10 лютого 2016 року Справа № 910/25276/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПолянського А.Г.,
суддівКравчука Г.А.,
Мачульського Г.М. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду
від17.12.2015
у справі№910/25276/15
Господарського судуміста Києва
за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПОТЕБНІ 6"
доФірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю
простягнення суми
за участю
- позивача:Кравченко В.П. (довіреність від 26.08.2014)
- відповідача:Ульяненко І.Г. (довіреність від 25.01.2016),
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПОТЕБНІ 6" (далі - позивач) задоволено повністю, стягнуто з Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач) на користь позивача 71 767,75 грн. інфляційних витрат та 10 348,76 грн. три відсотки річних.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.2 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказану вище ухвалу апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення ним норм процесуального права.
Переглянувши у касаційному порядку судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу відповідача виходив із того, що скаржником в якості доказу відправлення скарги іншим сторонам у справі надано лише описи вкладення, без документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що є, як зазначено цим судом, підставою для повернення скарги на підставі п.2 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
З таким висновком апеляційного господарського суду погодитися не можна з огляду на наступне.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги закріплено у статті 94 Господарського процесуального кодексу України, в частині третій якої встановлено, що до апеляційної скарги мають бути додані докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Пунктом 2 частини першої статті 97 цього кодексу передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Відповідно до п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи те, що відповідачем до апеляційної скарги додано опис вкладення встановленої форми, на якому працівник поштового зв'язку розписався, з проставленням календарного штемпеля і зазначенням правильної адреси позивача і найменуванням вкладення - апеляційна скарга, такий документ може вважатись належним доказом направлення апеляційної скарги позивачу.
Вказівка апеляційного суду в оскарженій ухвалі, що розрахунковий документ, встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, не означає, що лише вказані документи можуть бути належним доказом направлення стороні поштового відправлення.
Інші документи (в даному випадку опис вкладення), які відповідають встановленій законодавством формі та містять необхідну інформацію, за допомогою якої можна визначити факт існування певних обставин, не можна відкидати в якості належного доказу поштового відправлення.
Разом з тим апеляційний суд не обґрунтував положеннями чинного законодавства те, що лише розрахунковий документ може бути належним доказом направлення стороні поштового відправлення, неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку із чим оскаржена ухвала від 17.12.2015 підлягає скасуванню, а справа - передачі до апеляційного суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/25276/15 скасувати, справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя А.Г. Полянський
Судді Г.А. Кравчук
Г.М. Мачульський