11 лютого 2016 року Справа № 914/3566/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),
суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.
розглянувши заяву про прийняття додаткової постанови про розподіл судових витратДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.08.15
у справі№914/3566/13
господарського судуЛьвівської області
за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів"
простягнення суми
Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.15 касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено. Рішення господарського суду Львівської області від 21.05.15 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.15 у справі №914/3566/13 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 119,14 грн. інфляційних втрат та 2 204,65 грн. - 3% річних. Позов у цій частині задоволено.
Позивач звернувся до Вищого господарського суду України із заявою, в якій просить прийняти додаткову постанову про розподіл судових витрат де зазначити, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" додаткових сум судового збору: - за розгляд апеляційних скарг - 768,44 грн.; - за розгляд касаційних скарг - 237,46 грн.
Випадки, коли суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове судове рішення, визначені ст.88 ГПК України, а саме: якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
У поданій заяві позивач просить суд прийняти додаткову постанову з посиланням на те, що Вищим господарським судом України не було вирішено питання про розподіл господарських витрат. Вищий господарський суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 11 ч.2 ст.11111 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову, у якій має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. Розподіл сплачених сум судового збору між сторонами здійснюється господарським судом за загальними правилами ст.49 ГПК України.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегією суддів Вищого господарського суду України у постанові від 26.11.15 вирішено питання про розподіл судових витрат, зважаючи на вимоги п.2.ч.1 ст.49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, скаржник не обмежений правом оскарження судового рішення касаційної інстанції, зважаючи на диспозитивність норми ст.111-15 ГПК України.
З огляду на наведене, підстав для винесення додаткового рішення з цього приводу не має.
Керуючись ст.ст.49, 86, 88 ГПК України, суд
Відмовити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №914/3566/13.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді С. В. Бондар
ОСОБА_3