Справа №263/15114/15-ц
Провадженя №2/263/497/2016
15 лютого 2016 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 11.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ДОНГОРБАНК», правонаступником усіх прав та зобовязань якого є Публічне акціонерне товарситво «Перший Український ОСОБА_1» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №3, згідно умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 33600,00 дол.США зі сплатою процентів за користування кредитом. В забезпечення виконання вимог за кредитним договором між позивачем та відповідачем 11.03.2008 року було укладено договір іпотеки №3/1, відповідно до якого в іпотеку Банку було передано наступне нерухоме майно: однокімнатна квартира №41 у будинку №21, розташованому по вул.Зелінського у м.Маріуполі Донецької області, житловою площею 17,2 кв.м., загальною площею 30,4 кв.м. Відповідач належним чином не виконав умови договору, в результаті чого станом на 14.12.2015 року утворилася заборгованість в сумі 31013,68 дол.США., яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 23519,64 дол.США, заборгованості за непогашеними відсотками за користування кредитом - 7494,04 дол.США. На підставі переліченого просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №3/1 від 11.03.2008 року: на однокімнатну квартиру №41 у будинку №21, розташовану по вул.Зелінського у м.Маріуполі Донецької області, житловою площею 17,2 кв.м., загальною площею 30,4 кв.м, що належить відповідачу, для задоволення вимог позивача в розмірі 31013,68 дол.США, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу позивачем предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, а також із наданням позивачу права щодо всіх повноважень продавця. Також просив суд стягнути судові витрати на користь банку.
Представник позивача, що діє на підставі довіреності ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечували проти заочного розгляду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд повідомив, в результаті чого, відповідно зі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи зі згоди представника позивача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а за ч.1 ст.629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК.
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. ч. 2, 3 ст. 533 ЦК, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором чи законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно до вимог ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання в порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.
З матеріалів справи встановлено, що 11.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством ««Донгорбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Українс ОСОБА_1», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №3, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 33600 дол.США на споживчі потреби на умовах та зі сплатою відсотків за користування кредитом, встановлених кредитним договром, з кінцевим терміном повернення - 10.03.2028 року.
На підставі п. 3.3.5 кредитного договору банк відсотки за користування кредитом, а також відсотки за безпідставне користування кредитом у випадку порушення термінів повернення кредиту нараховуються банком, виходячи зі ставок, зазначених в п.2.1 договору. Зазначені проценти нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця. В період нарахування процентів включається день видачі кредиту та не включається день повернення. Нарахування процентів здійснюється на суму фактично наявній на кінець операційного дня заборгованості за кредитом, виходячи з 360 днів на рік за період: з дня видачі кредиту по останній календарний день місяця включно, а в подальшому - з першого по останній календарний день місяця включно.
Згідно з п.п. 3.4.1, 3.4.2 кредитного договору відповідач зобов'язаний: здійснювати повернення кредиту згідно графіку, наведеному у Додатку № 1 до кредитного договору; сплачувати банку проценти за користування кредитом, нараховані в порядку, передбаченому п.3.3.5 договору, до 20 числа (включно) місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а також проценти за безпідставне користування кредитом у випадку порушення терміну повернення кредиту, виходячи зі ставок, зазначених в п.2.1 договору.
Відповідно до договору іпотеки №3/1 від 11.03.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ДонгорБанк», правонаступником якого згідно статуту є Публічне акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_1», та ОСОБА_2, вбачається, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю АДРЕСА_1, житловою площею 17,2 кв.м, загальною площею 30,4 кв.м, в забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором №3 від 11.03.2008 року, в тому числі щодо повернення наданого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та сплати інших сум.
Відповідно до умов п.п.2.1, 2.2 іпотечного договору за рахунок предмету іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також будь-яке збільшення цієї суми та/або процентів за основним зобов'язанням, а також відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання та збереження предмету іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору.
За вказаним іпотечним договором зазначено в Розділі 4, що в разі неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку». Так, в разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, де зазначається зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі її невиконання. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене на підставі рішення суду (а.с.25-29).
Суд встановив, що 05.06.2014 року представниками позивача на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу про усунення порушення основного зобов'язання (а.с.19,20).
За розрахунком заборгованості за кредитним договором від №3 від 11.03.2008 року вбачається, що станом на 14.12.2015 року позичальник заборгував позивачу з нарахованих відсотків за користування наданим кредитом - 7494,04 дол.США, з суми наданого кредиту -23519,64 дол.США, що загалом становить 31013,68 дол.США (а.с.7-8).
Факт наявності заборгованості у позичальника у вказаному за розрахунком банку розмірі підтверджується умовами кредитного договору №3 від 11.03.2008 року з відповідними додатками до нього.
