20 серпня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1498/12
09:55 год.
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом прокурора Хотинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Прокурор Хотинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Хотинському районі звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України в сумі 1288,80 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 р. в сумі 1288,80 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.
Відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження даної справи, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення 05.07.2012 р. (а. с. 16).
У десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, відповідач письмових заперечень не надав
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” приватний підприємець ОСОБА_1 (60000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Хотинському районі та є платником страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за 2010 р., позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату боргу із страхових внесків № 929 від 20.01.2011 р. у сумі 1288,80 грн. Вказану вимогу відповідач одержав, про що свідчить відмітка про вручення рекомендованого поштового відправлення 31.03.2011 р. (а.с. 8, 10).
У добровільному порядку суму недоїмки відповідач не сплатив, а вказану вимогу в судовому порядку не оскаржував.
Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
На момент розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 1288,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника (а. с. 18).
Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині порушення строку сплати недоїмки, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності або погашення ним в добровільному порядку заборгованості по платежах перед Пенсійним фондом України.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 183-2, 160, 256 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (60000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області заборгованість у сумі 1288,80 грн.
3.Постанову звернути до негайного виконання.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Суддя В.К. Левицький