61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
09 лютого 2016 року Справа № 913/1127/15
Провадження №19/913/1127/15
За позовом Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, смт.Троїцьке Луганської області
до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 6087 грн 13 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання - помічник судді Мєшкова Д.О.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Троїцька селищна рада Троїцького району Луганської області звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Луганській області про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 6087 грн 13 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.12.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 10.12.2015.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.12.2015 розгляд справи відкладений на 12.01.2016, а потім відповідною ухвалою - на 27.01.2016.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.01.2016 було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 16.02.2016; розгляд справи відкладений на 09.02.2016.
Відповідач відзивом №2149/14/8 від 05.02.2016 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що 14.02.2014 між сторонами було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №1 площею 67,2 м2, яке розташоване за адресою: смт.Троїцьке, кв.Молодіжний, 19, для розміщення Троїцької державної нотаріальної контори; 03.03.2014 між сторонами було укладено договір №2 на відшкодування витрат за комунальні послуги, за умовами якого орендар (відповідач) відшкодовує витрати за комунальні послуги орендованого приміщення; вказаний договір припинив свою дію 31.12.2014 і відповідач повністю розрахувався з позивачем за 2014 рік за комунальні послуги та орендну плату; впродовж 2015 року будь-які договірні орендні правовідносини та по відшкодуванню витрат за комунальні послуги між сторонами були відсутні; 20.07.2015 між відділом освіти Троїцької райдержадміністрації Луганської області та Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області було укладено договір оренди індивідуального визначеного майна №72, а 20.07.2015 договір №71 на відшкодування витрат за комунальні послуги.
Сторони не скористалися своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 09.02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
14.02.2014 між Троїцькою селищною радою Троїцького району Луганської області (позивач, орендодавець) та Головним управлінням юстиції у Луганській області, яке в подальшому перейменоване на Головне територіальне управління юстиції у Луганській області (відповідач, орендар) був укладений договір оренди частини нежитлового приміщення №1, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення надалі майно, площею 67,2 кв.м, для розміщення Троїцької державної нотаріальної контори, яке розташоване за адресою: смт.Троїцьке, кв.Молодіжний, 19 (п.1.1 договору).
Згідно з п.2.1 договору вказане в п.1.1 нежитлове приміщення орендодавець передає орендареві під кабінет.
Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить 01 грн 00 коп. за рік з урахуванням індексації. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Оплата за комунальні послуги в орендну плату не входить (п.3.2 договору).
У відповідності до п.9.1 договору він діє з 14.02.2014 по 31.12.2014. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2014.
Відповідно до п.9.2 договору якщо за місяць до закінчення терміну дії договору оренди жодна зі сторін не заявить про його припинення, дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік.
Вказане приміщення передане відповідачеві за актом приймання-передачі майна (а.с.22).
03.03.2014 між Троїцькою селищною радою Троїцького району Луганської області (позивач, орендодавець) та Головним управлінням юстиції у Луганській області, яке в подальшому перейменоване на Головне територіальне управління юстиції у Луганській області (відповідач, орендар) був укладений договір №2 на відшкодування витрат за комунальні послуги, за умовами якого орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт будівлі, яка розташована за адресою: смт.Троїцьке, кв.Молодіжний, 19, а орендар відшкодовує витрати на комунальні послуги (електроенергія, природний газ, воду і стоки) орендованого приміщення площею 67,2 м2 згідно наданих рахунків орендодавця.
Відповідно до п.2.1 відшкодування витрат по оплаті за природний газ здійснюється орендарем згідно наданих рахунків і розрахунків орендодавцем протягом 10 днів.
Згідно з п.2.3 договору на момент укладення договору вартість 1 квт/год електроенергії складає - 1,23888 грн, вартість 1 м3 води - 8,32 грн, вартість 1 м3 стоків - 8,66 грн, вартість 1000 м3 природного газу складає - 3,37759 грн.
