печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46851/15-к
28 січня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
представника власника майна адвоката ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту належного йому майна, а саме земснаряду КИВ-7698-К, що накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2015.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що в провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження №12012100130000124 від 23.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239-2, ч. 1 ст. 240, ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 364 КК України. Кримінальне провадження здійснюється з метою перевірки законності господарської діяльності ТОВ «Гідроекоресурс» та ТОВ «Чистий грунт», нікому з посадових осіб товариств на момент звернення до суду із вказаним клопотанням не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. В межах кримінального провадження 15.04.2015 на робочому майданчику в місці пришвартування земснаряду КИВ-7698-К, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , проведено огляд, під час якого плавзасіб вилучено, передано на відповідальне зберігання. З квітня 2015 року по час звернення до суду із клопотанням він зберігався в доку, розташованому на території підприємства «Містозагін №2» за адресою м. Київ, вул. Баренбойма, 12. 02.12.2015 ОСОБА_5 стало відомо, що невідомі особи за допомогою спеціального «козлового» крану здійснили підйом плавзасобу з поверхні води та заходи, направлені на підготовку судна до подальшого транспортування по суші (деякі зовнішні конструкції плавзасобу було демонтовано; на палубі цілісність пломб до моторного відділення судна, рубки (кабіни управління плавзасобом) які в квітні 2015 року були накладені представниками прокуратури Київської області, порушені). Посилаючись на узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014, вважає, що при арешті майна було порушено вимоги КПК України, а саме арешт застосовано до майна особи, що не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Також вказує, що при арешті майна порушено вимоги ст. 173 КПК України, якою передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
В судовому засіданні представник власника майна вимоги клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладене в ньому, просив задовольнити. Також зазначив, що органом досудового розслідування порушуються умови зберігання плавзасобу, він пошкоджений, фактично готується для продажу. Звернув увагу, що на сьогодні відсутні підстави для позбавлення ОСОБА_5 його прав як власника.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 239-2, ч. 1 ст. 240, ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 364 КК України. В рамках досудового розслідування у кримінальному провадження проведено ряд оглядів місця події, в ході чого вилучено земснаряд КИВ-7698-К, на який ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2015 накладено арешт та зазначену ухвалу залишено без змін за наслідками її апеляційного перегляду. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що власником земснаряду є ОСОБА_5 , проте земснаряд було вилучено на місці вчинення злочину та він відповідає критеріям, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України - є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, який зберіг на собі його сліди та по якому призначено експертизу його технічному стану, що на даний час не завершена. Посилаючись на частини 4, 5 ст. 170 КПК України вважав наявними підстави для заборони для власника майна розпоряджатись майном та використовувати його, оскільки це може призвести до втрати або пошкодження майна. Враховуючи те, що земснаряд відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України, а також що зазначене майно має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні, просив відмовити у задоволенні клопотання. Також зазначив, що підняття плавзасобу з води на сушу здійснено з метою його не пошкодження внаслідок настання морозів, а посилання представника на неналежне зберігання речового доказу безпідставні.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, надходжу до наступного висновку.
Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, абзацом 2 частини першої якої встановлено, що арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється кримінальне провадження №12012100130000124 від 23.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239-2, ч. 1 ст. 240, ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2015 в рамках зазначеного кримінального провадження накладено арешт на належний ОСОБА_5 земснаряд КИВ-7698-К. Як вбачається із ухвали слідчого судді правовою підставою накладення арешту на зазначене майно була ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме відповідність майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України (є предметом кримінального правопорушення). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2015 вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.
Слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання заявника, що арешт на плавзасіб було накладено необґрунтовано, оскільки при накладенні арешту враховано зокрема наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також наявність правових підстав для арешту майна - відповідність тимчасово вилученого майна вимогам ч. 2 ст. 167 КПК України.
Поряд із тим, Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» № 769-VIII від 10.11.2015, що набрав чинності 11.12.2015, статтю 170 КПК України викладено в новій редакції.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України (в редакції Закону України № 769-VIII від 10.11.2015), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України (в редакції Закону України № 769-VIII від 10.11.2015) встановлено, що арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Відповідно до ст. 5 КПК України процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, на даний час обов'язковою передумовою арешту майна є наявність у кримінальному провадженні спеціальних суб'єктів: підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб в розумінні абз. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», виходячи з принципу верховенства права та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
За змістом положень ст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2015, спосіб арешту майна ухвалою слідчого судді не визначено. В ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2015, якою було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді, зазначено, що ухвалою слідчого судді застосовано арешт майна шляхом заборони його відчуження, та не зазначено про заборону для особи, на майно якої накладено арешт, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Як вбачається з наданого прокурором в судовому засіданні витягу з кримінального провадження №12012100130000124, в рамках означеного кримінального провадження жодній особі про підозру не повідомлено, в провадженні відсутній суб'єкт, на майно якого може бути накладено арешт відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, інших правових підстав для арешту майна з огляду на вимоги ст. 170 КПК України в новій редакції прокурором не наведено, а відтак вважаю, що на даний час відсутні правові підстави для арешту майна ОСОБА_5 .
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для скасування арешту, накладеного на належний ОСОБА_5 земснаряд-плавзасіб № НОМЕР_1 -К ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2015.
Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурором ОСОБА_6 в кримінальному провадженні надавались вказівки слідчому в порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, зокрема щодо проведення огляду земснаряду та долучення його до кримінального провадження як речового доказу. 29.07.2015 в кримінальному провадженні призначено комплексну перевірку технічного стану плавзасобу земснаряду КИВ-7698-К, 11.12.2015 - експертиза технічного стану плавзасобу - земснаряду КИВ-7986-К. Зберігання речових доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України. Отримання зразків для експертизи регламентовано ст. 245 КПК України, зокрема такі зразки для експертизи можуть бути відібрані згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2015 на земснаряд-плавзасіб № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1