Справа № 2604/19536/12
Провадження № 8/755/2/14
"19" лютого 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Зіньковській Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться справа за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2013 року в зв'язку з нововиявленими обставинами.
До суду від представника позивача надійшла заява забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб Volkswagen, 2003 року випуску, д/н НОМЕР_1 та передати на зберігання ОСОБА_2; витребувати в реєстраційно-екзаменаційних органах УДАІ Вінницької області чи ж в Департаменті ДАІ МВС України достовірні відомості в повному обсязі про усі зареєстровані (перереєстровані) транспортні засоби в період 2011-2013 р.р.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
ППВС України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» п. 3 роз'яснено, що згідно п.1 ч.1 ст. 151 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Як вбачається з позовної заяви автомобіль Volkswagen, 2003 року випуску, д/н НОМЕР_1 є спільно нажитим майном, яке просить поділити ОСОБА_1, а тому при невжитті заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд вважає, що права відповідача порушені в зв'язку з застосування заходів забезпечення позову не будуть.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту на автомобіль Volkswagen, 2003 року випуску, д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2.
Стаття 152 ЦПК України містить вичерпний перелік видів забезпечення позову, а тому в іншій частині заява представника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 208, 210 ЦПК України, суд-
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на належний ОСОБА_2 автомобіль марки Volkswagen, модель Transporter, 2003 року випуску, колір - жовтий, кузов НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4, виданого Липовецьке ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області 11.10.2011 року.
В решті заяви відмовити.
За даною ухвалою стягувачем є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, а боржником ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_2.
Копію ухвали направити для виконання до УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.
До суду може бути подана апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Н. О. Яровенко