Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-77-56
"27" січня 2016 р. Справа № 911/5198/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 02.06.2015 р., зареєстрована в реєстрі за № 921);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 2 від 31.12.2015 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_3, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон”, с. Глібівка, Вишгородський район
про стягнення 266 591, 10 грн
ОСОБА_3 звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „База відпочинку „Фалькон” про стягнення 113 301, 37 грн пені, 147 150, 00 грн інфляційних збитків, 6 139, 73 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної виплати позивачу частки у статутному капіталі товариства згідно з рішенням загальних зборів у часників товариства від 24.01.2014 р., оформленим протоколом № 4 від 24.01.2014 р. загальних зборів учасників ТОВ „База відпочинку „Фалькон”.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2015 р. порушено провадження у справі № 911/5198/15 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „База відпочинку „Фалькон” про стягнення 266 591, 10 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.01.2016 р.
13.01.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.01.2016 р. про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, у якому він просить суд здійснювати фіксування судового процесу під час розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було його задоволено.
13.01.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 13.01.2016 р., у якому він просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із тим, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться справа № 761/35172/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, ОСОБА_4 про солідарне стягнення збитків у розмірі 22 263, 00 грн, а також відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
13.01.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.01.2016 р.
26.01.2016 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 26.01.2016 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.
27.01.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення б/н від 27.01.2016 р., що долучені судом до матеріалів справи.
27.01.2016 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки предметом позову і спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 113 301, 37 грн пені, 147 150, 00 грн інфляційних збитків, 6 139, 73 грн 3 % річних у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної виплати позивачу частки у статутному капіталі товариства згідно з рішенням загальних зборів у часників товариства від 24.01.2014 р., оформленим протоколом № 4 від 24.01.2014 р. загальних зборів учасників ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, а предметом позову і спору у справі Шевченківського районного суду міста Києва № 761/35172/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, ОСОБА_4 про захист гідності, честі та ділової репутації та солідарне стягнення у зв'язку із цим збитків у розмірі 22 263, 00 грн, і відповідно спір у даній справ є між іншими сторонами, про інший предмет і з інших підстав, ніж у справі Шевченківського районного суду міста Києва № 761/35172/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, ОСОБА_4 про захист гідності, честі та ділової репутації та солідарне стягнення 22 263, 00 грн збитків.
Також, у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
01.08.2006 р. на підставі протоколу установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” № 1 від 26.07.2006 р. Вишгородською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон”, зареєстровано його статут. Відповідно до названого статуту учасниками товариства є ОСОБА_4 (частка у статутному капіталі - 70 %) та ОСОБА_3 (частка у статутному капіталі - 30 %).
Пізніше, на підставі протоколів загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” № 2 від 29.03.2007 р., № 3 від 12.04.2011 р. змінювався розмір статутного капіталу і відповідно затверджувались нові редакції статуту.
Так, 02.06.2011 р. на підставі протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” № 3 від 12.04.2011 р. Вишгородською районною державною адміністрацією було затверджено нову редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон”. Згідно вказаного статуту статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” формується за рахунок майнових та грошових внесків учасників та складає 1 730 769, 23 грн, з яких: 74 % (1 280 769, 23 грн) належить ОСОБА_4, 26 % (450 000, 00 грн) належить ОСОБА_3.
Відповідно до протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” № 4 від 24.01.2014 р. (за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відсутній) було вирішено на підставі ст. 64 Закону України „Про господарські товариства” виключити ОСОБА_3 зі складу учасників товариства, виплатити останньому належну йому частку у статутному капіталі - 450 000, 00 грн, частку у статутному капіталі 26 % залишити за товариством, внести відповідні зміни в статут.
На підставі вказаного протоколу 30.01.2014 р. Реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції було проведено державну реєстрацію вказаних змін, затверджено статут у новій редакції.
Відповідно до протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” від 17.02.2014 р. було вирішено здійснити передачу частки товариства 26 % (450 000, 00 грн) ОСОБА_6, уповноважено директора укласти відповідний договір купівлі-продажу, здійснити реєстрацію нової редакції статуту з урахуванням вказаних змін.
17.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, відповідно до якого ОСОБА_6 придбав частку у розмірі 26 % (450 000, 00 грн) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон”.
На підставі вищезазначеного, 18.02.2014 р. було проведено державну реєстрацію вказаних змін, затверджено статут у новій редакції.
У грудні 2014 р. ОСОБА_3 звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ТОВ „База відпочинку „Фалькон” про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації, стягнення суми та визнання права власності у зв'язку із тим, що його незаконно виключили зі складу учасників товариства, про проведення зборів не повідомляли, та просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” про виключення ОСОБА_3 зі складу учасників товариства, оформлене протоколом № 4 від 24.01.2014 р., скасувати державну реєстрацію пов'язаних з цим змін до установчих документів від 30.01.2014 р., номер запису 13341050006001728; визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” про включення до складу учасників ОСОБА_6, оформлене протоколом від 17.02.2014 р., скасувати державну реєстрацію пов'язаних з цим змін до установчих документів від 18.02.2014 р., номер запису 13341050007001728; стягнути в натурі з ОСОБА_6 частку у статутному капіталі у сумі 450 000, 00 грн; визнати право власності на частку у статутному капіталі у сумі 450 000, 00 грн (26 %).
Рішенням господарського суду Київської області від 08.04.2015 р. (головуючий суддя Черногуз А. Ф., судді - Ейвазова А. Р., Рябцева О. О.) у справі № 911/5450/14 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ТОВ „База відпочинку „Фалькон” про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації, стягнення суми та визнання права власності позов задоволено частково і вирішено визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” про виключення ОСОБА_3 зі складу учасників товариства, оформлене протоколом № 4 від 24.01.2014 р., скасувати державну реєстрацію пов'язаних з цим змін до установчих документів від 30.01.2014 р., номер запису 13341050006001728; визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Фалькон” про включення до складу учасників ОСОБА_6, оформлене протоколом від 17.02.2014 р., скасувати державну реєстрацію пов'язаних з цим змін до установчих документів від 18.02.2014 р., номер запису 13341050007001728.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 08.04.2015 р. у справі № 911/5450/14 залишено без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 08.04.2015 р. у справі № 911/5450/14 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ТОВ „База відпочинку „Фалькон” про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації, стягнення суми та визнання права власності.
Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 113 301, 37 грн пені, 147 150, 00 грн інфляційних збитків, 6 139, 73 грн 3 % річних у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної виплати позивачу частки у статутному капіталі товариства згідно з рішенням загальних зборів у часників товариства від 24.01.2014 р., оформленим протоколом № 4 від 24.01.2014 р. загальних зборів учасників ТОВ „База відпочинку „Фалькон”.
З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про господарські товариства”, іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про господарські товариства” акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Згідно з ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 цього ж кодексу установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Згідно з ч. 1 ст. 144 цього ж кодексу статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.
Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.
Відповідно до ст. 54 Закону України „Про господарські товариства” ври виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Статтею 64 цього ж закону передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
Отже, враховуючи вищевказані положення Цивільного кодексу України, Закону України „Про господарські товариства”, та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що виплата учаснику товариства вартості частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, здійснюється та проводиться лише у разі виходу чи виключення такого учасника товариства із складу учасників товариства.
Згідно з ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Особливості припинення зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством.
Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається.
Як вбачається зі матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, рішення загальних зборів у часників товариства від 24.01.2014 р., оформлене протоколом № 4 від 24.01.2014 р. загальних зборів учасників ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, в частині виключення ОСОБА_3 зі складу учасників товариства визнано недійсним у відповідності до рішення господарського суду Київської області від 08.04.2015 р. у справі № 911/5450/14, і станом на 04.09.2015 р. на підставі вказаного судового рішення ОСОБА_3 поновлено у складі учасників ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, що підтверджується Витягом № НОМЕР_1 від 27.01.2016 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відповідача станом на 27.01.2016 р., наявним у матеріалах справи, і тому станом на час розгляду справи захищено і поновлено право участі позивача у ТОВ „База відпочинку „Фалькон” і відповідно відсутня правова підстава виплати йому вартості частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі товариства.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, оскільки рішення загальних зборів у часників товариства від 24.01.2014 р., оформлене протоколом № 4 від 24.01.2014 р. загальних зборів учасників ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, в частині виключення ОСОБА_3 зі складу учасників товариства визнано недійсним у відповідності до рішення господарського суду Київської області від 08.04.2015 р. у справі № 911/5450/14, і станом на 04.09.2015 р. на підставі вказаного судового рішення ОСОБА_3 поновлено у складі учасників ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, і тому станом на час розгляду справи захищено і поновлено право участі позивача у ТОВ „База відпочинку „Фалькон” і відповідно відсутня правова підстава виплати йому вартості частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, та відсутній у відповідача перед позивачем обов'язок щодо виплати вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, то відповідно позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 113 301, 37 грн пені, 147 150, 00 грн інфляційних збитків, 6 139, 73 грн 3 % річних у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної виплати позивачу частки у статутному капіталі товариства згідно з рішенням загальних зборів у часників товариства від 24.01.2014 р., оформленим протоколом № 4 від 24.01.2014 р. загальних зборів учасників ТОВ „База відпочинку „Фалькон”, такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
15 лютого 2016 р.