ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21566/15-а
провадження № 2-а/753/124/16
"03" лютого 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Сухомлінова С.М.
секретаря - Палій Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій щодо відмови перерахувати пенсію з 09.09.2015р., протиправними та зобов'язання перерахувати та виплатити з 09.09.2015р. пенсію без обмежень із розрахунку 60% заробітної плати начальника управління Верховного Суду України (10526,88 грн.) згідно довідки Верховного Суду України від 07.10.2015р. № 767, підвищення пенсії, як інваліду війни 3-ї групи - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (322,20 грн.), додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї, за шкоду заподіяну здоров'ю - 50% мінімальної пенсії за віком (537 грн.), а всього відповідно 11386,08 грн., з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та проведених виплат.
В ході судового розгляду справи, позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахуванні пенсії та зобов'язати УПФ України в Дарницькому районі м. Києва перерахувати та виплатити з 09.09.2015р. пенсію без обмежень із розрахунку 60% заробітної плати начальника управління Верховного Суду України згідно довідки Верховного Суду України від 07.10.2015р. № 767, підвищення пенсії, як інваліду війни 3-ї групи - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2011р. додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-категорії, за шкоду заподіяну здоров'ю - 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням їх періодичного збільшення та проведених виплат. На підставі вимог п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України звернути до негайного виконання постанову суду у разі стягнення всієї суми боргу.
Посилався на те, що з липня 2006 року одержує пенсію за віком нарахованої згідно із Законом України «Про державну службу», як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та інвалід війни 3-ї групи і знаходиться на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва.
Пенсія йому призначена з останньої посади начальника управління Верховного Суду України. Зазначав, що 19 лютого 2009 року Окружний адміністративний суд міста Києва виніс постанову, якою визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо встановлення обмежень у виплаті пенсійного забезпечення ОСОБА_2. Зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, починаючи з 22 травня 2008 року, перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію без обмежень із розрахунку 90% заробітної плати начальника управління Верховного Суду України, підвищення пенсії, як інваліду війни третьої групи - 30% мінімальної пенсії за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія - 1)- 50% мінімальної пенсії за віком.
Стверджував, що при нарахуванні пенсії за віком, підвищення пенсії, як інваліду війни 3-ї групи та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, з 01.01.2011 року йому нараховували пенсію виходячи із вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року № 3491-VI, яким передбачено, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. На виконання цих вимог, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету». У 2011 році пенсійні виплати, передбачені ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в тому числі й ті, розмір яких встановлено на виконання судових рішень, здійснювались у розмірах визначених постановою Уряду від 06.07.2011 року № 745. В подальшому, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ці розміри виплат з 01.01.2012 року здійснювались на підставі та у розмірах визначених постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування рішення суду, для інвалідів війни ІІІ групи-учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС додаткова пенсія виплачується - 30% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Крім того, вказував, що звернувся до відповідача у жовтні 2015р. з заявою про перерахунок пенсії і додав вищевказану довідку Верховного Суду України, але УПФ України в Дарницькому районі м. Києва було відмовлено у здійсненні таких дій посилаючись на те, що згідно Закону України № 213 від 02.03.2015 року з 01.06.2015 року скасовано норми, щодо пенсійного забезпечення в частині призначення пенсій за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим перерахунок раніше призначених пенсій державним службовцям також не проводиться і тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки Верховного Суду України № 767 від 07.10.2015 року. вважаючи такі, дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свої законних прав та інтересів.
В судовому засіданні позивач свої змінені позовні вимоги підтримав, а відповідач направив на адресу суду письмові заперечення в яких позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, а розгляд справи просив провести за відсутності його уповноваженого представника.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та з липня 2006 року отримує пенсію за віком, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нарахованої згідно із Законом України «Про Державну службу». Пенсія йому призначена з останньої посади начальника управління Верховного Суду України.
8 жовтня 2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії і додав довідку Верховного Суду України в якій указано, що заробітна плата за посадою начальника управління, з якої йому призначена пенсія, змінилася з 9 вересня 2015 року (відповідно до постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 зі змінами внесеними згідно постанови КМУ від 02.09.2015 року № 644). На всі виплати, уключені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Листами управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва № 592/М-536 від 22.10.2015 року та головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 23686/М-2078 від 10.11.2015 року позивачу відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії без обмежень з посиланнями на те, що згідно Закону України № 213 від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з 01.06.2015 року скасовано норми, щодо пенсійного забезпечення в частині призначення пенсій за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим перерахунок раніше призначених пенсій державним службовцям також не проводиться і тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки Верховного Суду України № 767 від 07.10.2015 року. Відповідно до ст. 3 Конституції України, «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод є головним обов'язком держави».
