Код суду 233 Справа № 233/314/16-к
Вирок
Іменем України
15 лютого 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костянтинівка кримінальне провадження №42015051100000751 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Первомайськ Луганської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період, хіміка 3-го відділення хімічного, біологічного, радіаційного захисту, взводу хімічного, біологічного, радіаційного захисту, роти хімічного, біологічного, радіаційного захисту військової частини- польова пошта НОМЕР_1 , солдата,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 407 ч.4 КК України.
03 вересня 2014 року, на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», відповідно до ст. 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст. 10, 11, ст. 22 ч. З Закону України «Про мобілізанійну підготовку та мобілізацію», затвердженого Законом України №'І225-УІІ від 20 березня 2015 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_5 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, після чого згідно до наказу командира зазначеної частини №155 від 01 червня 2015 року був зарахований до списків особового складу та цим же наказом був призначений на посаду хіміка 3- го відділення хімічного, біологічного, радіаційного захисту. взводу хімічного, біологічного, радіаційного захисту роти хімічного, біологічного, радіаційного захисту військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , на якій проходить військову службу по теперішній час.
Згідно наказу №143 від 20 травня 2015 року командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 11, був передислокований в АДРЕСА_2 , зону проведення антитерористичної операції, з метою виконання службових (бойових) завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької га Луганської областей, для подальшого проходження служби.
01 червня 2015 року солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, діючи всупереч інтересам служби та ст.ст. 9, 11, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в період проходження військової служби та будучи придатним для проходження військової служби, не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов'язків несення військової служби, ведучі бездіяльний та дозвільний спосіб життя, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, без дозволу командування військової частини - польова пошта НОМЕР_1 самовільно залишив територію зазначеної частини, яка розташована у АДРЕСА_2 і до 29 листопада 2015 року перебував в АДРЕСА_2 , проводячи час вільно на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи заходів для повернення до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 . При цьому, про своє місцезнаходження солдат ОСОБА_5 до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
29 листопада 2015 року солдат ОСОБА_5 припинив ухилятися від проходження військової служби та прибув добровільно до місця служби військової частини - польова пошта НОМЕР_1 для подальшого проходження служби.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав та пояснив, що 1 червня 2015 року о 8 годині він дійсно самовільно залишив місце служби - табірний збір військової частини НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 в зв*язку з тим що познайомився з жінкою і залишився у неї проживати, оскільки своєї сім*ї до цього часу не мав. Допомогам жінці на мешканцям селища по господарству. Дозволу у командира про убиття не отримував. Щиро кається у скоєному.
Відповідно до ст.. 349 КПК України суд, з'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 та за відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд пересвідчився в тому, що зазначені особи правильно розуміють обставини, що ніким не оспорюються та роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку, що подія злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 мала місце і вина його доведена повністю в тому що, він, являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період 01 червня 2015 року о 08 годині 00 хвилин, самовільно залишив територію військової частини польова пошта НОМЕР_1 в умовах особливого періоду, розташованої поблизу АДРЕСА_2 та продовжував ухилятися від військової служби до 29 листопада 2015 року, і дії його правильно кваліфіковані за ст..407 ч.4 КК України, оскільки він самовільно залишив вищезазначену військову частину в умовах особливого періоду.
При призначенні ОСОБА_4 певного виду та конкретної міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога і психіатра, обставини, що пом*якшують покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає добровільне припинення ухиляння від виконання обов*язків військової служби, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу особистих обставин, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Приймаючи до уваги обставини, що пом*якшують покарання ОСОБА_4 , а також враховуючи дані особи обвинуваченого, який не притягався до кримінальної відповідальності, суд вважає можливим застосувати відносно нього ч.1ст..69 КК України та призначити йому більш м*яке покарання, не зазначене в санкції ч.4 ст.407 КК України у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, оскільки вважає що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення його та попередження скоєння ним нових злочинів.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст.ст.314, 369 -374, КПК України, суд - З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.
Призначити ОСОБА_4 за ст.. 407 ч.4 КК України покарання, з застосуванням ч.1 ст..69 КК України, у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на один рік шість місяців.
Строк покарання рахувати з моменту поміщення засудженого ОСОБА_4 до дисциплінарного батальйону.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя