11 лютого 2016 року Справа № 910/29696/15
м. Миколаїв
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Медікал”, 03680, м. Київ, бульв. І.Лепсе, 6, корп. 17, офіс 706/1
до відповідача: ОСОБА_2 товариства “Діамед”, 54015, м.Миколаїв, Бульвар Бузький, буд. 18, офіс 203
про: стягнення 41675,21 грн., в тому числі 23734,65 грн. вартості поставленного товару, 1326,30 грн. 3% річних та 16614,26 грн. інфляційних втрат.
Суддя Васильєва Л.І.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Медікал” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 товариства “Діамед” про стягнення з останнього заборгованості за поставлену продукцію в загальному розмірі 41675,21 грн., в тому числі 23734,65 грн. вартості поставленного товару, 1326,30 грн. 3% річних та 16614,26 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.12.2015 року було прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 26.01.2016 року.
У судовому засіданні 26.01.2016р. в зв'язку з неявкою представників сторін, судом розгляд справи було відкладено на 11.02.2016р.
Позивача просить суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.
Між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки, згідно якого позивач згідно видаткових накладних № ВМ-0003089 від 23.10.2013р., № ВМ-0003220 від 31.10.2013р., № ВМ-0003537 від 19.11.2013р., № ВМ-0003772 від 04.12.2013р., № ВМ-0003773 від 04.12.2013р., № ВМ-0004068 від 19.12.2013р., № ВМ-0000342 від 27.01.2014р. поставив відповідачу товар на суму 29733,05 грн.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 5998,40 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в сумі 23734,65 грн., 3% річних в сумі 1326,30 грн., інфляційні в сумі 16614,26 грн.
Представник відповідача у судовому засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвали господарського суду від 24.12.2015р. та від 26.01.2016р. були направлені рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача та отримані ним, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,господарський суд -
встановив:
Між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки, згідно якого позивач поставив відповідачу товар на суму 23734,65 грн., а саме:
- 23.10.2013р. позивач поставив відповідачу товар на суму 6089,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВМ-0003089 від 23.10.2013р., довіреністю № 2777 від 24.10.2013р., товарно-транспортною накладною від 23.10.2013 року.
Видатковою накладною № ВМ-0003089 від 23.10.2013р. встановлено строк оплати до 22.11.2013 року.
- 31.10.2013р. позивач поставив відповідачу товар на суму 3373,36 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВМ-0003220 від 31.10.2013р., довіреністю № 2861 від 31.10.2013р., товарно-транспортною накладною від 31.10.2013 року.
Видатковою накладною № ВМ-0003220 від 31.10.2013р. встановлено строк оплати до 30.11.2013 року.
- 19.11.2013р. позивач поставив відповідачу товар на суму 5667,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВМ-0003537 від 19.11.2013р., довіреністю № 3066 від 19.11.2013р.
Видатковою накладною № ВМ-0003537 від 19.11.2013р. встановлено строк оплати до 19.12.2013 року.
- 04.12.2013р. позивач поставив відповідачу товар на суму 7826,45 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВМ-0003772 від 04.12.2013р., довіреністю № 3817 від 04.12.2013р.
Видатковою накладною № ВМ-0003772 від 04.12.2013р. встановлено строк оплати до 03.01.2014 року.
- 04.12.2013р. позивач поставив відповідачу товар на суму 1535,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВМ-0003773 від 04.12.2013р., довіреністю № 3834 від 05.12.2013р.
Видатковою накладною № ВМ-0003772 від 04.12.2013р. встановлено строк оплати до 03.01.2014 року.
- 19.12.2013р. позивач поставив відповідачу товар на суму 5240,94 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВМ-0004068 від 19.12.2013р., довіреністю № 3965 від 19.12.2013р.
Видатковою накладною № ВМ-0004068 від 19.12.2013р. встановлено строк оплати до 18.01.2014 року.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в сумі 5998,40 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача складає 23734,65 грн.
У відповідності до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення 3 % річних в сумі 1326,30 грн. та інфляційні в сумі 16614,26 грн.
Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 товариства “Діамед” /54015, м.Миколаїв, Бульвар Бузький, буд. 18, офіс 203, ЄДРПОУ 30176704/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Медікал” /03680, м. Київ, бульв. І. Лепсе, 6, корп. 17, офіс 706/1, ЄДРПОУ 38639339/ борг в сумі 23734,65 грн., 1326,30 грн. 3% річних, 16614,26 грн., інфляційних втрат, судові витрати в сумі 1218,00 грн.
Видати наказ.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.I. Васильєва