Справа № 755/19576/14-к
"02" лютого 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві питання продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому у рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України, -
На розгляді у Дніпровському районному суді м. Києва на стадії судового слідства перебуває дане кримінальне провадження.
На виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, судом у судовому засіданні на обговорення учасників кримінального провадження було поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
У судовому засіданні прокурор вважав за можливе продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, встановлені ризики слідчим суддею, на даний час, не відпали.
У судовому засіданні сторона захисту просила суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на альтернативний, оскільки встановлені слідчим суддею ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, а особа обвинуваченого, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію.
Тож, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З матеріалів кримінального провадження, а саме ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2014 року слідує, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою було визначено до 27.06.2014 року та визначено заставу у розмірі 36540 гривень, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу обвинуваченого, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем м. Києва, громадянином України, українцем, освіта середня-технічна, не працюючим, не одруженим, не маючим на утриманні дітей, зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимим, та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.
В подальшому, судовими рішеннями обвинуваченому ОСОБА_7 було загалом продовжено строк тримання під вартою по 22.02.2016 року включно та зменшено розмір застави до 24 360 гривень.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Однак, у супереч положень ст. 132 КПК України, у судовому засіданні сторонами не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики та обставини визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особа останнього перестала бути суспільно небезпечною.
В свою чергу, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обгрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ухвалою суду від 30.04.2014 року ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_7 , судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - взяття під варту (тримання під вартою), не відпали, альтернативні запобіжні заходи не взмозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , а тому дію останнього слід продовжити на два місяці, а саме по 31 березня 2016 року включно.
Керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 196, 205, 315, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, вважати продовженим по 31 березня 2016 року включно.
Роз”яснити сторонам кримінального провадження, що в силу положень ч. 7 ст. 182 КПК України:
· обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, а саме у розмірі - 24 360 гривень;
· у разі внесення застави на обвинуваченого та застоводавця покладаються права та обов'язки визначені в ухвалах про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 2-а місяці з дня внесення застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 08 год. 05 хв. 05.02.2016 року.
С у д д я: ОСОБА_1