Справа № 755/19742/15-ц
"24" грудня 2015 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Астахової О.О.,
при секретарі: Швидкій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
24 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн., щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути аліменти за попередній період починаючи з травня місяця 2015 року.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, що з 15 лютого 2006 року вона із відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу сторони мають спільну дитину доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року шлюб між ними розірвано. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів, між сторонами не досягнуто, донька проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Оскільки з травня місяця 2015 року відповідач припинив надавати будь-яку матеріальну допомогу, а з даним позовом позивач звернулась лише 24.10.2015 року, вона просить суд про стягнення з ОСОБА_2 аліментів за попередній період. Крім того, з 2013 року в дитини діагностували вегето-судинну дистонію з гіпотонічним типом, що спричинене порушенням нервової системи, у зв'язку з чим виникають додаткові витрати для уникнення загострень хвороби доньки, що змушує позивача звернутись з даним позовом до суду.
У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява. Додатково зазначила, що грошові кошти, які відповідач надсилав у травні місяці 2015 року становили 500,00 грн., чого не достатньо для утримання їхньої спільної дитини. Передачі, які вона отримує від нього здебільшого не придатні для використання, зокрема це поношене взуття та речі для дочки.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання спільної з позивачем доньки у розмірі 750,00 грн. щомісячно та пояснив, що він регулярно направляє грошові кошти на рахунок позивача для утримання їхньої доньки, виходячи із своїх матеріальних можливостей та допомагає пересилаючи для дитини одяг, взуття, посуд, техніку, тощо.
Суд, вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15лютого 2006 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, про що зроблено в книзі реєстрації шлюбів відповідний актовий запис № 211. Від шлюбу сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року шлюб між сторонами розірвано.
Спільна дитина сторін проживає разом із позивачем ОСОБА_1
Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За даними відомостей трудової книжки ОСОБА_2, з 18 травня 2015 року він звільнений з роботи за власним бажанням і з того часу запису про його офіційне працевлаштування не має. Станом на день ухвалення судового рішення, як поянив ОСОБА_2 він офіційно не працює, має не стабільний, мінливий заробіток.
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно із ч. 8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись із максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст. 191 СК України,аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як було встановлено у судовому засіданні та вбачається з виписки стану рахунку платіжної картки відповідача, ОСОБА_2 з 2014 року по червень 2015 року здійснювались грошові перекази на картку «Приватбанку» позивача, для утримання доньки, що підтверджується сторонами. Крім того, позивач отримувала від відповідача передачі в період з 06.04.2015 року по 27.05.2014 року, зокрема одежу, одяг, іграшки для дитини та посуд, дані обставини визнаються позивачем та підтверджуються експрес-накладними «Нова пошта».
Вказуючи про наявність хвороби дитини та необхідність у зв»язку з цим грошових коштів на її лікування, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження даної обставини. Разом з тим, позивачем не пред»явлено вимогу про участь батька у додаткових витратах на дитину.
Суд також критично оцінює твердження позивача, що відповідач самоусунувся від утримання доньки починаючи з травня 2015 року, оскільки такі дані спростовуються матеріалами справи, зокрема переказом грошових коштів в травні 2015 року у розмірі 500,00 грн. та отриманням позивачем від відповідача поштової посилки з одягом для дитини. Крім того, позивачем не надано ніяких доказів на підтвердження того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, що є однією з обов»язкових умов для стягнення аліментів за попередній період, а тому позовні вимоги в частині стягнення аліментів за минулий час з травня місяця 2015 року задоволенню не підлягають.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача на утримання їхньої спільної доньки, суд виходить з того, що ОСОБА_2 офіційно не працює та має мінливий заробіток, інших дітей та непрацездатних осіб, які б перебували на його утриманні - не має, за станом свого здоров»я відповідач може надавати матеріальну допомогу та приходить до висновку, що з ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову - з 24 жовтня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п.1 ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223, 224, 225, 293, 294 367 ЦПК України, ст.ст.7,24, 55, 56, 110, 112, 150, 180 -183, 191 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000,00 грн., починаючи з 26.10.2015 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття (до ІНФОРМАЦІЯ_4).
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 28 грудня 2015 року