61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
10 лютого 2016 року Справа № 913/30/16
Провадження №33/913/30/16
За позовом Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, м. Київ
до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації, м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 2 739 грн 36 коп.
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України звернулося до господарського суду Луганської області із позовом до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 2 515 грн 80 коп., нарахованих 3% річних в сумі 37 грн 32 коп., пені - 186 грн 24 коп., за договором №10/10/11-57ТН на здійснення технічного нагляду за будівництвом від 10.10.2011 (зокрема, за актом №105 від 27.12.2011).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.01.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 26.01.2016.
Позивач письмовими клопотаннями №34 від 22.01.2016 та №74 від 03.02.2016 просив суд розглянути справу без участі представника. Крім того, зазначав, що позовну заяву підтримує у повному обсязі. Також позивачем надані письмові пояснення №48 від 22.01.2016 щодо періоду нарахування 3% річних та пені; долучені довідки з банківських установ на підтвердження відсутності проведених відповідачем проплат за вказаним договором; копію податкової накладної.
Крім того, позивачем надіслані оригінали договору №10/10/11-57ТН про здійснення технічного нагляду за будівництвом від 10.10.2011, розрахунку вартості, акту №105 від 27.12.2011, які долучені до матеріалів справи.
Відповідач заявою №15/08-123 від 21.01.2016 заперечив проти позовних вимог та просив суд розглянути справу без участі представника.
Заявою №15/08-121 від 21.01.2016 відповідач просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмови у їх задоволенні.
Сторони не скористалися своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судових засіданнях від 26.01.2016, 10.02.2016, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Неприбуття представників сторін у судові засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.
Враховуючи заявлені сторонами клопотання про розгляд спору без участі представників сторін, а також те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання обома сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому за висновком суду, можливо здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 10.02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Між Управлінням капітального будівництва Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, яке в подальшому перейменоване на Управління капітального будівництва Міністерства регіональної політики, будівництва та житлово-комунального господарства України (виконавець, позивач) та Головним управлінням житлово-комунального господарства Луганської обласної адміністрації, яке в подальшому перейменоване на Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації (замовник, відповідач) був укладений договір №10/10/11-57ТН від 10.10.2011 на здійснення технічного нагляду за будівництвом, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання за дорученням замовника здійснювати технічний нагляд за будівництвом згідно з нормами та правилами, встановленими чинним законодавством (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору виконавець здійснює технічний нагляд за будівництвом щодо наступного об'єкта: місце знаходження - м. Брянка, мікрорайон Тополь, 38; види виконаних робіт - будівельно-монтажні роботи, пуско-налагоджувальні роботи; стисла характеристика об'єкта - будівництво міні-котельні для теплопостачання приміщень жіночої консультації за адресою: м. Брянка, мікрорайон Тополь, 38.
Вартість послуг за даним договором становить 1,875% підсумку глав 1-9 (графа 8) зведеного кошторису по об'єкту, відносно якого здійснюється технічний нагляд за будівництвом, та складає 3975 грн 35 коп., в т.ч. ПДВ - 662 грн 56 коп. і уточнюється окремим розрахунком, що є невід'ємним додатком до цього договору (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору джерелом фінансування робіт замовника є кошти Державного бюджету у сумі 2839 грн 53 коп. та кошти місцевого бюджету у сумі 1135 грн 82 коп,, що спрямовані на фінансування бюджетної програми “Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства” у 2011 році.
Згідно з п.2.4 договору замовник сплачує вартість технічного нагляду у обсязі, визначеному у акті виконаних робіт, на банківський рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.
Розрахунок за виконані роботи за цим договором здійснюється замовником на підставі актів виконаних робіт по здійсненню технічного нагляду за виконанням робіт на об'єкті з відповідним розрахунком на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.5 договору).
Відповідно до п.3.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання умов даного договору, але не пізніше ніж до 26.12.2011.
Замовник зобов'язаний оплатити послуги виконавця у розмірі, визначеному у акті виконаних робіт, протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.3.2 договору).
Згідно з п.5.3 договору за невиконання обов'язку щодо оплати послуг виконавця з технічного нагляду за будівництвом згідно з умовами даного договору замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати робіт.
На виконання вказаних умов договору позивачем були надані відповідачеві послуги з технічного нагляду за будівництвом на загальну суму 2515 грн 80 коп., що підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) №105 від 27.12.2011.
