09 лютого 2016 року Справа № 911/2694/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк Д.Кривди, С.Могил,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановувід 09.12.2015
Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 911/2694/15
за позовомДочірнього підприємства "Ельтон-Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Ельтон"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 90 404,38 грн,
у судове засідання прибув представник
позивачаОнищенко Д.В. (дов. від 11.01.2016 № 11/1-16)
заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Дочірнє підприємство "Ельтон-Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Ельтон" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення, з урахуванням уточнених позовних вимог, 95 290,81 грн заборгованості за договором оренди від 15.11.2014 № 1, з якої: 70 7476,17 грн боргу по сплаті орендної плати за січень-квітень 2015 року, 15 229,28 грн пені та 794,95 грн 3% річних; 8 790,41 грн заборгованості по компенсації вартості спожитих комунально-побутових послуг за квітень-травень 2015 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.08.2015 (суддя В. Ярема) позов задоволений частково шляхом присудження до стягнення 79 266,58 грн основного боргу, 8261,59 грн пені, 413,08 грн 3% річних. Припинене провадження у справі у частині 987,97 грн пені та 87,38 грн 3% річних. У решті у задоволені позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване наступним.
15.11.2014 між ДП "Ельтон-Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Ельтон" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (суборендар) укладено договір суборенди №1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язуються передати суборендарю, а суборендар зобов'язується прийняти у тимчасове, платне користування об'єкт нерухомого майна, а саме: приміщення площею 44 кв.м., яке розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строк оренди встановлюється з 15.11.2014 по 30.11.2015 включно.
Орендна плата на місяць за орендоване приміщення складає за 1 кв.м. орендованого приміщення 300,00 грн, всього разом розмір орендної плати за орендоване приміщення за один місяць оренди на загальну площу приміщення становить 13200,00 грн (п. 5.1 договору).
Згідно з п. 5.2 Договору у випадку підвищення середньозваженого курсу гривні до дол. США на міжбанківському валютному ринку України станом на день оплати місяця, за який визначається розмір орендної плати, порівняно із середньозваженим курсом гривні до дол. США на міжбанківському валютному ринку України на дату підписання цього договору, розмір орендної плати визначається окремо за кожен місяць оренди.
Витрати орендодавця на комунальні послуги та експлуатаційні витрати компенсуються суборендарем з дати укладання цього договору на підставі окремих рахунків орендодавця (п. 5.7.1 Договору).
Орендна плата за листопад 2014 року з 15.11.2014 по 30.11.2014 становить 6600,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди сплачується суборендарем не пізніше 5-го числі поточного місяця, на підставі виставлених орендодавцем рахунків. При неотриманні суборендарем від орендодавця рахунків на сплату орендної плати, орендна плата розраховується та сплачується суборендарем самостійно відповідно до умов договору (п. 5.3.2 договору).
15.11.2014 між сторонами підписаний акт прийому-передачі приміщення в суборенду.
Протягом, зокрема, січня-травня 2015 року відповідач користувався орендованим приміщенням, а також отримував комунально-побутові послуги, пов'язані з утриманням об'єкту суборенди.
У відповідності до наданого позивачем розрахунку позовних вимог, відповідач повинен був оплати 70476,17 грн орендної плати та компенсувати 8790,41 грн отриманих у період протягом квітня-травня 2015 комунально-побутових послуг.
Проте, відповідач свої обов'язки за договором в частині сплати орендної плати та компенсації вартості наданих комунальних послуг за вказаний період належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 79266,58 грн. заборгованості.
Користування відповідачем орендованим майном, як і отримання комунальних-побутових послуг, пов'язаних з утриманням суборендованого приміщення протягом спірного періоду породжує у відповідача обов'язок по сплаті орендної плати та компенсації вартості наданих комунальних послуг у повному обсязі та строки, погоджені сторонами у договорі.
Посилання відповідача на необґрунтованість заявленої до стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, оскільки оренду плату, зокрема, за січень-лютий 2015 року ним сплачено у повному обсязі шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок позивача є необґрунтованими, оскільки сплачена відповідачем орендна плата за вказаний період була повернута відповідачу у повному обсязі у зв'язку з наміром позивача достроково розірвати договір. При цьому, як повернення позивачем, так і отримання відповідачем коштів, сплачених останнім у якості орендної плати за січень-лютий 2015 року визнане сторонами у повному обсязі у судових засіданнях.
Посилання відповідача про сплату орендної плати за березень-квітень 2015 року у повному обсязі у готівковій формі визнаються судом неспроможними з підстав їх доказової непідтвердженості.
З посиланням на вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з орендної плати у розмірі 70 7476,17 грн та боргу з компенсації комунальних послуг у розмірі 8 790,41 грн.
Водночас, щодо нарахованих позивачем пені та 3 % річних місцевий господарський зазначив наступне.
