09 лютого 2016 року Справа № 910/26941/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк Д.Кривди, С.Могил,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуУкраїнського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроектреставрація"
на постановувід 25.11.2015
Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 910/26941/15
за позовомУкраїнського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроектреставрація"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД"
пророзірвання договору та стягнення 8 050 000, 00 грн
у судове засідання прибули представник
позивачаВакулік А.А. (дов. від 07.12.2015 № 01/07),
заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Український державний науково-дослідний та проектний інститут "Укрндіпроектреставрація" звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" про розірвання договору та стягнення 8 050 000,00 грн.
При цьому, до позовної заяви позивачем додане клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 (суддя І.Отрош) відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; позовна заява і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
Ухвала мотивована наступним.
З прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд: 1) розірвати Договір № 14/МА-11 на виконання робіт із створення проектно-кошторисної документації від 28.07.2011 (вимога немайнового характеру) та 2) стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 8 050 000, 00 грн (вимога майнового характеру), у зв'язку з чим при зверненні з даним позовом до суду позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 121 968,00 грн (1218,00 грн за вимогу немайнового характеру та 120 750,00 грн за вимогу майнового характеру).
Однак, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та порядку. При цьому, до позовної заяви позивачем долучено заяву про відстрочення сплати судового збору.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Тобто, обов'язковою умовою для звільнення заявника від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення сплати судового збору, позивач вказував на те, що постановою про арешт коштів боржника від 24.07.2015 ВП № 48207853 накладений арешт на його кошти, які знаходяться на рахунку № 26000000017142 у Публічному акціонерному товаристві "Укрсоцбанк" у межах суми 8 076 034, 76 грн, у зв'язку з чим позивач не може наразі сплатити судовий збір.
Однак, позивачем не доведено суду, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, оскільки як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 24.07.2015 ВП № 48207853, арешт накладено на грошові кошти, які знаходяться виключно на рахунку № 26000000017142, тоді як пояснень та доказів на підтвердження відсутності у позивача інших банківських рахунків, так само як і доказів накладення арешту на кошти, які знаходяться на інших рахунках, позивачем суду не надано.
Інших обґрунтованих обставин та доказів, що підтверджують важкий матеріальний стан, позивачем суду не надано.
З посиланням на вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт існування обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати позивачем судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 (колегія суддів: І. Скрипка, С.Гончаров, Є.Шаптала) ухвала Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 залишена без зміни.
Постанова мотивована наступним.
Позивачем до заяви про відстрочення сплати судового збору до суду першої інстанції долучено лише постанову ВДВС від 24.07.2015 про накладення арешту на р/р № 26000000017142 в ПАТ "Укрсоцбанк" у межах суми 8 076 034, 76 грн та постанову ВДВС від 24.07.2015 про арешт майна боржника та заборону на його відчуження.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на те, що наявність відкритого виконавчого провадження, в рамках якого винесено три постанови державного виконавця про накладення арешту на усі грошові кошти, а також постанови про накладення арешту на усе майно боржника (скаржника) з забороною його відчуження, унеможливлює сплату скаржником судового збору на момент подання позову у зв'язку з відсутністю можливості розпорядження грошовими коштами та відсутності можливості розпорядження майном з метою отримання грошових коштів для оплати судового збору.
При цьому, до суду апеляційної інстанції позивачем вже долучена копія постанови ВДВС від 28.09.2015 про арешт коштів боржника в ПАТ "Укрсоцбанк", ПАТ "Фінансова ініціатива", ГУ ДКСУ в Києві, в Казначействі України лише в межах суми 8 076 034, 76 грн, яка до суду першої інстанції позивачем не подавалась та про її існування не було зазначено ні в позовній заяві, ні в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, а отже про неї не було відомо місцевому господарському суду на час прийняття ухвали від 19.10.2015.
Заявником не наведено даних про те, скільки ж коштів знаходиться на рахунках скаржника, на які накладено арешт лише у межах суми 8 076 034,76 грн, та доказів того, що коштів, які знаходяться на рахунках позивача дійсно недостатньо для сплати заборгованості по рішенню суду у справі № 910/10549/14 та сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі.
Що стосується постанови ВДВС від 24.07.2015 про накладення арешту на майно боржника (позивача) в межах суми 8 076 034, 76 грн, то матеріали справи не містять даних про опис будь-якого майна позивача згідно з вказаною постановою ВДВС, та внесення відповідних обтяжень щодо розпорядження будь-яким майном позивача.
З посиланням на вказане, апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без зміни.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить ухвалу та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, до касаційної скарги заявником додане клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до моменту розгляду її по суті.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 зазначене клопотання задоволене: відстрочена сплата судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення Вищим господарським судом України судового рішення.
08.02.2016 заявник касаційної скарги звернувся з заявою про уточнення заяви про відстрочення сплати судового збору, у якій просив Вищий господарський суд України відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на 6 місяців.
Вказана заява про уточнення заяви про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Додане до позовної заяви клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову обґрунтоване посиланнями на арешт коштів позивача постановою ВДВС від 24.07.2015 та арешт майна позивача постановою ВДВС від 24.07.2015.
Місцевий господарський суд, встановивши, що постановою ВДВС від 24.07.2015 про арешт коштів, відповідний арешт накладений лише на рахунки позивача у ПАТ "Укрсоцбанк", дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на недоведеність позивачем відсутності інших рахунків або, за наявності інших рахунків, їх арешту.
Враховуючи те, що позивач, звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до місцевого господарського суду, не довів відсутність у останнього інших, окрім як у ПАТ "Укрсоцбанк", рахунків, як і не довів арешт інших наявних рахунків, висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору є обґрунтованим.
Надання позивачем, у процесі апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду, постанови ВДВС від 28.09.2015 про накладення арешту на всі його рахунки не може мати своїм наслідком скасування оскарженої ухвали, оскільки місцевий господарський суд надавав оцінку виключно тим доказам на підтвердження складного матеріального стану позивача, які останнім надані при зверненні із позовом.
За таких обставин, підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Позивач не позбавлений права, при повторному зверненні з позовною заявою, звернутись з клопотання про відстрочення сплати судового збору з обґрунтуванням складного майнового стану.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроектреставрація" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 910/26941/15 залишити без зміни.
Стягнути з Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроектреставрація" в доход Державного бюджету України 1218,00 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.
Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Судді: Є. Борденюк
Д. Кривда
С. Могил