Відповідач надані послуги своєчасно не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірних правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду, до яких відноситься і договір №10/10/11-57ТН від 10.10.2011 підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Аналогічні положення містяться і в ст.318 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Факт виконання позивачем робіт за договором №10/10/11-57ТН від 10.10.2011 з технічного нагляду за будівництвом щодо об'єкту «будівництво міні-котельні для теплопостачання приміщень жіночої консультації за адресою: м. Брянка, мікрорайон Тополь,38» підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) №105 від 27.12.2011 (а.с.28).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач в обумовлений п.2.4 та п.3.2 договору строк оплату не здійснив, внаслідок чого має місце неналежного виконання своїх зобов'язань за зазначеним договором відповідачем.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.01.2016 зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області невідкладно надати інформацію з приводу проведеного фінансування за вказаним договором, зокрема, за актом виконаних робіт №105 від 27.12.2011. Однак, вимоги ухвали суду Головним управлінням залишені без виконання.
Натомість, позивачем на підтвердження відсутності здійснених відповідачем проплат за вказаним договором, й зокрема, за актом виконаних робіт (надання послуг) №105 від 27.12.2011, протягом строку дії договору - станом на час розгляду даного спору, долучені довідки банківських установ (а.с.52-53).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №10/10/11-57ТН від 10.10.2011 в сумі 2515 грн 80 коп.
Заявою №15/08-121 від 21.01.2016 відповідач просив застосувати строк позовної давності до вимог, які заявлені позивачем.
Розглядаючи вказану заяву, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовну давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст.260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частинами 1, 3 ст.264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
24.12.2012 між сторонами був підписаний акт звірення розрахунків за період 01.12.2011-24.12.2012, тобто мало місце переривання перебігу позовної давності. З 25.12.2012 перебіг позовної давності відповідно до приписів ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України починається заново і згідно з приписами ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності закінчується 25.12.2015.
Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду (30.12.2015 відповідно до поштового штемпеля на конверті (а.с.31) трирічний строк позовної давності закінчився.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Господарський суд зауважує, що позивачем у справі не надано доказів поважності причин пропущення строку позовної давності для звернення з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором №10/10/11-57ТН від 10.10.2011, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Суд також визнає безпідставними доводи позивача викладені у позовній заяві про не пропуск строку позовної давності з огляду на звернення із відповідним позовом до господарського суду Харківської області. За твердженням позивача, ухвалою суду від 24.12.2014 позов було повернуто на підставі п.5 ст.63 ГПК України (порушено правила об'єднання позовних вимог).
Позивачем на підтвердження відповідних доводів належних доказів не надано.
Натомість, суд звертає увагу на положення п.4.4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013, в якому роз'яснено, що за змістом частини другої статті 264 Цивільного кодексу України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 Господарського процесуального кодексу) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається.
З огляду на викладене, зважаючи на подану відповідачем заяву про застосування позовної давності у зв'язку зі спливом (закінченням) строку позовної давності, суд приходить до висновку про необхідність відмови Управлінню капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у задоволенні позову в частині стягнення з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації заборгованості за договором №10/10/11-57 від 10.10.2011 в сумі 2515 грн 80 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 31.12.2011 по 31.06.2012 в сумі 37 грн 32 коп. господарський суд зазначає наступне.
Підпунктом 5.3 п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” передбачено, що зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань,оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу); так само у разі спливу позовної давності за вимогою про повернення безпідставно набутого майна (статті 1212, 1213 ЦК України) спливає й позовна давність за вимогою про відшкодування доходів від такого майна (стаття 1214 названого Кодексу).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови Управлінню капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних за період з 31.12.2011 по 31.06.2012 в сумі 37 грн 32 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 31.12.2011 по 31.06.2012 в сумі 186 грн 24 коп. суд зазначає наступне.
Згідно з пп.5.2 п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” оскільки зі спливом позовної давності до основної вимоги позовна давність спливає і до додаткової вимоги - стягнення неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо (стаття 266 ЦК України), то господарським судам слід мати на увазі таке. До відповідних додаткових вимог належать, крім зазначених у цій нормі, порука і притримання, а також інші види забезпечення виконання зобов'язань, які можуть бути встановлені договором або законом (частина друга статті 546 ЦК України). Водночас до них не відноситься гарантія, яка не залежить від основного зобов'язання. Позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщо позовна давність сплила за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги.
Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення пені за період з 31.12.2011 по 31.06.2012 в сумі 186 грн 24 коп. слід відмовити.
З огляду на викладене, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судовий збір покладається на позивача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сплати судового збору віднести на позивача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.02.2016.
Суддя О.В. Драгнєвіч