Справа № 229/4348/15-ц
Провадження №2/229/39/2016
15 лютого 2016 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря Костіної І.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому зазначає, що з 19 червня 2010року по 16 липня 2014року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, 2010року народження, та ОСОБА_4, 2013року народження. Після розірвання шлюбу діти проживають разом з нею.
За час шлюбу вони придбали побутову техніку, меблі та зробили ремонт покрівлі квартири.
Придбали кондиціонер "Міцушито", вартістю 2100грн, пральну машину, вартістю 5500грн, електроплиту вартістю 5000грн. Зробили ремонт покрівлі квартири шифером на суму 6000грн.
Всього на загальну суму 18600грн.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вона запропонувала відповідчу добровільно поділити спільне майно, виділивши їй пральну машину та електроплиту, а відповідачу залишити кондиціонер та покрівлю шифером квартири. Від такої пропозиції відповідач відмовився.
Просить поділити майно, виділивши їй пральну машину, вартістю 5500грн, та електроплиту вартістю 5000грн, а відповідачу залишити кодиціонер, вартістю 2100 та покрівлю квартири , вартістю 6000грн.
В судовому засіданні позивач збільшила розмір позовних вимог. Пояснила, що під час шлюбу крім раніше переліченого майна, ними також були придбані: супутникова антена вартістю 750грн, шафа, вартістю 1600грн, прихожа вартістю 1500грн, міксер, вартістю 200грн, витяжка вартістю 1050грн, два телефони "Леново" чорного та білого кольору, кожний вартістю по 1900грн. Всього на загальну суму 21500грн. Відповідач в добровільному порядку не бажає поділити майно. При цьому він забрав собі майже всі речі, крім шафи, вартістю 1600грн. Шафа на даний час перебуває у неї, а всі інші речі у відповідача в будинку по вул.Постишева, 36/6. Тому вона вимушена звертатися до суду. Просить поділити майно, виділивши їй пральну машину вартістю 5500грн, шафу, вартістю 1600грн, витяжку, вартістю 1050грн, кондиціонер "Міцушито", вартістю 2100грн, а відповідачу залишити електроплиту , вартістю 5000грн, прихожу , вартістю 1500грн, міксер , вартістю 200грн, супутникову антену, вартістю 750грн, два мобільних телефони. Вимоги, щодо поділу покрівлі просить залишити без розгляду. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з"явився. До суду надана судова повістка з позначкою територіального комітету про неможливість вручити повістку відповідачу, оскільки останній не проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Інше місце проживання відповідача суду не відоме.
Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Частиною 3 статті 368 Цивільного Кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 372 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до частини 3 вищевказаної статті, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно з частиною 1 ст. 355 Цивільного Кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Частиною 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 61 Сімейного Кодексу України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно із ст.ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до положень ст. 71 СК майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 58, 59 ЦПК України) і це є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 червня 2010року по липень 2014року (а.с.4,5).
В період шлюбу за спільні сумісні кошти сторони придбали наступне рухоме майно:
кондиціонер "Міцушито" вартістю 2100грн,
пральну машину "Сandy" вартістю 5500грн;
електроплиту "Gorenje", вартістю 5000грн;
супутникову антену, вартістю 750грн;
меблеву шафу, вартістю 1600грн;
прихожу, вартістю 1500грн;
витяжну шафу, вартістю 1050грн;
міксер, вартістю 200грн;
два смартфони чорного та білого кольору, вартістю 1900грн кожний.
Всього рухомого майна на суму 21500грн. Вказане майно знаходиться у відповідача за адресою: м. Дружківка, вул. Постишева,36/6, крім шафи вартістю 1600грн. Шафа знаходиться у позивача. Дані обставини підтверджені в судовому засіданні поясненями свідків, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Таким чином суд вважає, що відповідно до ст.60,61 СК України перелічене майно є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу , оскільки сторони не домовились про порядок поділу цього майна.
Суд вважає можливим виділити в натурі позивачу таке майно:
пральну машину "Сandy" вартістю 5500грн;
шафу, вартістю 1600грн;
витяжну шафу, вартістю 1050грн;
кондиціонер "Міцушито", вартістю 2100грн; всього майна на суму 10250грн.
Відповідачу виділити в натурі таке майно :
електроплиту вартістю 5000грн;
прихожу, вартістю 1500грн;
міксер вартістю 200грн,
супутникову антену, вартістю 750грн,
два смартфони "Леново" кожний вартістю 1900грн.
Всього виділити майна на суму 11250грн.
В рівних частках не є можливим поділити майно сторін у справі, але позивач не ставить вимогу про стягнення з відповідача грошової компенсації частки у спільному майні, хоча таке право було позивачу роз"яснено судом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 487,20грн, які сплачені позивачем при зверненні до суду (а.с. 1,25).
Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-215,223 - 226 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_2 кондиціонер "Міцушито" вартістю 2100грн, пральна машин "Сandy" вартістю 5500грн; електроплита "Gorenje", вартістю 5000грн; супутникова антена, вартістю 750грн; меблева шафу, вартістю 1600грн; прихожа вартістю 1500грн,витяжна шафа, вартістю 1050грн; міксер, вартістю 200грн; два смартфони чорного та білого кольору, вартістю 1900грн кожний.
Розділити зазначене майно, виділити в натурі ОСОБА_1:
пральну машину Сandy" вартістю 5500грн;
шафу , вартістю 1600грн;
витяжну шафу, вартістю 1050грн;
кондиціонер "Міцушито", вартістю 2100грн; на загальну на суму 10250грн.
виділити в натурі ОСОБА_2 таке майно:
електроплиту вартістю 5000грн;
прихожу, вартістю 1500грн;
міксер вартістю 200грн,
супутникову антену , вартістю 750грн,
два смартфони "Леново" кожний вартістю 1900грн., на загальну суму 11250грн.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім)грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Т.Л.Панова