Справа № 2/229/168/2013
Категорія 33
23 березня 2013 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого -судді Гонтар А.Л.
при секретарі Костенко В. М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
прокурора Сімоняна А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Житомирського РВ УМВС України в Житомирскій області про стягнення моральної та матеріальтної шкоди,
Позивач ОСОБА_2 21 січня 2013 р. звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до Житомирського РВ УМВС України в Житомирскій області про стягнення моральної та матеріальтної шкоди
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 01.05.2007 року на ринку «Пасаж» міста Луцька він у фізичної особи-підприємця за готівковий рахунок придбав копчено-варені та копчено-запечені м'ясні вироби на загальну суму 76790,34 грн., а саме: лопатку копчену - 340 кг 150 г, вартістю 24,50 грн. зо 1 кг, підчеревину (пашину) - 116 кг 80 г, вартістю 17,50 грн. зо 1 кг, м'ясну вирізку (сеньора) - 157 кг 10 г, вартістю 27,50 грн. зо 1 кг, копчений балик - 128 кг 95 г, вартістю 25 грн. зо 1 кг, м'ясну буженину - 144 кг 85 г, вартістю 27,50 грн. зо 1 кг, свинячу грудинку - 1314 кг 05 г, вартістю 28,50 грн. зо 1 кг, щоки бекону - 962 кг, вартістю 18,50 грн. зо 1 кг, та з того часу отримав право власності на цей товар. При цьому попередній власник надав йому копію сертифікату якості та ветеринарне свідоцтво.
Погрузивши придбану продукцію на належний йому на праві приватної власності LDV CONVOY номерний знак НОМЕР_1, він перевозив її до місця свого мешкання - м. Дружківка Донецької області. Разом із ним їхав його товариш ОСОБА_3
02.05.2007 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин у м. Житомирі він був зупинений працівниками ДАІ. При зупинці він надав працівникам дАІ посвідчення водія та документи на автомобіль, документи, які у нього малися на вантаж, але, не зважає чи на це, протокол про адміністративне правопорушення за ст..121 ч.3 КУпАП на місці складено не було та, у порушення вимог ч.2 ст.259 КУпАП, він був доставлений до Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області
В той же день. 02.05.2005 року о 14 год.30 хвил., слідчий Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області ОСОБА_4 оглянув та вилучив у нього продукцію, яку він перевозив. Вважає дії слідчого незаконними.
Лише після огляду машини та вилучення вантажу знову були запрошені працівники ДАЇ, які склали відносно нього протокол про скоєння правопорушення, передбаченого ст..121 ч.З КпАП України. Але правопорушення не передбачає вилучення вантажу.
Постановою судді Дружківсього міського суду від 21.06.2007 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..121ч.З КпАП України у вигляді штрафу у сумі 08,50 грн.
14.05.2007 року він звернувся до начальника Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області з проханням повідомити про прийняте рішення. Та від останнього дізнався, що матеріали передані до обласного управління ветеринарної медицини.
В обласному управлінні ветеринарної медицини йому повідомили, що дійсно 14.05.2007 року отримали матеріали перевірки для подальшого розгляду, та після їх розгляду вони будуть передані на розгляд місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, якою буде вирішуватися питання про вилучення та знищення товару.
Пізніше йому повідомили, що матеріали перевірки управлінням ветеринарної медицини Житомирської області були повернуті до Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області, оскільки у ході дослідчої перевірки не було з'ясовано, чи дійсно він є приватним підприємцем, чи дійсно продукція була придбана на м'ясному ринку у місті Луцьку та не проведено лабораторне дослідження вилученого у нього товару.
12.06.2007 року він звернувся зі скаргами на дії працівників Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області до органів прокуратури та органів МВС України, але його порушені права поновлені не були.
У середині липня 2007 року він отримав повідомлення з Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області про те, що на підставі п.2 ст.6 КПК України відносно нього відмовлено у порушенні кримінальної справи за ст.ст. 227,185 КК України, та йому запропонували з'явитися до районного відділу міліції міста Житомира для отримання м'ясопродуктів, вилучених у нього 02.05.2007 року.
Пізніше він отримав постанову старшого оперуповноваженого групи ДСБЕЗ Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області ОСОБА_5 від 08.07.2007 року про відмову стосовно нього у порушенні кримінальної справи та повернення йому вилученої м'ясо продукції.
26.07.2007 року він прибув до Житомирського РВ УМВС України у Житомирської області та разом із працівниками міліції ВДСБЕЗ прибув до холодильників, у яких зберігався вилучений товар. Він звернув увагу та те, що пломба на холодильнику відсутня, товар у значно меншій кількості, у тарі, яка йому не належала, у зіпсованому вигляді, та запропонував працівникам міліції скласти комісію для складання акту передачі йому, однак отримав відмову.
26.07.2007 року та 27.07.2007 року він звернувся до начальника Житомирського РВ УМВС України у Донецькій області та начальника УМВС України у Житомирській області.
16.08.2007 року він отримав відповідь від т.в.о. начальника Житомирського РВ УМВС України у Донецькій області про те, що факт вилучення у нього товару визнано таким, що не знайшов свого обґрунтованого підтвердження , але його права поновлені не були.
На початку серпня він отримав відповідь від прокурора Житомирського району про те. Що стосовно працівників Житомирського РВ УМВС України у Донецькій області, які проводили дослідну перевірку, порушене дисциплінарне провадження.
Загальна сума заподіяної йому матеріальної шкоди становить 76790,34 грн.
Крім того, вважає, що неправомірними діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яка виразилася у тому, що він не міг тривалий час займатися підприємницькою діяльністю, переніс моральні страждання були порушені його нормальні життєві стосунки та плани, а саме зірвана поїздка на відпочинок до Криму, додаткові затрати на поїздки до міста Житомира, звернення до правоохоронних та судових органів. Моральну шкоду оцінює у 5000 грн.,
Позивач просить стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі 76790 грн. 34 коп., моральну шкоду у сумі 5000 гривень, а також витрати на оплату юриста у сумі 1000 грн., судовий збір у розмірі 1018 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, про що в справі є розписки, надав заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності, просив допустити в якості його представника ОСОБА_1
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав на задоволені позову у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Прокурор у судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, суду надано письмові заперечення. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області та треті особи у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, від них не надходило повідомлення про причини неприбуття в судове засідання або клопотання про відкладення розгляду справи. Надали суду свої заперечення у задоволенні позовних вимог просять відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши доводи представника позивача та представника прокуратури, дослідивши в судовому засіданні зібрані в справі докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.05.2007 року інспекторами ДПС УДАЇ при УМВС України у Житомирській області на 129 км автодороги Київ-Чоп (сел. Глибочиця), зупинено автомобіль LDV CONVOY держ. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який порушив пп.2.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.121 ч.З КпАП України (порушення правил користування ременями безпеки), про що було складено відповідний протокол.
Крімм того, під час перевірки документів, з'ясовано, що він перевозить мясопродукцію із міста Луцька до міста Дружківки, однак у документах про якість продукції виявлені ознаки змін у первинний зміст.
Вся мясопродукція була оглянута та вилучена, як вбачається із протоколу огляду місця події від 02.05.2007 року слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області ОСОБА_6
Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи старшого оперуповноваженого групи ДСБЕЗ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_7 від 08.07.2007 року, затвердженою заступником начальника Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області, у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ст.ст. 227, 185 КК України було відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України, що підтверджується копією вказаної постанови.
Мясопродукція, вилучена 02.05.2007 року, власнику повернута не була. Також вона не була ані знищена, ані визнана не пригодною до реалізації.
Позивач із вказаними діями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються його права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Проблемою даного спору є питання щодо неправомірності дій при вилученні та зберіганні та поверненні вилученого товару (майна).
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року ( з усіма доповненнями та змінами) основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; орона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань; виконання адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
У відповідності до п.14 ст.11 Закону України «Про міліцію» - міліції для виконання покладених на обов'язків надається право проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів, зокрема, автомобільного транспорту, згідно із чинним законодавством.
Пунктом 23 зазначеної статті Закону передбачене право міліції вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку.
