04.02.16р. Справа № 904/10951/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЛКОН", м. Дніпропетровськ
до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Дєлов В.В., дов. від 25.09.2015 року, представник;
від відповідача: Лисенко П.П., дов. від 23.11.2015 року, представник;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЛКОН", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №15116 від 28.04.2015 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
01.02.2016 року до господарського суду позивачем подано додаткові пояснення з яких вбачається, що останнім допущено технічну помилку у вступній частині позову, оскільки зазначено назву іншого підприємства.
Відповідач надав відзив на позов, зазначає, що позивачем невірно здійснено розрахунок штрафних санкцій, оскільки невірно визначений період.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 04.02.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
28 квітня 2015 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЛКОН" (далі-позивач) та Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» далі - відповідач) було укладено Договір поставки № 15116 (далі- договір).
Пунктом 1.1. договору визначено, що у відповідності з цим договором Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовника товар, відповідно до Специфікації, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, кількість та асортимент товару передбачається у Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 6.1. Замовник оплачує товар за ціною, вказаною у специфікації.
Загальна сума по договору складає - 84 651,84 грн. (пункт 6.3. Договору)
Згідно з п. 7.2. Договору, замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної.
В рамках договору було укладено одну специфікацію: Специфікація №1 на загальну суму 84 651,84 грн.
На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 71451,84 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Позивачем 29.04.2015 року та 29.05.2015 року було виставлено відповідачу рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи.
Доказів оплати за поставлений товар за договором на час розгляду справи не подано.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати товару, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 71451,84 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 11.4 договору, за несвоєчасне перерахування коштів згідно п.7.2. даного Договору замовник виплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
На підставі п. 11.4 договору позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 7131,52 грн. за період з 23.07.2015 року по видатковій накладній №9 від 29.04.2015 року та з 24.08.2015 року по 21.12.2015року по видатковій накладній №10 від 29.05.2015 року.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з рахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних в розмірі 867,40грн. за періоди з 23.07.2015 року по 21.12.2015 року та з 24.08.2015 року по 21.12.2015 року, інфляційні втрати в розмірі 441,60 грн. за періоди з 01.09.2015 року по 30.11.2015року.
Слід зазначити, що позивачем при нарахуванні штрафних санкцій невірно визначено періоди прострочення, оскільки не прийнято до уваги, що відповідно до п. 7.2. договору оплата поставленого товару здійснюється протягом 60 саме банківських днів, а відтак слід враховувати вихідні та святкові дні, які не є банківськими.
Таким чином, здійснивши розрахунок, судом встановлено, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 9818,60грн. за період з 25.08.2015 року по 21.12.2015 року та з 29.07.2015 року по 21.12.2015 року (по кожній накладній окремо), 3% річних в розмірі 836,12 грн. за аналогічний період та 1648,74 грн. інфляційних втрат за період з серпня по листопад 2015 року.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з присудженням до стягнення з відповідача 71451,84грн. суми основного боргу, 836,12 грн. 3% річних, 6818,60 грн. пені та інфляційних в розмірі 1648,74грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Белелюбського, б.7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЛКОН", (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, б. 72, код ЄДРПОУ 39550262) заборгованість в розмірі 71 451,84 грн., 3% річних в розмірі 836,12грн., пеню в розмірі 6818,60 грн., інфляційні в розмірі 1648,74грн. та судовий збір в розмірі 1211,32 грн.
В решті позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 09.02.2016року
Суддя С.В. Мартинюк