09.02.16р. Справа № 904/11109/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
до
відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк
про стягнення майнової шкоди у сумі 19 233,62 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: Кобеляцький Д.М.; дов. № 299-4016 від 31.12.2014 р.;
Від відповідача-1: Шляєв І.В.; дов. № 964 від 13.12.2015 р., представник;
Від відповідача-2: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 19 233, 62 грн., що складають вартість майнової шкоди.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі останнього.
Перший відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача, посилаючись на те, що відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, але, на його думку, доказів вжиття заходів щодо запобігання просипанню вантажу під час перевезення матеріали позовної заяви не містять.
Другий відповідач відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився.
Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, поштове відправлення, в якому містилась ухвала господарського суду про відкладення розгляду справи до 09.02.16 р. та яке направлено на адресу другого відповідача, повернуто підприємством зв'язку з поміткою «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, господарський суд вважає, що другий відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
09.02.16 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд, -
24.05.15 р. по залізничній накладній № 51229870, зі станції Горлівка на адресу позивача прибув вагон № 60424124 з вантажем кокосовий дріб'язок.
Вантажовідправником продукції згідно накладної є ТОВ «Істек», м. Донецьк.
Вартість продукції за виставленим рахунком № 5032 від 03.05.15 р. сплачена позивачем у повному обсязі (а.с. 17).
Під час приймання зазначеного вище вантажу у вагоні № 60424124 було виявлено вагову недостачу, яка склала 8 200 кг., що підтверджується комерційним актом АА № 006400/112 від 27.05.15 р.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Із зазначеного вище комерційного акту вбачається, що при комісійному зважувані виявлено менше документа на 8 200 кг. дрібниці коксової, яка у вагоні вміститися могла. По документу- дрібниця коксова навантажено шапкою та промарковано вапном по всій площі вагона, тара перевірена, у вологому стані. У дійсності, навантаження тотожно комерційному акту № 009795/966 станції Запоріжжя Ліве, шапкою вище рівня бортів50 см., вантаж маркований вапном по всій площі вагона, крім наявного поглиблення з одного боку вагона над 6-7 люками довжиною 300 см., шириною 260 см., глибиною на всю вишину навантаження. З одного боку вагона нещільне прилягання кришек 6-7 люків до арміровачних листів в поперечних балок, зазори довжиною 40 см., шириною 6 см., кожний. На момент прибуття, течі вантажу не було, зазори вже були закладені шматтям. Вагон бездверний, люка були закриті. Згідно акту про технічний стан вагону № 13, вагон технічно справний, вантажовідправник до навантаження зазори бачити міг, але заходів щодо запобіганню втрати вантажу не вчинив, втрата вантажу можлива. Переважування проводили двічі, недостача вантажу підтвердилась
Зазначені вище обставини свідчать про несхоронність вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 110, 113 Статуту залізниць України, ст. 308 Господарського кодексу України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує збитки, що виникли з її вини під час перевезення, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Проте, як вже зазначено вище та як вбачається із комерційного акту, при здійсненні огляду вагона, виявлено нещільне прилягання кришек 6-7 люків до арміровачних листів в поперечних балок, зазори довжиною 40 см., шириною 6 см., кожний, які відправник бачити міг, але заходів щодо запобіганню втрати вантажу не вчинив.
Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць, залізниця зобов'язана подавати під навантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезинфіковані вагони та контейнери.
Перед навантаженням вантажів відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен був вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу підчас перевезення особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу ( п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).
У випадках, коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України - залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.
На відправника вантажу покладаються певні обов'язки, невиконання яких тягне за собою відповідальність передбачену чинним законодавством.
Зважаючи на те, що в даному випадку незбереження вантажу могло статися як внаслідок доступу до вантажу в процесі перевезення, так і внаслідок наявності несправностей, які могли бути виявлені до його завантаження, господарський суд приходить до висновку про покладення відповідальності за несхоронність вантажу як на перевізника так і на відправника вантажу, порівно.
Згідно наданому розрахунку, фактична недостача складає - 8 200 кг. на суму 19 233, 62 грн.
Розрахунок суми нестачі позивачем здійснено відповідно до умов договору, Правил видачі вантажів, та з врахуванням фактичних обставин справи.
Керуючись ст.ст. 6, 31, 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць, ст.ст. 526, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, п/р 26006000012 у ВАБ «Експрес Банк», МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53212, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26008057009082 у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) 9 616 (дев'ять тисяч шістсот шістнадцять гривень) 81 коп. вартості недостачі вантажу, 609 (шістсот дев'ять гривень) судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істек» (83030, м. Донецьк, вул. Тамбовська, буд. 1, р/р 26000001352748, банк АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 32510349) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53212, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26008057009082 у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) 9 616 (дев'ять тисяч шістсот шістнадцять гривень) 81 коп. вартості недостачі вантажу, 609 (шістсот дев'ять гривень) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено: 11.02.16 р.
Суддя І.Ф. Мельниченко