На підставі п.21 статті Закону зазначено право міліції оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться товаро - транспортними документам.
Як встановлено ч.19 ст. 10 Закону України "Про міліцію" , міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати збереження знайдених, вилучених у
затриманих і заарештованих осіб і зданих у міліцію документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення їх законним власникам. Міліція несе відповідальність за збереження зданих цінностей і майна.
Відповідно до п.6 ст.1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію , знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» до неякісної та небезпечної продукції відноситься, зокрема, продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» (зі змінами та доповненнями на підставі ЗУ № 2809-ІУ від 06.09.2005 року), якість харчового продукту - ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт.
Крім цього, відповідно до п.29.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованого у Мін'юсті України 20.02.1998 року за № 128/2568 вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно - транспортною накладною на перевезення швидкопсувних вантажів посвідчення про якість або сертифікат.
У відповідності до п.29.9 зазначених Правил продукти тваринного походження і продукти переробки, наведені в додатку 20, підлягають ветеринарно-санітарно контролю.
Відповідно до додатку 20 до Правил, перелік продуктів і сировини тваринного походження, на які при транспортуванні у межах держави видається ветеринарне свідоцтво: м'ясо і м'ясопродукти сільськогосподарських тварин (у тому числі консерви м'ясні і м'ясо-рослинні, ковбасні вироби, м'ясні концентрати та інше).
Крім того, п.29.10 зазначених Правил, перевізник, якому видається ветеринарне свідоцтво, зобов'язаний пред'являти його в дорозі для перевірки, а потім разом з вантажем передати вантажоодержувачу.
Судом встановлено, що позивачем на зазначену м'ясну продукцію надано ветеринарне свідоцтво серія С-22 № 174052 та посвідчення про якість № 319, які були направлені для проведення дослідження до НДЕКЦ УПВС України у Житомирській області.
Як вбачається із висновку спеціаліста № 1\296 від 04.05.2007 року Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області, копія якого знаходиться у матеріалах справи, зазначені ветеринарне свідоцтво та посвідчення про якість мали явні признаки підробки.
У відповідності до ЗУ «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» продукція, на яку не має передбачених законодавством відповідних документів, є небезпечною і підлягає вилученню з обігу, з метою подальшої утилізації.
Таким чином, у травні місяці 2007 року працівниками відповідача було відомо, що на мясопродукцію, яку перевозив позивач, відсутні передбачені законодавством документи, однак вони не вжили відповідних заходів для утилізації товару.
Крім того, у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 08.07.2007 року старшого оперуповноваженого групи ДСБЕЗ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_7 зобов'язане повернути вилучену продукцію ОСОБА_2
Також, 24.07.2007 року позивач отримав лист № 6141 від 10.07.2007 року за підписом заступника начальника Житомирського РВ УМВС України у Житомирської області щодо необхідності прибути до райвідділу з питання отримання мьясопродукції, вилученої 02.05.2007 року.
Таким чином, працівниками відповідача проігноровано вимоги ЗУ «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» і самостійно вирішено повернути її, проте цього не зроблено.
Крім того, судом встановлено, що мясопродукція, вилучена у ОСОБА_2, була передана на зберігання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_8
У відповідності до вимог Інструкції по санітарно - гігієнічному мінімуму для працівників громадського харчування та торгівельної мережі, затвердженої 01.12.1985 року головним державним санітарним лікарем Донецької області, строки реалізації копчено -варених та копчено - запечених виробів (баликів, грудинки, корейки, окороку, рулетів) на території Донецької області не перевищують 5 діб.
Згідно п.35 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, яка затверджена відповідними наказами органів МВС, ДПА, СПУ, Генеральної прокуратури, Верховного суду та Державною судовою адміністрацією 13.05.2004 року, відповідно до яких вилучені товари, які можуть швидко псуватися, негайно після вилучення, огляду та проведення необхідних досліджень і перевірки їх якості органами Державної інспекції по якості товару (або органами санітарного нагляду) пересилаються спеціальним підприємствам для реалізації або утилізації відповідно.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що працівниками Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області дослідження вилученого у позивача товару ні в органах Державної інспекції по якості товарів ані в органах санітарного нагляду не проводилися взагалі, у зв'язку із чим, у порушення вимог ст. 8 ЗУ «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», п.5 Наказу МОЗ № 247 від 09.10.2000 року «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно - гігієнічної експертизи» позбавили його можливості своєчасно провести такі дослідження.
