Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"08" лютого 2016 р. Справа № 911/5478/15
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1Б.К.”
до Приватного акціонерного товариства “БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 7”
про стягнення 68306, 94 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 18.01.2016 року);
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1Б.К.” до Приватного акціонерного товариства “БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 7” про стягнення 68306, 94 грн. з яких: 57970,00 грн. основного боргу, 5241,12 грн. пені 357,35 грн. 3 % річних, 390,72 грн. інфляційних та 4347,75 грн. 0,1 % від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожен день прострочення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2015 року порушено провадження у справі № 911/5478/15 та призначено справу до розгляду на 18.01.2016 року.
В судове засідання, яке відбулось 18.01.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 28.12.2015 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 08.02.2016 року.
В судовому засіданні 18.01.2016 року представник позивача подав заяву, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про зменшення позовних вимог, якою повідомив суд про сплату відповідачем основної суми боргу в розмірі 57970,00 грн., в підтвердження чого надав платіжне доручення № 802 від 29.12.2015 року на суму 57970,00 грн. та відмову від заявленої до стягнення штрафної санкції - 0,1 % від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки в сумі 4347,75 грн., в решті позовні вимоги залишити без змін.
В судовому засіданні 08.02.2016 року позивач позовні вимоги (уточнені) підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 08.02.2016 року не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-
встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1Б.К.” (Виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством “БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 7” (Замовник, відповідач) було укладено Договір № 56/15 (далі - Договір).
Предметом даного Договору є надання Виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об'єкті за адресою: «Багатоповерховий житловий будинок по вул. Європейській (К. Лібкнехта), 84 в м. Бердичеві Житомирської області (далі - об'єкт) (п. 1.1 Договору).
Виконавець надає послуги на будівельному об'єкті баштовими кранами модифікації КБ-403 (КБ-405, КБ-408) (далі - кран), а Замовник організовує надання послуг краном на об'єкті та проводить оплату наданих послуг (п. 1.2 Договору).
Оплату наданих Виконавцем послуг Замовником проводить по договірних цінах. (п. 4.1 Договору).
Виконавець щомісячно не пізніше останнього дня звітного місяця надає замовнику довідки про виконані роботи (форми № КБ-3) т а акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) або акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) (далі - Акти) оформлені по договірних цінах, згідно п. 4.1 Договору (п. 5.1 Договору).
Замовник щомісячно в термін до 10 числа проводить оплату наданих Виконавцем послуг за попередній місяць. Оплата наданих Виконавцем послуг проводиться на підставі Довідок або Актів (п. 5.3 Договору).
Послуги по монтажу та демонтажу баштового крану та підкранових колій надаються Виконавцем на умовах попередньої оплати (п. 5.6 Договору).
Термін дії даного Договору - з моменту його підписання до повного виконання Сторонами умов та обов'язків по даному Договорі (п. 7.1 Договору).
Даний Договір набирає силу з моменту його підписання Сторонами та матиме її до закінчення терміну його дії (п. 7.2 Договору).
На виконання розділу 1 Договору позивач надав відповідачу послуги по виконанню будівельно-монтажних робіт на будівельному об'єкті погодженому Сторонами, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 142 від 30.09.2015 року на суму 57970,80 грн. та Довідкою про вартість будівельних робіт № 142 за вересень 2015 року на суму 57970,80 грн., які підписані повноважними представниками Сторін та скріплені їх печатками (копії наявні в матеріалах справи).
Незважаючи на положення чинного законодавства України та умов Договору (п. 5.3) про зобов'язання щомісячно в термін до 10 числа проводити оплату наданих Виконавцем послуг за попередній місяць, відповідач своєчасно та в повному обсязі надані Послуги не оплатив.
З метою досудового врегулювання спору, 03.12.2015 року позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_3 № 42 від 29.11.2015 року з вимогою погасити заборгованість за спірним Договором. Відповідач відповіді не надіслав, коштів не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 57970,00 грн. боргу за надані позивачем послуги згідно спірного Договору.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач в ході розгляду спору надав докази сплати відповідачем після порушення провадження у справі суми основного боргу в розмірі 57970,00 грн. за платіжним дорученням № 802 від 29.12.2015 року на суму 57970,00 грн., у зв'язку з чим, провадження у справі в частині вимог про стягнення 57970,00 грн. основного боргу підлягає припиненню судом на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.
Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг позивач (згідно уточнених позовних вимог) просить стягнути з відповідача 5241,12 грн. пені на підставі п. 6.4 Договору за період 12.10.2015 року по 25.12.2015 року, 357,35 грн. 3 % річних та 390,72 грн. інфляційних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період 12.10.2015 року по 25.12.2015 року.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
У разі порушення Замовником строків оплати за Договором більше ніж на 30 календарних днів Виконавець має право стягнути з Замовника неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожен день прострочки (п. 6.4 Договору).
Стягнення пені, неустойки, подвійної облікової ставки НБУ та інших штрафних санкцій здійснюється виключно в судовому порядку, при умові, що на дату звернення до суду (дата реєстрації позовної заяви в суді), винна Сторона не виконала в повному обсязі своїх зобов'язань за Договором (п. 6. 5 Договору).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за фактичні періоди існування заборгованості на суму боргу що існувала на відповідні дати, і на момент звернення до суду борг не було сплачено (сплата після подання позову). Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 5241,12 грн. пені підлягає задоволенню на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України та п. 6.4 Договору.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані 3 % річних та інфляційні на фактичну суму заборгованості, що існувала на відповідні дати, за фактичний період заборгованості.
3% річних підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі - 357,35 грн., що ж до інфляційних, то за розрахунком суду нараховано більшу суму інфляційних, ніж заявлено в позові, однак суд не може виходити за межі позовних вимог, тому судом задоволено позовні вимоги про стягнення інфляційних за заявлений позивачем період в межах заявлених позовних вимог в сумі 390,72 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) підлягають задоволенню в частині стягнення 5241,12 грн. пені, 357,35 грн. 3 % річних та 390,72 грн. інфляційних. В частині стягнення 57970,00 грн. суми основного боргу, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, сплата судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача виходячи з уточнених позовних вимог, в тому числі з врахуванням сплаченої після подачі позову суми основного боргу, що складає 1218 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 7” (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, будинок 118, код 24220002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1Б.К.” (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, будинок 1/27, код 39907319) 5241 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня) 12 коп. пені, 357 грн. (триста п'ятдесят сім гривень) 35 коп. 3 % річних та 390 грн. (триста дев'яносто гривень) 72 коп. інфляційних та 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 57970,00 грн. основного боргу припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 15.02.2016 р.
Суддя Т.П. Карпечкін