Відповідно до ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) в разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Згідно із ст.12 Закону в разі порушення іпотекодавем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.33 Закону в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону.
За ч.6 ст.38 Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
На підставі ст.39 Закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період де його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведенні прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартост предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
За ч.1 ст.41 Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», дотриманням вимог цього Закону.
Таким чином, у судовому засіданні на підставі вивчених доказів було встановлено фак наявності у позичальника відповідальності перед позивачем за кредитним договором №3 від 11.03.2008 року за порушення ОСОБА_2 умов вказаного кредитного договору, внаслідок чого у представників банку виникло законне право на стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу.
Вирішуючи питання про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашень заборгованості ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором №3 від 11.03.2008 року суд дійшов висновку, що загальна заборгованість позичальника за кредитним договором №3 від 11.03.2008 року, яка була доведена ПАТ «ПУМБ» в судовому засіданні складається з боргу відповідача за нарахованими відсотками за користування наданим кредитом в розмірі 7494,04 дол.США та з погашення суми наданого кредиту в розмірі 23519,64 дол.США, що загалом дорівнює 31013,68 дол.США.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитих правовідносин» зазначено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, в ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
На підставі переліченого вимоги ПАТ «ПУМБ» підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на АДРЕСА_2, житловою площею 17,2 кв.м, загальною площею 30,4 кв.м, що належить ОСОБА_2, на користь позивача в рахунок погашення боргу за кредитним договором №3 від 11.03.2008 року на загальну суму 31013,68 дол.США, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки із надання права банку на продаж предмета іпотеки з встановленням початкової ціна на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В той же час суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку.
За матеріалами справи вбачається, що відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.33-36).
Також відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним по справі №6-57цс15 у постанові від 27 травня 2015 року та по справі 6-483цс15 у постанові від 9 вересня 2015 року, вбачається, що установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника). Оскільки вказаний Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, тому не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності. Таким чином, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.
Крім цього суд зазначає, що за ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності з 15 жовтня 2014 року, протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».
В п.5 ст.11 «Прикінцевих та перехідних положень» вказаного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» 2 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1275-р, яким було затверджено «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», згідно п.20 ч.1 якого місто Маріуполь Донецької області входить до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Враховуючи, що суд встановив, що місто Маріуполь Донецької області відноситься до вказаного Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, то АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці та належить відповідачу, громадянинці України, розташована на території проведення антитерористичної операції, тому зупинено дію ст.38 Закону України «Про іпотеку» у частині реалізації права іпотекодержателя, позивача, на продаж цієї квартири.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на час дії ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» унеможливлюється фактична реалізації права іпотекодержателя, позивача, на продаж предмета іпотеки, АДРЕСА_1.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним у резолютивній частині рішення, задовольняючи вимоги банку, зазначити, що рішення суду не підлягає виконанню в частині звернення
стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та виконанню не підлягає в частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки на час дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведеная антитерористичної операції».
На підставі ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь банку понесені ПАТ «ПУМБ» та документально підтверджені витрати з оплати судового збору при зверненні до суду із вказаним позовом в сумі 10909,67 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 33, 39 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 213-215,224-226 ЦПК України, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити повністю.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №3/1 від 11.03.2008 року на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 (загальна площа - 30,4 кв.м, житлова площа - 17,2 кв.м), що належить ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 за кредитним договором №3 від 11.03.2008 року за боргом з наданого кредиту та процентів за його використання в загальній сумі 31013,68 (тридцять одна тисяча тринадцять) дол.США 68 центів), з яких борг за сумою кредиту 23519,64 дол.США та борг за непогашеними відсотками за користування кредитом 7494,04 дол.США, із визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_1» (ПАТ «ПУМБ», вул.Андріївська, 4, м.Києв, ЄДРПОУ 14282829), квартири АДРЕСА_3 будь-якій особі-покупцеві на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Надати право Публічному акціонерному товариству «Перший Український ОСОБА_1» щодо усіх повноважень продавця, які необхідні для здійснення продажу, в тому числі подання заяв, отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, подання та отримання будь-яких документів, довідок, витягів, заяв, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмета іпотеки.
Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» виконанню не підлягає.
Рішення суду в частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки на час дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» виконанню не підлягає.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь «Перший Український ОСОБА_1» (ПАТ «ПУМБ», вул.Андріївська, 4, м.Києв, ЄДРПОУ 14282829), витрати по сплаті судового збору в сумі 10909 (десять тисяч дев'ятьсот дев'ять) грн. 67 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду позивачем може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя П.І.Папаценко