09 лютого 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/3834/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
23 грудня 2015 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (далі - третя особа) з позовними вимогами про зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29 грудня 2015 року, просить:
- зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні змінити прізвище малолітнього сина ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 - забезпечити внесення відповідних змін до актового запису №1541 про народження дитини, яке зареєстроване 24.05.2008 року та зберігається у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 8/20) та видати нове свідоцтво про народження, в якому прізвище сина позивачки буде зазначено ОСОБА_1 в інтересах дитини.
Обґрунтовуючи свою позицію позич зазначила, що з батьком дитини ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 08.09.2006 року, в якому народився син ОСОБА_4, шлюб розірвано рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.11.2012 року. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13.08.2014 року ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_2 26 червня 2015 року позивач звернулась в інтересах дитини до відповідача з заявою про зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_1, а також внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини та видати нове свідоцтво про народження, оскільки мати та дитина знаходяться на різних прізвищах, що призводить до незручностей. Листом від 26 червня 2015 року №1024/07/02/02-22 відповідач відмовив позивачу в задоволенні її вимог посилаючись на п.2.13.8 Розділу другого Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (затверджені Наказом Мінюсту від 12.01.2011 року №96/5). З посиланням на норми Конвенції ООН про права дитини, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові фізичної особи) (затвердженого Постановою КМ України від 11 липня 2007 року №915), Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (затверджені Наказом Мінюсту від 12.01.2011 року №96/5) обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Позивач 09 лютого 2016 року подала до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою від 26 січня 2016 року, яка передана о 14 год. 28 хв. начальнику відділу ОСОБА_5 (а.с. 43).
Третя особа 25 січня 2016 року надіслала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані документи, зваживши доводи позивача викладені в адміністративному позові, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.05.2008 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Київ, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 11).
Комсомольський районний суд м. Херсона рішенням від 16 листопада 2012 року по справі №2114/7888/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29 січня 2013 року в справі №22-ц/791/200/2013, розірвав шлюб зареєстрований 08 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №2351, рішення суду набрало законної сили 29 січня 2013 року (а.с. 15-17).
Обухівський районний суд Київської області рішенням від 13 серпня 2014 року в справі №372/2336/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 січня 2015 року в справі №22-ц/780/36/15, позбавлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно його малолітньої дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18-22).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00015340032 від 05 травня 2015 року, 10 квітня 2015 року внесено запис про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с.12-13).
26 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до в.о. начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні з заявою про зміну прізвища малолітньої дитини, яка отримана відповідачем 26 червня 2015 року за вхід. №1024/07/02/02-22.
У відповідь відповідач, листом від 26.06.2015 року №1024/07/02/02-22, серед іншого, зазначив наступне:
«Згідно розділу ІІ пункту 2.13.8 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, заява про зміну прізвища малолітньої дитини може бути подана обома батьками або одним з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згоди дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5 «Заява про зміну прізвища малолітньої дитини».
У зв'язку з вищевикладеним рекомендуємо звернутися з питання зміни прізвища малолітньої дитини до суду за місцем Вашого проживання з зобов'язанням державний орган реєстрації актів цивільного стану в якому зберігається актовий запис про народження дитини».
Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.2 ст.5 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбула до Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері (ч.1 ст.2 Закону України «Про охорону дитинства»).
Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до преамбули до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» цей Закон визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану.
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану (ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Таким чином, права дитини, передбачені Конституцією України та міжнародними договорами, серед іншого, реалізуються шляхом проведення державної реєстрації актів цивільного стану.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч.2 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.
Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану (ч.2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Наведене дає підстави для висновку, що зміна імені фізичної особи підлягає обов'язковій реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану, за наявності правових підстав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Цивільним кодексом України та Сімейним кодексом України.
Згідно до ч. 2 ст. 145 Сімейного Кодексу України батьки, які мають різні прізвища можуть надати дитині подвійне прізвище, шляхом складання їх прізвищ.
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку (п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року та Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793 (далі - Правила №96/5)).
Заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку (пп.2.13.8 п.2 Правил №96/5).
На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку (п.2.12 Правил №96/5).
З матеріалів справи вбачається, що надана відповідачем відповідь не відповідає викладеним вимогам, оскільки не відповідає формі, наведеній в додатку 2 та не містить конкретних причин відмови.
Натомість нормами ст. 145 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Враховуючи, що в даному випадку, батько дитини позбавлений батьківських прав, прізвище дитини визначає його мати.
Крім того, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини щодо зміни прізвища дитини з подвійного, яке складається з прізвищ обох батьків, на прізвище одного з них, суд дійшов висновку, що дані норми не містять прямої заборони щодо здійснення таких змін у прізвище дитини, а право визначення прізвища дитини належить батькам, то зміна батьками прізвища дитини з подвійного на прізвище одного з них відповідає нормам чинного законодавства, відповідно суб'єкти реєстрації даних фактів не мають правових підстав для відмови у вчиненні дій щодо такої реєстрації.
Підпунктом 2.13.2 пункту 2.13 Правил № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Відповідно до п.п.2.16.7 п. 2.16 зазначених Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису (ч.4 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану (ч.6 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача видати нове свідоцтво про народження, в якому прізвище дитини буде зазначено ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку державний орган здійснює сам повторну видачу свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану з відображенням в ньому змін до актового запису.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".
Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).
Суд в п.4 резолютивної частини ухвали від 30 грудня 2015 року запропонував відповідачу надати письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є, що спростовують заявлені позовні вимоги, однак відповідач своїм правом на надання таких заперечень не скористався.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір").
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.3 ст.94 КАС України).
Позивачем сплачено 487,20 грн. (квитанція №14845811 від 22 грудня 20105 року), а тому з урахуванням частини задоволених вимог поверненню підлягає сума в розмірі 243,60 грн. (487,20 грн.-243,60 грн.).
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні внести зміни до актового запису № 1541 про народження ОСОБА_3 - ОСОБА_7 зареєстрованого 24 травня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві змінити прізвище ОСОБА_3 - ОСОБА_7 з ОСОБА_2 на ОСОБА_7.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп., шляхом безспірного списання коштів органами державної казначейської служби.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 3.1.2.