12 лютого 2016 року Справа № 3/100/10
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
розглянувши матеріали заяви суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про роз'яснення рішення господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010 року по справі № 3/100/10
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Миколаївській області
54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20
До 1-відповідача: Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств “Миколаївсільгоспздравниця”
54000, АДРЕСА_1
До 2-відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
54022, м. Миколаїв, вул. Братська, 16
ІІІ особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство “Кредитпромбанк”, 54001, м.Миколаїв, вул. Велика Морська, 63
про: визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010 року у справі № 3/100/10 було задоволено позовні вимоги та визнано недійсним з моменту укладання договір від 03.02.2006 купівлі-продажу нерухомого майна - комплекс, розташований в с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області, вул. Фрунзе, буд. № 111, укладений між Миколаївським об'єднанням оздоровчих підприємств “Миколаївсільгосп-здравниця” та СПД ОСОБА_2, а також стягнуто з Миколаївського об'єднання оздоровчих підприємств “Миколаївсільгоспздравниця” на користь Державного бюджету Центрального району 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 року рішення господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010 року у справі № 3/100/10 було залишено без змін.
30.03.2011 року Вищий господарський суд України постановою вищенаведені судові рішення залишив без змін.
На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 року - 29 грудня 2010 року позивачу були видані відповідні накази.
11.02.2016 року до господарського суду Миколаївської області від 2-го відповідача (СПД ОСОБА_2О.) надійшла заява (вх. № 3 Лим від 08.02.2016 року без додатків) про роз'яснення судового рішення від 21.10.2010 року постановленого за розглядом господарської справи № 3/100/10, в якій заявник просить суд:
1. Постановити ухвалу в якій надати роз'яснення рішення від 21.10.2010 року постановленого за розглядом господарської справи № 3/100/10 не змінюючи при цьому його змісту в частині заявленого мною щодо права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, що знаходиться під забороною відчуження ( в іпотеці до наступного часу) розташоване за адресою вул. Фрунзе, № 111, с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області;
2. Повідомити про дату видачі наказу за судовим рішенням у справі № 3/100/10 від 21.10.2010 року та надати його копію для оскарження в судовому порядку;
3. Виявивши порушення законності при вирішенні господарського спору у справі № 3/100/10 постановити окрему ухвалу та направити її до органу досудового розслідування оскільки за незаконне розпорядження арештованим майном передбачено кримінальну відповідальність за сукупністю злочинів за відповідними ст.388, ст. 375 та ст. 364, або 365 Кримінального кодексу України в порядку ст. 90 ГПК України у відповідності до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України;
4. Розглянути заяву протягом десяти днів у відповідності до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначена заява ґрунтується на підставі ст. 89, 90 Господарського процесуального кодексу України та мотивована тим, що рішення є незрозумілим (неясним) в частині що стосується права власності ОСОБА_2 та придбане нею з прилюдних торгів нерухоме майно, розташоване за адресою вул. Фрунзе, № 111, с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області та передане в забезпечення отриманих кредитних коштів у ПАТ “Кредитпромбанк” для відновлення придбаного майна, яке до наступного часу перебуває під забороною відчуження в частині яким чином має виконуватися рішення суду.
Дослідивши вищенаведену заяву в сукупності з аналізом процесуальних норм, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про її повернення без розгляду, з причин не дотримання заявником при оформленні заяви вимог встановлених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За правилами п. 3 ч. 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про роз'яснення судового рішення справляється судовий збір у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати.
У даному випадку заявником до заяви про роз'яснення рішення не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для повернення заяви без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Зазначена позиція також міститься у підпункт 2 пункт 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», а саме: «Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК…»
Крім того, суд звертає увагу заявника на необхідність надіслання учасникам судового процесу, які брали участь у даній справі, копії заяви про роз'яснення судового рішення і доданих до неї документів.
Разом з тим, слід зазначити, що повернення заяви про роз'яснення судового рішення без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 57, п. 4 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Повернути суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 заяву № 3 Лим від 08.02.2016 року про роз'яснення рішення господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010 року по справі № 3/100/10 без розгляду.
Додаток на 3-х арк.
Суддя О.Г. Смородінова