04 лютого 2016 року Справа № 915/1961/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 00039002)
до відповідача ОСОБА_1 підприємства “ЕВРО-ВЕТ”, вул. Димова, 74, м. Миколаїв, 54046 (код ЄДРПОУ 35489425)
про визнання неправомірним рішення загальних зборів
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 24.07.2015 року №09-32/480;
від відповідача: представник не з'явився
Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 підприємства “ЕВРО-ВЕТ” про визнання рішення Загальних зборів власників ПП “Евро -Вет”, яке оформлено протоколом № 28/09-15 від 28.09.2015 року, неправомірним.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.11.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 17.12.2015 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2015 року відмовлено в задоволенні заяви вх. № 21742/15 від 25.11.2015 року позивача ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2015 року розгляд справи було відкладено на 20.01.2016 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.01.2016 року відмовлено в задоволенні клопотання ДП “Золотоніський комбікормовий завод” про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 04.02.2016 року.
В судовому засіданні 04.02.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
04.02.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи (арк. 120).
Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Відповідно ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Розглянувши подане клопотання судом відмовлено в його задоволенні, оскільки ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.01.2016 року продовжувався строк розгляду справи на 15 днів, а приписами ст. 69 ГПК України не передбачено можливості продовження строку розгляду справи більш, ніж на 15 днів. В порушення ст. 33, 77 ГПК України позивачем не доведено жодної обставини, яка б свідчила про неможливість розгляду справи (вирішення спору) в судовому засіданні 04.02.2016 року.
Відповідач явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи (арк. 87, 105, 121).
Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.
Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18, суд дійшов висновку про вчинення усіх дій щодо повідомлення належним чином сторін про дату, час та місце судових засідань, та можливість вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що рішення Загальних зборів власників ПП «ЕВРО-ВЕТ» від 28.09.2015 року щодо припинення юридичної особи порушує охоронюваний законом інтерес Банку як кредитора, умови Кредитного договору, які згідно ст. 11 ЦК України є джерелом права, а також права позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 15, 16, 19, 105 ЦК України, ст. 59 ГК України.
Представник відповідача подав суду письмовий відзив по суті спору (арк. 98-100), в якому просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач не був і не є співвласником ПП «ЕВРО-ВЕТ», відтак взагалі не мас права звертатися до суду з вимогою про визнання неправомірним рішення Загальних зборів власників ПП «ЕВРО-ВЕТ» про ліквідацію юридичної особи. Пункт 4.2.4 кредитного договору не може бути підставою для обмеження чи зміну порядку прийняття рішень Загальними зборами власників ПП «ЕВРО-ВЕТ». Позивачем не доведено, які саме його права були порушені.
Заперечення обґрунтовані приписами ст. 110, 145, 611 ЦК України, ст. 59, 60 ГК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та документах, що містяться в реєстраційній справі: ПП “Евро-Вет” (код ЄДРПОУ 35489425) і ПП “Артбудінвест” (код ЄДРПОУ 35489425) - одна юридична особа.
Як вбачається з Реєстраційної картки ПП “Артбудінвест” (код ЄДРПОУ 35489425) змінило найменування юридичної особи на ПП “Евро-Вет” (код ЄДРПОУ 35489425), а також змінило місцезнаходження юридичної особи на наступну: вул. Димова, 74, м. Миколаїв, 54046. Реєстрація була проведена 18.09.2015 року (арк. 111-115).
05.03.12 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (банк, кредитор) та ОСОБА_1 підприємством «АРТБУДІНВЕСТ» (ПП «ЕВРО-ВЕТ») (позичальник, боржник) був укладений кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 02-01/12 з наступними змінами з остаточним поверненням кредиту не пізніше 23 липня 2014 року (арк. 9-18).
Відповідно до умов кредитного договору ПАТ «Промінвестбанк» надав ОСОБА_1 підприємству «АРТБУДІНВЕСТ» (ПП «ЕВРО-ВЕТ») кредит у сумі 25 000 000,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.10.2015 року у справі № 910/17588/15 стягнуто з ПП «ЕВРО-ВЕТ» (ПП «АРТБУДІНВЕСТ») на користь ПАТ "Промінвестбанк": 52 011 314, 08 грн. суми загальної заборгованості за кредитом станом на 01.06.2015 року (арк. 19-27).
Як вказує позивач, заборгованість боржником перед банком не погашена та станом на 07.10.2015 року становить 63 136 716, 25 грн. (арк. 28-55).
Умовами кредитного договору позичальник зобов'язався до повного погашення кредиту та/або сплати плати за кредит, та/або сплати процентів за неправомірне користування кредитом, та/або сплати неустойки, інших грошових зобов'язань не здійснювати реорганізацію позичальника (виділення будь-якого структурного підрозділу, поділу, приєднання, злиття, перетворення), не змінювати організаційно-правову форму позичальника без отримання письмової згоди ПАТ «Промінвестбанк».
28.09.2015 року відбулись Загальні збори власників ПП «Евро-Вет», на яких були присутні учасники зі 100 % голосів, за результатами яких прийнято рішення, оформлене Протоколом № 28/09-15 (арк. 134-137).
До порядку денного були включені наступні питання:
1. Про обрання Голови та Секретаря Загальних зборів Власників Підприємства.
2. Про припинення ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» шляхом його ліквідації.
3. Про призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» та визначення її (його) місцезнаходження. Перехід до ліквідаційної комісії (ліквідатора) повноважень щодо управління справами Підприємства.
4. Про строки та порядок заявлення кредиторами своїх вимог до ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ».
5. Про організацію виконання рішення Власників щодо припинення ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» шляхом ліквідації.
По першому питанню порядку денного вирішено: призначити Головою Загальних зборів Власників Підприємства ОСОБА_3, секретарем Загальних зборів Власників Підприємства - ОСОБА_4.
По другому питанню порядку денного вирішено: припинити діяльність ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» шляхом його ліквідації за рішенням вищого органу - Власників.
По третьому питанню порядку денного вирішено: призначити ліквідаційну комісію ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» у складі однієї особи - ліквідатора ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії МТ № 198192, виданий 26 жовтня 2011р. Московським РВ ГУ ГУМВС України в Харківській області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 17-Б, кв. 75. Місцезнаходженням ліквідаційної комісії (ліквідатора) визначити наступну адресу: 54046, м. Миколаїв, вул. Димова, б. 74. Передати повноваження по управлінню справами ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» ліквідатору ОСОБА_5 з дня її призначення.
По четвертому питанню порядку денного вирішено: встановити строк для прийняття заяв кредиторів з грошовими вимогами у відповідності до приписів ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, а саме: 2 (два) місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Заяви кредиторів з грошовими вимогами до ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» мають направлятися у письмовому вигляді за юридичною адресою Підприємства: 54046, м. Миколаїв, вул. Димова, б. 74.
По п'ятому питанню порядку денного вирішено: доручити ліквідатору ОСОБА_1 підприємства «ЕВРО-ВЕТ» ОСОБА_5 провести всі необхідні заходи з припинення юридичної особи шляхом її ліквідації за рішенням Власників у відповідності до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 33-36, 38-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 59 Господарського кодексу України, ст.ст. 105, 110, 111,112 Цивільного кодексу України.
Як зазначено в самому Протоколі Загальні збори власників вважаються закінченими. Зауважень у присутніх немає.
В подальшому листом вих. № 03-02/28 від 12.10.15 року ПП «ЕВРО-ВЕТ» повідомило позивача про прийняття власниками відповідача рішення про ліквідацію підприємства, яке оформлено протоколом загальних зборів власників № 28/09-15 від 28.09.2015 року та визначено персональний склад комісії з припинення. Запропоновано банку скористатись своїм правом щодо направлення заяви з кредиторськими вимогами (арк. 56).
Відповідне оголошення міститься у «Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 331(26) за період з 21.09.2015 року по 29.09.2015 року, про що зазначається самим позивачем.
Позивач вважає, що рішення про ліквідацію підприємства прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, порушує умови укладеного між сторонами кредитного договору та підлягає визнанню неправомірним, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.
При вирішенні спору судом враховано наступне.
Відповідно до ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки.
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
державне підприємство, що діє на основі державної власності;
підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);
спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва.
Відповідно до ст. 59 ГК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 104 ЦК України (в редакції від 12.08.2015 року) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦК України (в редакції від 12.08.2015 року) юридична особа ліквідується:
1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;
3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України (в редакції від 12.08.2015 року) з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Підставою для опублікування повідомлень є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Повідомлення підлягають опублікуванню протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Статутом ПП «Евро-Вет», затвердженого Загальними зборами власників ПП «Артбудінвест» (Протокол № 17/09-15 від 17.09.2015 року) та зареєстрованого державним реєстратором 18.09.2015 року за № 10171050023001575, передбачено наступне.
