ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1082/16-к
провадження № 1-кп/753/285/16
"11" лютого 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 у середині серпня 2015 року під час проходження служби у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який перебував на території Донецької області між смт. Миронівське та м. Світлодарськ, знайшов 300 бойових припасів, які почав незаконно носити та зберігати при собі без передбаченого законом дозволу до їх вилучення 21 жовтня 2015 року працівниками міліції на станції метро «Харківська», що в м. Києві.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що в серпні місяці 2015 року, перебуваючи на території Донецької області між смт. Миронівське та м. Світлодарськ у лісосмузі знайшов схованку, звідки взяв бойові патрони, які поклав до свого рюкзаку, де без передбаченого законом дозволу носив та зберігав їх до вилучення 21 жовтня 2016 року працівниками міліції в метро «Харківська», що в м. Києві. При цьому пояснив, що розумів незаконність своїх дій.
Надаючи відповідь на запитання останній зазначив, що кількість вилучених бойових патронів у кількості 300 штук не оспорював.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом установлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, а також те, що розгляд справи проводиться тільки в межах пред'явленого обвинувачення, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд, ураховуючи тяжкість вчиненого злочину, те, що відповідно до вимог ст. 12 КК України він відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який несудимий, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, перебуває на військовій службі, уважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України.
Разом з тим, суд уважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , ураховуючи щире каяття у вчиненому та активне сприяння у розкритті злочину, що судом визнаються як обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність постійного місця проживання, позитивну характеристику за місцем проходження служби, можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі п.п. 2-4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази по справі, 295 боєприпасів, 3 магазини, пристрій для безсумної стрільби, які знаходяться на зберіганні в камері схову Військової прокуратури Дарницького гарнізону центрального регіону України, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі - вартість проведеної судово-балістичної експертизи, в сумі 1228 грн. 80 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя