Справа №263/11998/15-ц
Провадження №2/263/653/2016
15 лютого 2016 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Грачовій О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» про стягнення суми банківського вкладу,
Позивачка звернулася до суду з позовом до ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» (далі ПАТ «ВіЕйБі Банк») про стягнення суми банківського вкладу у розмірі 212000 грн. Свої вимоги мотивувала тим, що між нею та ПАТ «ВіЕйБі Банк» 27.12.2013 року був укладений договір банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP» №709985/2013, за умовами якого банк прийняв від позивачки вклад у розмірі 412000 грн. на умовах нарахування на суму вкладу 25% річних та зобов'язався виплатити нараховані проценти за збереження вкладу та суму вкладу на вкладний рахунок на вимогу. 03.03.2014 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою вимогою щодо дострокового розірвання з 02.04.2014 року договору банківського вкладу. 20.02.2015 року вона отримала від відповідача грошові кошти у розмірі 200000 грн. як відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 12.03.2015 року вона вдруге звернулася до відповідача про повернення решти вкладу у розмірі 212000 грн., проте їй було відмовлено. Таким чином заборгованість за договором банківського вкладу складає 212000 грн.
Позивачка у судове засідання надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, позов підтримала повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, заперечував проти його задоволення. В наданих суду заперечення зазначив, що під час тимчасової адміністрації та здійснення ліквідації банку, у вирішенні спірних правових відносин, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; на час введення з 21.11.2014 року в ПАТ «ВіЕйБі Банк» тимчасової адміністрації не закінчився строк дії договору банківського вкладу, погашення вимог позивача в індивідуальному порядку суперечить положенню вказаного Закону. Пунктом 9.1.1 Правил відкриття та обслуговування вкладних а поточних рахунків фізичним особам ПАТ «ВіЕйБі Банк» встановлену істотну умову про те, що позивач, як клієнт, повідомлений про те, що стовно деяких операцій можуть застосовуватися обмеження (наприклад за сумою операцій), встановлені законодавчими та нормативними актами, внутрішніми правилами та процедурами ОСОБА_3, інших банків та/чи платіжних систем, через які ці операції здійснюються. 11.02.2015 року та 20.02.2015 року під час тимчасової адміністрації ОСОБА_1 виплачені банком-агентом, згідно реєстру, грошові кошти в межах гарантованої суми. Отже, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб позивачці була повернута максимальна гарантована Фондом сума; залишок коштів за договором банківського вкладу та нарахованих відсотків під час дії тимчасової адміністрації були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів та будуть відшкодовуватись в порядку черговості. Враховуючи перехід до ліквідаційної процедури ПАТ «ВіЕйБі Банк» позивачка мала право заявити свої кредиторські вимоги Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «ВіЕйБі Банк» з дотриманням обов'язкового позасудового порядку, передбаченого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд, дослідивши надані у справі докази, вважає, що позов необґрунтований і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.12.2013 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу «Новорічний подарунок VIP» №709985/2013. За умовами вказаного договору банк прийняв від позивачки вклад у розмірі 412000 грн. (квитанція № 1365953 від 27.12.2013 року) на умовах нарахування на суму вкладу 25% річних на строк 13 місяців на вкладний рахунок № 26353040500069 та зобов'язався виплатити нараховані проценти за збереження вкладу та суму вкладу на вкладний рахунок на вимогу.
03.03.2014 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою вимогою щодо дострокового розірвання з 02.04.2014 року договору банківського вкладу. 20.02.2015 року вона отримала від відповідача грошові кошти у розмірі 200000 грн. як відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується довідкою ПАТ «Альфа-Банк» за вих. № 77126 від 04.09.2015 року. Решта суми банківського вкладу їй до теперішнього часу не повернута.
На виконання постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі банк». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.2015 року № 35 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» по 20 березня 2015 року включно.
19.03.2015 року на Постановою Правління Національного банку України №188 від 19.03.2015 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 року №63 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2».
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду, або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансування операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.
Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон України), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону України ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону України врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.
Отже, як зазначалося вище, з 21 листопада 2014 року Національним банком України в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський ОСОБА_2» запроваджено тимчасову адміністрацію, і з цього часу банк не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі здійснювати будь-які перерахування з рахунку, відкритого на ім'я позивачки ОСОБА_1
Частиною 6 ст. 36 Закону України передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Таким чином, оскільки строк договору банківського вкладу, який було укладено між ОСОБА_1 та ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2», встановлено до 27 січня 2015 року, тобто строк дії договору банківського вкладу на час введення тимчасової адміністрації не закінчився, то відповідний виняток, передбачений ч. 6 ст. 36 Закону № 4452, до спірних відносин не відноситься.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Як зазначила сама позивачка 20.02.2015 року вона отримала гарантовану суму коштів у розмірі 200000 грн., тому суд вважає, що відповідач з цього приводу виконав свої зобов'язання перед позивачкою.
У зв'язку з прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2», задоволення вимог кредиторів ОСОБА_3 здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та в порядку, передбаченому Законом України. Уповноважена особа Фонду визначає суму заборгованості кожному кредитору, відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів. Якщо вимоги будуть неправильно акцептовані чи їх буде віднесено не до тієї черги то спори, що виникають з вказаних обставин, підлягають вирішенню в судовому порядку.
Отже, наведені обставини свідчать про виконання відповідачем перед позивачкою вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому його дії слід визнати правомірними.
Враховуючи зазначене обґрунтування, норми матеріального права, які слід застосувати до спірних правових відносин, суд вважає доводи позивачки в обґрунтування позовних вимог безпідставними, оскільки вони не відповідають вимогам закону та обставинам, встановленим під час розгляду справи, тому позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» про стягнення суми банківського вкладу відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Турченко