У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача, зокрема, 14 241,31 грн пені, нарахованої на суму заборгованості по сплаті орендної плати за січень-квітень 2015 року зростаючим підсумком, за періоди: з 04.03.2015 по 05.03.2015 на 27 350,85 грн, з 06.03.2015 по 05.04.2015 на 50 359,66 грн, з 06.04.2015 по 14.07.2015 на 70 476,17 грн; 707,57 грн 3% річних, нарахованих на суму заборгованості по сплаті орендної плати за січень-квітень 2015 року зростаючим підсумком, за періоди: з 06.03.2015 по 05.04.2015 на 50 359,66 грн, з 06.04.2015 по 14.07.2015 на 70 476,17 грн.
Враховуючи те, що орендна плата за січень-лютий 2015 року відповідачем була сплачена належним чином та у погоджені сторонами строки, проте, з власної ініціативи позивача була повернута платнику (відповідачу), то вимога позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати за вказаний період не відповідає вимогам ст.ст. 612 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України.
З огляду на висновок про безпідставне нарахування позивачем пені та 3% річних за січень-лютий 2015, місцевий господарський суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення пені та 3% річних за наступні періоди: з 06.03.2015 по 05.04.2015 на 23 008,81 грн заборгованості за березень 2015, з 06.04.2015 по 14.07.2015 на 43 125,32 грн сукупної заборгованості за березень-квітень 2015, та, за результатами такого розрахунку дійшов висновку про те, що до стягнення підлягають 8 261,59 грн пені та 413,08 грн 3 % річних.
Крім того, судом зазначено, що позивач звернувся із заявою про відмову від позовних вимог у даній справі в частині стягнення з відповідача 987,97 грн пені, нарахованої з 15.01.2015 по 03.03.2015 на заборгованість по сплаті орендної плати за січень-лютий 2015 року, 87,38 3% річних грн, нарахованих з 15.01.2015 по 05.03.2015 на заборгованість по сплаті орендної плати за січень-лютий 2015 року. Вказана відмова у відповідній частині прийнята судом та, відповідно, провадження у цій частині припинене на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 (колегія суддів: Р.Федорчук, О. Лобань, А. Майданевич) рішення Господарського суду Київської області від 25.08.2015 залишене без зміни.
Апеляційний господарський суд підтримав висновки місцевого господарського суду. Водночас, суд щодо доводів апеляційної скарги про відсутність погодження власника суборендованого майна на укладення договору суборенди зазначив, що у матеріалах справи наявний лист № 99/1 від 14.11.2014 про погодження ПАТ "АК "Перлина" на передачу в суборенду частини нежитлового приміщення.
Разом з тим, щодо посилань відповідача про здійснення правопорушень посадовими особами позивача, а саме перешкоджання здійснення користування суборендованим приміщенням, та подання заяви з цього приводу до правоохоронних органів, судом зазначено, що відповідачем не доведено встановлення факту правопорушень посадових осіб позивача, при цьому відповідно положень ст.35 ГПК України, наявність (відсутність) кримінально-караних дій а також суб'єкт їх вчинення, якщо це має значення для правильного вирішення спору господарським судом, може бути встановлено виключно вироком суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, а не просто фактом існування кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати у частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідачем не заперечується факт користування орендованим приміщенням у період, визначений позивач у позовній заяві таким, що не оплачений (січень - квітень 2015 року).
Рішення судів попередніх інстанцій про стягнення орендної плати та заборгованості з компенсації комунальних платежів, а також нарахованих пені та 3 % річних, прийняті з посиланням на визнання сторонами факту повернення позивачем відповідачу грошових коштів, сплачених останнім у якості орендної плати за січень та лютий 2015; недоведеності відповідачем сплати позивачу орендної плати за березень та квітень 2015; недоведеності факту перешкоджання позивачем у здійснення підприємницької діяльності відповідача у орендованому приміщенні; наявністю згоди власника орендованого приміщення на укладення договору суборенди.
Заявником касаційної скарги не заперечується факт повернення сплаченої ним орендної плати за січень, лютий 2015 року як і не спростовується висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність сплати відповідачем орендної плати за березень, квітень 2015 та недоведеність здійснення позивачем перешкод під час здійснення відповідачем у спірний період підприємницької діяльності.
Враховуючи вказане, задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог на підставі встановлених ними фактичних обставин є обґрунтованим.
Разом з тим, посилання заявника касаційної скарги на наявність, на ряду з листом ПАТ "АК "Перлина" про надання згоди на укладення договору суборенди, також і листа ПАТ "АК "Перлина" про відсутність такої згоди, не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки відповідно до ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, як і зазначена обставина не спростовує факт користування відповідачем майном на оплатній основі.
За таких обставин, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 911/2694/15 залишити без зміни.
Судді: Є. Борденюк
Д. Кривда
С. Могил