"11" лютого 2016 р. м. Чернівці
Окрема думка
судді Яремка В.В.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2015 року
За наслідками розгляду справи рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2015 року скасовано.
Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 898 доларів США 35 центів, що еквівалентно 23304 гривні 26 коп.
Вирішено питання про судові витрати.
Апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та вирішив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати процентів у межах позовної давності.
Проте судом внаслідок неправильного тлумачення умов кредитного договору, укладеного між сторонами, норм матеріального права помилково визначено розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача.
Так, у справі встановлено, що 29 січня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у вигляді заяви разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку (а.с.12).
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості.
Водночас згідно Тарифів банку, які є складовою кредитного договору, передбачено, що прострочена процентна ставка складає 2, 6 % на місяць або 31, 2 на рік.
Саме з указаного розміру процентної ставки апеляційний суд мав виходити при розрахунку заборгованості, а не зі ставки 18 % на рік.
Посилання апеляційного на те, що Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку не підписані позичальником, а тому сторонами не дотримана письмова форма договору є необґрунтованими.
Кредитний договір сторонами укладено у вигляді підписаної ними заяви позичальника (а.с.12).
У заяві зазначено, що позичальник погодився, що заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають умови договору.
Отже, сторони досягли у належній формі домовленості про умови договору, а письмова форма договору дотримана.
Обумовлена сторонами форма договору відповідає ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач погодився із запропонованими умовами договору, а тому, виходячи з таких умов апеляційний суд мав вирішити спір, визначивши розмір заборгованості, виходячи з розміру прострочених процентів, передбачених Тарифами банку - 31,2%.
Суддя В. В. Яремко