Згідно із ст. 8 Конституції України, «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року), пенсія державним службовцям, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, призначається в розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закон № 76-VIII від 28.12.2014 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 6, 8 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 р. N 426, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання чинності Законом, визначається на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби на момент призначення (перерахунку) пенсії. Перерахунок пенсій провадиться на підставі поданої заяви та необхідних документів, виданих державними органами за останнім місцем роботи з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця - у разі перерахунку пенсії відповідно до пункту 6 цих Порядку та умов. Премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Згідно заяви від 8 жовтня 2015 року позивач звернувся в управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з проханням про перерахунок пенсії.
Згідно довідки Верховного Суду України від 07.10.2015 року № 767, ОСОБА_2 дійсно працював у Верховному Суді України і заробітна плата за посадою начальника управління, з якої призначена пенсія відповідно до постанови КМУ від 09.03.2006 р. № 268, підвищена з 9 вересня 2015 року на підставі постанови КМУ від 02.09.2015 року № 644.
19 лютого 2009 року Окружний адміністративний суд міста Києва виніс постанову, якою зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію без обмежень, хоча на час винесення рішення судом пенсія державного службовця була обмежена максимальним розміром пенсії не більше десяти мінімальних прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність, підвищення пенсії, як інваліду війни третьої групи - 30% мінімальної пенсії за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія - 1)- 50% мінімальної пенсії за віком. Своє рішення суд мотивував тим, що Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнані неконституційними та такими, що втратили чинність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, положення Закону, яким обмежено максимальний розмір пенсії. Конституційним Судом України вказано, що Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджету, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Такі ж саме позиції Конституційний Суд України висловив у своїх рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 01.12.2004 року № 19-рп/2004, від 11.10.2005 року № 8-рп/2005.
У своєму Рішенні від 3.06.2013 року № 3-рп/2013 Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 2, абз. 2 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 03.06.2013 року № 3-рп/2008, вирішуючи питання щодо конституційності оспорюваних положень стосовно встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів у відставці, Конституційний Суд України зазначив, що у своєму Рішенні від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 Конституційний Суд України вже вирішував питання про недопустимість встановлення в законі максимального розміру пенсій суддів або їх щомісячного довічного грошового утримання, наголошуючи, що це обмежить їх обсяг, а також констатував, що залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям. Враховуючи, що однією з гарантій незалежності суддів є заборона при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг визначених Конституцією України таких гарантій, Конституційний Суд України вважає, що положення третього речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453, статті 2 Закону № 3668 стосовно встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів суперечить частині першій статті 126 Конституції України та такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни 3-ї групи пенсії підвищуються на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При таких обставинах, винесене 19.02.2009 року Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо перерахування та виплати пенсії без обмежень, підвищення пенсії, як інваліду війни 3-її групи - 30% мінімальної пенсії за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія - 1)- 50% мінімальної пенсії за віком, не підлягають доказуванню та винесенні рішення при розгляді іншої справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
В п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», зазначено що відповідно до ст.ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Суд, проаналізувавши положення ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, підпункту 5 пункту III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, п.п. 6, 8 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2013р. N426, приходить до висновку, що законодавець зобов'язав прийняти закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних до 1 червня 2015 року, а положення ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», Порядок та умови визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 р. N 426, які визначають умови та порядок перерахунку вже призначених пенсій державним службовцям, не скасовані і є діючими на момент вирішення спірних взаємовідносин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача суперечать нормам ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 р. N 426.
Водночас, суд враховує, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України м. Києва про перерахунок та виплату пенсії, в частині позовних вимог щодо перерахування з 01.01.2011 року по 17.05.2015 року додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-категорії, за шкоду заподіяну здоров'ю - 50% мінімальної пенсії за віком, на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України залишено без розгляду. Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню починаючи з 18 травня 2015 року.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.
При цьому, суд не приймає тверджень відповідача про відсутність законних підстав для здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії, оскільки ці твердження повністю спростовуються вищевикладеним.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 69 -71, ч.4 ст.122, 158-163 КАС України, суд-
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію без обмежень із розрахунку 60% заробітної плати начальника управління Верховного Суду України згідно довідки Верховного суду України від 07.10.2015 року № 767, підвищення пенсії, як інваліду війни 3-ї групи у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 09.09.2015р., додаткової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-категорії, за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з 18.05.2015 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її отримання.
СУДДЯ : С.М.Сухомлінов