Справа № 755/9247/15-ц
"12" січня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гаврилової О.В.,
при секретарі - Неділько Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
27.04.2015р. представник позивача ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу в сумі - по 8 130,68 грн. з кожного відповідача.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 24.04.2012 р між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2850-12-00110. 02.10.2012 р., о 21 год. 37 хв. по пр-ту Тичини, 18 в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «NISSAN Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5, та пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Постановою про закриття кримінального провадження від 27.12.2012р. слідчий СВ Дніпровського РУГУМВС України в м. Києві закрив кримінальне провадження №12012110040000342 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у відношенні ОСОБА_5 за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення. Позивачем 31.10.2012 р. було складено страховий акт № ДККА-20762, згідно якого розмір страхового відшкодування становить 16 261,35грн. На підставі листа AT «РОДОВІД БАНК» страхове відшкодування було сплачено шляхом зарахування першої частини коштів в рахунок несплаченої частини страхового платежу, що підтверджує розпорядження від 01.11.2012р., та перерахування другої частини коштів на рахунок AT «РОДОВІД БАНК», що підтверджує платіжне доручення №228 від 01.11.20012 р. У відповідності до діючого законодавства до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, що страхувальник (чи інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у зв'язку з цим майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Представник позивача ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" в судове засідання, призначене на 12.01.2016 року не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи, письмових пояснень, заперечень чи заяв суду не надав.
Відповідача ОСОБА_2, його законний представник - ОСОБА_6 та представник - ОСОБА_7 в судове засідання, призначене на 12.01.2016 року, не з'явилися, законний представник та представник подали до суду заяву про розгляд справи за відсутності адвоката та законного представника, в якій також просили позовну заяву залишити без задоволення, оскільки з боку позивача не було надано до суду доказів вини ОСОБА_2 - будь-яких удових рішень, які встановлюють його вину. Також просили застосувати сплив строків позовної давності щодо позовної заяви.
Суд, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 24.04.2012 р. між ОСОБА_4 та ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» укладено договір добровільного страхування №28-2850-12-00110, відповідно до умов якого ОСОБА_4 застрахувала транспортний засіб марки «NISSAN Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_1, строком з 01.05.2012р. по 30.04.2013р. (а.с. 5)
Згідно довідки №9082255 про дорожньо-транспортну пригоду, 02.10.2012р., о 21 год. 37 хв., по пр-ту Тичини, 18 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «NISSAN Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5, в якій також зазначені відомості про потерпілих пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_2, які травмовані (а.с. 6).
ОСОБА_4 03.10.2012р. звернулась до ПрАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, якою також повідомила про те, що 02.10.2012 року о 21.40 за адресою м. Київ, пр-т Тичини, 18 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди сталось пошкодження автомобіля «NISSAN Qashqai», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 (а.с.10).
Відповідно до страхового акту №ДККА-20762 від 31.10.2012 р. (а.с.11) та розпорядження про виплату страхового відшкодування від 01.11.2012 р. (а.с.14), ОСОБА_4 виплачено страхове відшкодування в розмірі 16 261,35грн., з яких 1 703,24грн. зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу, а 14 558,11грн. виплачено страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням №228 від 01.11.2012р. (а.с15)
Постановою про закриття кримінального провадження від 27.12.2012 року, винесеною старшим слідчим СВ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12012110040000342 від 28.11.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, - закрито за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення (а.с.98-103).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як убачаються з матеріалів справи, відповідачі є неповнолітніми, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно з ч. 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, рішення ґрунтується на досліджених наявних в справі доказах.
В судових засіданнях представникам позивача були роз'яснені права, передбачені ст. 27, 31 ЦПК України, крім того, на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, представникам позивача неодноразово роз'яснялось, що стороні позивача необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження завдання шкоди майну (автомобілю ОСОБА_4) заявленими у позові відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Листом від 01.12.2015р. позивачу додатково було роз'яснено, що в разі неподання доказів на підтвердження позовних вимог, справа буде розглянута за наявними в матеріалах справи доказами (а.с.91).
Що стосується посилань в позовній заяві на те, що підтвердженням факту завдання матеріальної шкоди майну ОСОБА_4 відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є довідка про дорожньо-транспортну пригоду, то в цій довідці останні зазначені, як потерпілі пішоходи, які травмовані.
Закриття органом досудового розслідування кримінального провадження щодо водія транспортного засобу ОСОБА_9 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, саме по собі не свідчить про те, що ДТП сталася з вини відповідачів.
Будь-яких інших доказів на підтвердження доводів позовної заяви в частині завдання шкоди з вини ОСОБА_1 та/чи ОСОБА_2 стороною позивача суду не надано.
Жодна з підстав, визначених статтею 61 ЦПК України, судом не встановлена.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про недоведеність позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому позов ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні з даним позовом до суду розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22, 993, 1166, 1179 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -
У задоволені позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Дніпровський районний суд м. Києва апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Якщо особа яка оскаржує рішення не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя