ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23156/15-а
провадження № 2-а/753/142/16
"11" лютого 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Кубіва С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_2 до Інспектора ПП роти № 1, батальйону № 4 Медвідь Марини Василівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Інспектора ПП роти № 1, батальйону № 4 Медвідь Марини Василівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), за вчинення якого на позивача було накладено штраф в розмірі 255 грн. Адміністративний позов мотивований тим, що що обставини викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, а тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив скасувати постанову серії ПС3 № 111418 від 02 грудня 2015 року, оскільки вона не є законною.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 111418 від 02 грудня 2015 року водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. М. Ломоносова, 35, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» тобто позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого відповідачем складена вказана постанова, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 255 грн.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини, зупинки тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
В судовому засіданні позивач пояснив, що зупинка біля будинку № 37 по вул. Ломоносова, в м. Києві була вимушеною, оскільки він зупинився для посадки пасажира - своєї доньки та зазначив, що на місці за вказаною адресою відсутній будь-який знак, який би забороняв зупинку.
Відповідно п. 3.34. ПДР України забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів.
Відповідно п. 15.14. ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб.
Вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Навмисна зупинка в місці, де це заборонено, в тому числі і з включенням аварійної світлової сигналізації, є порушенням Правил.
Доводи позову щодо неправомірних дій відповідача й бездоказового притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України є безпідставними і необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема фототаблицями з відображенням на них факту порушення позивачем правил дорожнього руху.
Крім того, позивачем не було надано доказів на спростування обставин, зазначених в постанові серії ПС3 № 111418 від 02 грудня 2015 року стосовно порушення п. 3.34 ПДР України, зокрема доказів того, що зупинка була вимушеною, тому суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_2 про відсутність події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до положень ст. 276 КУпАП, інспектором ПП розглянуто справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно ст. 283 КУпАП, винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції статті 122 ч.1 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 122, 247, 251, 293 КУпАП України, ст. ст. 2, 9, 11, 71, 86, 159, 160 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА