Справа № 461/11944/15-ц
Номер провадження 2/629/284/16
15 лютого 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що 12 липня 2011 року ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 910.78851, згідно умов якого отримав кредит у розмірі 163071 гривні 40 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,9% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 липня 2016 року. Крім цього 12.07.2011 року відповідач уклав договір застави, предметом якого є автомобіль марки ГАЗ АС-G 3307 АХУ-2 СПГ, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № Х96330700А0986219, номер рами 330700А0172458. Також 12.07.2011 року між відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Плюс» та позивачем був укладений договір поруки, згідно вимог якої відповідач зобов'язався відповідати солідарно за зобов'язанням позичальника, які виникають з кредитного договору. В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 08.06.2015 року виникла заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 498677 гривень 60 копійок, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 60116 гривень 16 копійок; прострочений борг у розмірі 83775 гривень 35 копійок; прострочені відсотки у розмірі 87539 гривень 34 копійки; строкові проценти у розмірі 2659 гривень 95 копійок; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 264586 гривень 80 копійок. В зв'язку з чим просить в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором звернути стягнення на предмет застави, а саме вищевказаний автомобіль, який належить на праві власності відповідачу по справі шляхом визнання за ПАТ «Ідея Банк» права продажу будь-якій особі покупцеві предмету застави за договором застави, з наданням всіх повноважень продавця (у тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на автомобіль, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності, в органах ДАІ України, нотаріату, тощо. Крім цього просить стягнути з відповідачів по справі солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 100 гривень та судові витрати, понесені при подачі позовної заяви до суду у розмірі 3654 гривні.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав суду клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Крім цього в своїй заяві зазначив, що в разі неявки відповідача по справі не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але раніше надав суду свою заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує, а саме: не заперечує проти звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки ГАЗ АС-G 3307 АХУ-2 СПГ, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № Х96330700А0986219, номер рами 330700А0172458, шляхом продажу даного автомобіля, банком; крім цього не заперечує проти стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у розмірі 100 гривень та стягнення судового збору у розмірі 3654 гривні.
Згідно ст. 174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню за наступними підставами:
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що 12 липня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», який є правонаступником публічного акціонерного товариства «Плюс Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 910.78851. Відповідно до умов вищевказаного договору Кредитор надав Позичальнику кредит у розмірі 163071 гривні 40 копійок на купівлю транспортного засобу - автомобілю марки ГАЗ АС-G 3307 АХУ-2 СПГ, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № Х96330700А0986219, номер рами 330700А0172458.
За умовами договору позики позичальник зобов'язаний повернути позику згідно графіку платежів, а саме до 12 липня 2016 року.
Відповідно до п. 1 параграфу 2 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користуванням кредитом буде використовуватись річна змінювана процентна ставка, яка станом на дату укладання кредитного договору становила 21,9 % річних. У відповідності до зазначеного вище Кредитного договору погашення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування або шляхом внесення готівки в касу Кредитодавця суми кредиту та нарахованих процентів.
Згідно з параграфом 9 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно з кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Уклавши договір кредиту, сторони взяли на себе певні зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)( ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, відповідач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.
При укладенні кредитного договору, беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати та враховувати всі ризики, що пов'язані за таким договорами.
Свої зобов'язання позивач виконав цілком і в обумовлений у договорі термін.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач по справі свої зобов'язання за договором № 910.78851 від 12.07.2011 року в установлені терміни не виконував, допускаючи прострочення платежів, у зв'язку з чим станом на 08.06.2015 року він має заборгованість у розмірі 498677 гривень 60 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 60116 гривень 16 копійок; простроченого боргу у розмірі 83775 гривень 35 копійок; прострочених відсотків у розмірі 87539 гривень 34 копійки; строкових процентів у розмірі 2659 гривень 95 копійок; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 264586 гривень 80 копійок, що суд вважає необхідним стягнути з відповідача по справі.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 910.78851 від 12.07.2011 року з відповідачем укладено договір застави рухомого майна № 910.78851 від 13.08.2011 року, згідно якого останній надав в заставу рухоме майно, а саме: автомобіль марки ГАЗ АС-G 3307 АХУ-2 СПГ, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № Х96330700А0986219, номер рами 330700А0172458, що належить йому на праві власності на свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 857882, виданого ВРЕР № 2 ГУМВС України Харків 12.07.2011 року, що підтверджується копією договору застави рухомого майна.
У п. 2 договору застави сторони визначили, що заставна вартість предмету застави складає 192300 гривень.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.
В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги а повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі - продажу Предмету застави від імені Заставодавця.
Приймаючи до уваги, що ПАТ «Ідея Банк» заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ «Ідея Банк».
Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок Відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя, вважаю вимогу Позивача стосовно зобов'язання Відповідача виконати зобов'язання в натурі, - законною і обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Нормами чинного законодавства заставодержателю надається прав на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі й продаж предмета такого обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
За умовами договору застави предмет застави оцінений сторонами в сумі 192300 гривень. Таким чином, з огляду на зазначене та розмір заборгованості ОСОБА_1, вимога позивача про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Крім цього, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів по справі солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 100 гривень з наступних підстав.
10 червня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант» та публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» був укладений договір поруки № 15/311. У відповідності до даного договору Поручитель - ТОВ «Фінансова компанія «Гарант» зобов'язувався відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Позичальником - ОСОБА_1 за договором № 910.78851 від 12.07.2011 року в сумі 100 гривень. У відповідності до вимог вищезазначеного Договору поруки у разі невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором на рівні з Боржником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки(ст. 554 ЦК України).
При укладенні кредитного договору та договору поруки, беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати та враховувати всі ризики, що пов'язані за таким договорами.
Свої зобов'язання позивач виконав цілком і в обумовлений у договорі термін.
Отже, відповідачі зобов'язані виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства, однак ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 27 листопада 2015 року провадження в частині відповідача по справі - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» закрито, тому суд вважає за необхідне стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 100 гривень з відповідача по справі ОСОБА_1.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони повинні довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України як факт спричинення їм шкоди так і її розмір. Інші доводи не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відповідно до вимог наведеного чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини сторін, приймаючи до уваги, що Банк навів докази в підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача по справі на користь ПАТ «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 3654 гривні, які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 590, 610, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Законом України «Про заставу», ст.ст. 25, 26, 28 Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за договором № 910.78851 від 12.07.2011 року в розмірі 498677 гривень 60 копійок - звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки ГАЗ АС-G 3307 АХУ-2 СПГ, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № Х96330700А0986219, номер рами 330700А0172458, що належить на праві власності на свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 857882, виданого ВРЕР № 2 ГУМВС України Харків 12.07.2011 року ОСОБА_1 (61000, Харківська область, смт. Панютино, м. Лозова, вул. Перемоги, 17, ІПН НОМЕР_2) шляхом визнання за ПАТ «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, б. 11, код ЄДРПОУ 19390819) права продажу вказаного автомобіля з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з наданням всіх повноважень продавця (у тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на автомобіль, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності, в органах ДАЇ України, нотаріату, тощо) за ціною на рівні, не нижчому за звичайної ціни на цей вид рухомого майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час продажу.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 17 на користь публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», 79008, м. Львів, вул. Валова, б. 11, код ЄДРПОУ 19390819 заборгованість за кредитним договором у розмірі 100 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 17 на користь публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», 79008, м. Львів, вул. Валова, б. 11, код ЄДРПОУ 19390819 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654 гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.А. Смірнова