Відповідно до п. 17.1 Статуту Підприємство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Підприємство є таким, що припинилося, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення. Порядок припинення Підприємства в процесі відновлення його платоспроможності, або банкрутства встановлюється законом.
Відповідно до п. 17.2 Статуту припинення Підприємства здійснюється за рішенням Загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Відповідно до п. 17.3 Статуту Загальні збори, суд або орган, що прийняв рішення про припинення Підприємства, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що Підприємство перебуває у процесі припинення.
Відповідно до п. 17.4 Статуту Загальні збори, суд або орган, що прийняв рішення про припинення Підприємства, призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісію з припинення Підприємства (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення Підприємства відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 17.5 Статуту з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Підприємства. Комісія виступає в суді від імені Підприємства у разі його припинення.
Відповідно до п. 17.6 Статуту комісія з припинення Підприємства розміщує у відповідних друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення Підприємства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення Підприємства.
Відповідно до п. 17.7 Статуту комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення Підприємства.
Відповідно до п. 17, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 року вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.
Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не є учасником (засновником) ПП «Евро-Вет», а отже не пов'язаний з підприємством жодними корпоративними відносинами. Рішенням загальних зборів учасників ПП «Евро-Вет» від 28.09.2015 року припинено шляхом ліквідації юридичну особу ПП «Евро-Вет» та створено ліквідаційну комісію (призначено ліквідатора), якого зобов'язано провести всі необхідні заходи з припинення юридичної особи шляхом її ліквідації за рішенням власників у відповідності до вимог чинного законодавства України. Також встановлено, що свої вимоги кредитори можуть заявляти (за юридичною адресою підприємства: 54046, м. Миколаїв, вул. Димова, б. 74) протягом 2 (двох) місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення ПП «ЕВРО-ВЕТ» в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Таким чином, прийняття рішення про припинення шляхом ліквідації приватного підприємства належить до виключної компетенції загальних зборів, які, відповідно, утворюються з учасників приватного підприємства, а не юридичної особи, з якою у позивача укладено договір.
Зазначене право учасників не може бути обмежене, крім випадків, передбачених законом. Положення п. 4.2.4 кредитного договору, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не є такою обставиною, оскільки законодавство не передбачає можливості встановлення у цивільно-правовій угоді умов попереднього погодження учасником з будь-якими особами можливості голосування на загальних зборах за рішення, наслідком прийняття якого може бути припинення юридичної особи.
Доводи позивача про те, що рішення загальних зборів учасників ПП «Евро-Вет» про ліквідацію підприємства порушує права банка як кредитора, оскільки прийнято з порушенням умов п. 4.2.4 кредитного договору без попередньої письмової згоди банку, є необґрунтованими, оскільки невиконання стороною кредитного договору зобов'язання щодо невчинення дій, направлених на припинення діяльності товариства без дозволу банку, згідно з законодавством не може бути підставою для визнання недійсними рішень зборів учасників підприємства.
Крім того, умовами п. 4.3.4 кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором та/чи вимагати дострокового розірвання договору та/або дострокового погашення позичальником у випадках, коли:
- прийнято рішення та/або ініціювання питання щодо реорганізації позичальника/іпотекодавця у будь-який спосіб (виділення будь-якого структурного підрозділу; поділу, приєднання, злиття, перетворення) та/або ліквідації та/або припинення та/або банкрутства без отримання письмової згоди ПАТ «Промінвестбанк».
Таким чином, у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, банк не позбавлений можливості захистити свої права у спосіб, передбачений умовами кредитного договору (вимагати дострокового погашення позичальником кредитних коштів, дострокового розірвання договору тощо), тобто обравши спосіб захисту, який відповідає зобов'язальним правовідносинам між сторонами.
Так, визначення компетенції загальних зборів підприємства, порядок прийняття ними рішень, підстави визнання недійсним рішення загальних зборів врегульовано Законом України "Про господарські товариства", а питання правових наслідків при порушенні зобов'язання визначено статтею 611 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ПП «Евро-Вет» від 28.09.2015 року про ліквідацію юридичної особи.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.
Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Судовий збір в розмірі 1 218 грн. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 09.02.2016 року.
Суддя Е.М. Олейняш