В п.2.4 договору сторони передбачили, що у випадку зміни цін на комунальні послуги або затвердження відповідальними державними органами, а також інфляційного впливу і сезонні зміни цін, ці зміни затверджуються сторонами і відображаються в додатковій угоді.
У відповідності до п.3.1 договору орендодавець протягом 10 днів кожного місяця надає орендарю рахунки на відшкодування витрат з оплати за електроенергію, воду, стоки, природний газ згідно рахунків, виходячи з діючих на момент оплати тарифів.
Орендар протягом 10 днів кожного місяця, сплачує надані рахунки (п.3.2 договору).
Даний договір діє з 01.01.2014 по 31.12.2014. Відповідно до п.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови даного договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2014 (п.6.1 договору).
Відповідно до п.6.4 дія договору припиняється у випадках: закінчення строку дії договору; достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду.
Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідно до умов договору на відшкодування витрат за комунальні послуги відповідачем в період часу з січня по грудень 2014 року своєчасно та в повному обсязі сплачувалась плата за спожиті комунальні послуги. Після спливу строку договору оренди частини нежитлового приміщення на адресу Троїцької селищної ради будь-яких заяв від відповідача про припинення або зміну умов договору не надходило і відповідач продовжував користуватись майном.
В період з 01.01.2015 по 28.02.2015 відповідач комунальні послуги за договором про відшкодування витрат не оплачував, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 6087 грн 13 коп., за стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В п.3.1 договору оренди частини нежитлового приміщення №1 від 14.02.2014 сторони передбачили, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить 01 грн 00 коп. за рік з урахуванням індексації. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Умови вказаного договору в частині оплати оренди частини нежитлового приміщення сторонами виконувались в повному обсязі, що сторонами не заперечується.
Доводи відповідача відносно закінчення строку дії договору оренди частини нежитлового приміщення №1 від 14.02.2014 суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до п.9.2 договору за відсутності заяв від сторін про припинення його дії, він продовжив дію на наступний період, тобто і на 2015 рік.
Крім того, у відповідності до умов п.2.4 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю на підставі акту прийому-передачі.
Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідачем в порушення присів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів припинення дії договору оренди частини нежитлового приміщення №1 від 14.02.2014.
Також між сторонами був укладений договір №2 на відшкодування витрат за комунальні послуги від 03.03.2014.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.2.1 відшкодування витрат по оплаті за природний газ здійснюється орендарем згідно наданих рахунків і розрахунків орендодавцем протягом 10 днів.
У відповідності до п.3.1 договору орендодавець протягом 10 днів кожного місяця надає орендарю рахунки на відшкодування витрат з оплати за електроенергію, воду, стоки, природний газ згідно рахунків, виходячи з діючих на момент оплати тарифів.
Орендар протягом 10 днів кожного місяця, сплачує надані рахунки (п.3.2 договору).
Таким чином сторони передбачили, що обов'язку відповідача оплатити надані комунальні послуги передує обов'язок позивача виставити рахунок та надати відповідний розрахунок.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вказаних приписів законодавства позивачем не надано суду доказів виставлення відповідачеві рахунків за договором за січень-лютий 2015 року, а тому враховуючи приписи ст.530 Цивільного кодексу України, у відповідача не виник обов'язок здійснити їх оплату.
Крім того, відповідно до п.6.1 договору він діє з 01.01.2014 по 31.12.2014. Відповідно до п.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови даного договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2014.
Відповідно до п.6.4 дія договору припиняється у випадках: закінчення строку дії договору; достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду.
Умовами договору сторони не передбачили умов щодо пролонгації його дії, а тому у відповідності до п.6.1, п.6.4 договір припинив свою дію 31.12.2014, з огляду на що він не може бути підставою заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відмову у їх задоволенні.
Судовий збір покладається на позивача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області до Головного територіального управління юстиції у Луганській області відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сплати судового збору віднести на позивача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.02.2016.
Суддя Т.В. Косенко