Крім того, суд вважає, що при проведені перевірки працівниками міліції були порушені вимоги п.4.2, п.3.8 Інструкції про порядок прийому, реєстрації та розгляду в ОСВ заяв та повідомлень про злочини, затвердженої наказом МВС № 400, відповідно до яких перевірка не може тривати більш ніж 10 діб.
Зазначено підтверджується також доводами позивача, та іншими доказами у їх сукупності, а саме, висновком про результати розгляду звернення ОСОБА_2, з якого вбачається, що у відношенні посадових осіб Житомирського РВ УМВС України у Житомирській області порушено дисциплінарне провадження.
Суд також не приймає до уваги доводи відповідачів, що 16.05.2007 року та 21.06.2007 року у позивача не було претензій до працівників міліції, оскільки зазначене спростовується тим, що на той період постанови про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні позивача винесено не було.
Крім того відповідач не виконав, покладених на нього обов'язків по збереженню, вилучених цінностей позивача. Позивач не скоїв ніякого злочину і законних підстав для вилучення у нього товару, який він перевозив, у відповідача не було.
На підставі ч.2 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення
органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і гримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки у судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача, то суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вартість мясопродукціі , вилученої у ОСОБА_2, склала 76790,34 грн.
Статтею 56 Конституції України передбачене, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків згідно зі ст. 1172 ЦК України покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває в трудових правовідносинах, тобто по цій справі на РВ УМВС України в Житомирській області.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що їх дії відносно позивача були правомірні, щодо вартості матеріальної шкоди.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума вартості вилученої у позивача мясопродукції у розмірі 79790,34 грн.
Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то вони також підлягають задоволенню.
У відповідності до Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно ч.І ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В даному випадку обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди має бути покладений на Житомирській РВ УМВС України у Житомирській області, оскільки судом встановлено, що їх неправомірними діями позивачу була заподіяна матеріальна шкода, а також були порушені права та інтереси позивача, в результаті чого йому приходилось хвилюватися за належну йому продукцію.
При визначенні розміру цього відшкодування, суд приймає до уваги характер порушення прав позивача (воно носило навмисний характер), глибину та тривалість душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його звичайному життєвому укладі, зокрема те, що він не міг займатися підприємницькою діяльністю, за захистом порушених прав змушений звертатися до різних державних органів, зокрема до суду, а також керується вимогами розумності та справедливості та вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково у сумі 500 грн.
Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи необхідно покласти на відповідача, оскільки стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір про надання юридичних послуг від 08.05.2007 року, що підтверджено копією зазначеного договору.
Як вбачається із рахунку бн від 01.11.2007 року позивачем сплачено суму у розмірі 1000 грн. на користь ОСОБА_1 за надання юридичних послуг за договором.
Як вбачається із квитанції № 148 від 08.10.2007 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 817,93 грн.
За таких обставин, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 817,93 грн. та витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги, у розмірі 1000 грн.
За таких обставин , суд частково задовольняє позов ОСОБА_2
Керуючись ст. 10,11,58,59,60,88, 21-215,218 ЦПК України, на підставі ст. 1166,1167, 11,72,1176 ЦК України, Закону України "Про міліцію", Закону України "Про втлучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше користування неякісної та небезпечної продукції", Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" від 06.09.2005 року (з усіма змінами та доповненнями), Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.02.1998 року , суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Житомирського РВ УМВС України в Житомирскій області про стягнення моральної та матеріальтної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Житомирського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 76790 (сімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто) грн. 34 коп., судовий збір у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) грн.93 коп., витрати, пов'язані із оплатою правової допомоги, у розмірі 1000 (одна тисяча) грн., моральну шкоду 500 (п'ятсот) грн.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.
Суддя: А. Л. Гонтар