Справа № 755/891/16-п
05.02.2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1(далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 30.11.2015 року о 08 годині 40 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Алма-Атинська, 17 в м. Києві, не впевнився в безпеці руху, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, та після цього залишив місце події, що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдання матеріальних збитків, та порушення вимог п.п. 2.10а), 10.1, 13.1 ПДР.
Вказаних висновків суд дійшов дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи таке.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустими доказами, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення, які складені у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містять необхідні у них відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- схемою місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів, у зв'язку з чим з неї вбачається , що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно порушив зазначені положення ПДР;
- показаннями наданими порушником щодо часу, місця, способу, найменувань транспортних засобів в частині обставин ДТП, які відповідають даним відображеним в схемі ДТП та протоколі про адміністративне правопорушення;
- відомостями, що містяться у письмових поясненнях іншого учасника ДТП, які кореспондуються з даними, що містяться у схемі ДТП та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статтей 122-4, 124 КУпАП, та виходячи з норм ст. 36 КУпАП накласти остаточне адміністративне стягнення у межах санкції статті встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 124, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави:
· за ст. 122-4 КУпАП - в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 255 (двісті п'ятдесят пять) гривень;
· за ст. 124 КУпАП - в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ідентифікаційного номеру боржника, згідно постанови Верховного Суду Україниу від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14, не являється підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.
С у д д я : О.В. Бірса