), в цьому випадку постачальник має право в односторонньому порядку змінити вартість товару, в залежності від зміни курсу даної валюти, наступним чином: на дату підписання додаткової угоди (специфікації) вартість товару у гривні розраховується по курсу продажу відповідної валюти, визначеному на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті підписання, за даними Інтернет - сторінки http://index.minfin.com.ua/, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній, визначається як курс продажу відповідної валюти на початок відповідного дня у банку ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», який вказано на сайті http://www/aval/ua/, у розділі «Курси валют». ( п. 4.3.1 Договору).
У відповідності до п.4.3.2. на дату відвантаження партії Товару, згідно з певною додатковою угодою (специфікацією), у випадку зростання курсу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, відносно курсу, вказаного у додатковій угоді (специфікації), вартість даної партії Товару змінюється пропорційно такому зростанню за формулою:
Ав =В1вх Св
В2в
Де: Ав - вартість партії Товару у гривні на день фактичного відвантаження;
В1в - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1. на день, що передує даті відвантаження товару;
В2в - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1. цього договору на дату підписання відповідної додаткової угоди (специфікації);
Св - вартість цієї ж партії Товару у гривні, розрахована по курсу, визначеному згідно з п.4.3.1. цього договору на дату підписання відповідної додаткової угоди (специфікації).
Зміна вартості товару на дату відвантаження фіксується постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами Договору.
Оплачена до відвантаження частина товару не підлягає коригуванню вартості на дату відвантаження, оскільки вартість цієї частини товару зафіксована по курсу на дату фактичної оплати.
Відповідно до п.4.3.3. Договору, на дату фактичної оплати частини Товару, згідно з певною додатковою угодою (специфікацією), у випадку зростання курсу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, відносно курсу, вказаного у додатковій угоді (специфікації), або курсу перерахунку вартості Товару на дату фактичного відвантаження, вартість оплачуваної частини Товару змінюється пропорційно такому зростанню за формулою:
Ао =В1ох Со
В2о
Де: Ао - сума належна до оплати у гривні на день фактичного перерахування коштів, згідно умов Договору;
В1о - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1. цього договору на день, що передує даті фактичного перерахування коштів;
В2о - курс продажу відповідної іноземної валюти, визначений згідно з п.4.3.1. цього договору на дату підписання відповідної додаткової угоди (специфікації);
Со - сума належна до оплати у гривні на дату підписання Договору, згідно умов Договору та відповідних додаткових угод (специфікацій).
Зміна вартості товару на дату фактичної оплати фіксується постачальником у вигляді коригування видаткових накладних після повної оплати вартості товару, з урахуванням курсу валюти на дату кожної часткової оплати, та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами Договору.
Постачальник може здійснити перерахунок вартості товару та надати коригування видаткових накладних на будь - яку дату на власний розсуд або на прохання покупця, за наявності відповідних підстав, згідно з пунктами 4.3.3 та 4.3.2 даного Договору.
Отже, умовами договору сторони узгодили можливість зміни ціни товару.
Так, позивач на підставі п. 4.3, п. 4.3.2, п.4.3.3 здійснив коригування вартості товару з урахуванням зміни курсу валюти на дату оплати/відвантаження товару та загальна сума коригування вартості товару становить 23 377,79 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а саме:
№ та сума специфікації Сума оплат згідно специфікацій до договору/ Сума товарного кредитуКурс валюти в специфікаціїКурс валюти на дату оплати/відвантаженняСума основного боргу по оплаті товару, грн.Коригування вартості товару з урахуванням зміни курсу валюти на дату оплати/відвантаженняДата настання зобов'язань по оплаті (срок оплати) згідно умов договору
66 775,6820 032,7011,300011,58000,001 654,6201.04.2014
11 910,121 052,4611,900011,92000,0020,0226.06.2014
11 910,1210 857,6611,900014,6000,002 702,3007.11.2014
66 775,686987,0711,30014,60039 755,9119 500,8607.11.2014
39 755,9123 877,79
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 39 755,91 грн., суми коригування згідно п. 4.3 Договору - 23 877,79 грн. та суми боргу по оплаті відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 844, 43 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 8.6.2 Договору, покупець за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 39% річних від суми боргу.
Згідно п. 8.7 Договору, нарахування неустойки (пені) за цим Договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.
Пунктом 8.11 Договору передбачено, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (пені) та відшкодування завданих збитків, передбачених п. 8.6.1 - 8.6.2 цього Договору, встановлюється у 3 роки.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 17,18) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 39 % річних в розмірі 17 246,44 грн. за період з 26.06.2014 по 17.12.2015, розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Договору та підлягає задоволенню.
Згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 17, 18) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 23 258,05 грн. за період з липня 2014 року по грудень 2015 року.
Так, за підрахунком суду здійсненого за допомогою програми «Законодавство» та з урахуванням вірного визначення індексу інфляції, інфляційні які підлягають задоволенню становлять 20 043,74 грн.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 3 214,30 грн. (23 258,04 грн. - 20 043,74 грн.) задоволенню не підлягають.
У відповідності до п. 8.6.1 Договору, покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.
Позивач за неналежне виконання зобов'язань по Договору згідно наданого до суду розрахунку (а.с.17,18) просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 21 100,04 грн. нараховану за період з 26.06.2014 по 17.12.2015.
Нарахування неустойки повинно відповідати передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Право суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вказана процесуальна норма застосовується виключно у сукупності з нормами права матеріального, які передбачають можливість зменшення розміру пені, а саме частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. За приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Керуючись вказаними нормами права, господарський суд, здійснив оцінку співвідношення сум основного боргу та штрафних санкцій на предмет їх розумності, співрозмірності, адекватності та враховуючи інтереси обох сторін, ступень виконання зобов'язання, вважає за не обхідне реалізувати право суду на зменшення розміру пені, передбачене вищенаведеними нормами права, та зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача у позовній заяві суми пені до 1 000,00 грн.
Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “ВЛАДІАНА” (56401, Миколаївська область, Доманівський р-н, смт. Доманівка, вул. Авторемонтників, буд.1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 22434207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕРВІС-АГРОПІВДЕНЬ” (25491, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13-Д, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 38340218) основної заборгованості в сумі 39 755,91 грн., 23 877,79 грн. - суму коригування згідно п. 4.3. Договору, 1 000,00 грн. - пені, 17 246,44 грн. - 39% річних, 20 043,74 грн. - інфляційних, 884,43 грн. - плати за користування товарним кредитом та 1835,08 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено 15.02.2016 року
Суддя Н.О. Семенчук