09 лютого 2016 року Справа № 911/2469/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С. - доповідача,
Татькова В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
на рішення та постановугосподарського суду Київської області від 11 серпня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2015 року
у справі№ 911/2469/15
господарського судуКиївської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гікон"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
простягнення суми
за участю представника від відповідача: Самолюк М.В.
ТОВ "Гікон" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Фоззі-Фуд" про стягнення 36 063,00 грн. гарантійного платежу, 7407,25 грн. пені, 17382,36 грн. втрат від інфляції та 1247,88 грн. 3 % річних, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Позов мотивовано тим, що позивач сплатив відповідачу гарантійний платіж в сумі 36 063,00 грн., який підлягав поверненню в разі належного виконання умов договору суборенди №491-3 від 25.06.2013, проте відповідач кошти не повернув.
Рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2015 (суддя Черногуз А.Ф.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 (судді: Корсакова Г.В. - головуючий, Власов Ю.Л., Станік С.Р.), у справі № 911/2469/15 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Фоззі-Фуд" на користь ТОВ "Гікон" 36 063,00 грн. гарантійного платежу, 216,38 грн. втрат від інфляції, 198,59 грн. 3 % річних, а також 1827,00 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що оскільки сторони визначили гарантійний платіж як засіб забезпечення зобов'язань суборендаря за договором щодо належного та своєчасного повернення об'єкту суборенди орендарю, а також щодо належного стану об'єкта суборенди на момент його повернення орендарю, порушення яких відсутнє, та оскільки договір сторонами не розривався, гарантійний платіж в даному випадку підлягає поверненню згідно п.8.1 договору.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
У касаційній скарзі стверджується, що позивачем неналежним чином виконувалися зобов'язання по договору щодо вчасної сплати суборендної плати та не було вчасно проведено всіх розрахунків за суборенду, що є порушенням обов'язків за договором та відповідно до п.8.1договору є умовою для неповернення гарантійного платежу.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2016 у справі №911/2469/15 касаційну скаргу прийнято до провадження.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. ТОВ "Гікон" зазначає про відсутність підстав для неповернення гарантійного платежу останньому.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.06.2013 між ТОВ "Фоззі-Фуд" як орендарем та ТОВ "Гікон" як суборендарем укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №491-3, з урахуванням протоколу розбіжностей.
За актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 25.06.2013 майно передано ТОВ "Гікон" в суборенду.
Відповідно до п.8.1 договору сторони встановили, що одночасно з оплатою першого платежу за суборенду (п.3.7 договору) суборендарем вноситься платіж, який дорівнює сумі місячної плати за суборенду згідно п.3.1 договору (включаючи суборендну ставку та експлуатаційні платежі), який є засобом забезпечення зобов'язань суборендаря за даним договором щодо належного та своєчасного повернення об'єкта суборенди орендарю (надалі гарантійний платіж), а також щодо належного стану об'єкта суборенди на момент його повернення орендарю.
Якщо суборендар виконає належним чином свої обов'язки за даним договором, гарантійний платіж повертається йому протягом 10 банківських днів з дня отримання орендарем письмового звернення від суборендаря, але в будь-якому випадку не раніше проведення між сторонами звіряння взаєморозрахунків та підписання відповідного акту.
Якщо суборендар буде порушувати свої обов'язки за даним договором, та/або об'єкт суборенди на момент повернення буде перебувати в неналежному стані та/або суборендар прострочив повернення об'єкта суборенди орендарю та/або у разі дострокового розірвання договору суборендарем, гарантійний платіж йому не повертається.
При цьому згідно п.8.2 договору гарантійний платіж може бути зарахований у рахунок поточних або останнього платежу за суборенду виключно на підставі письмової домовленості сторін.
Також судами встановлено, що ТОВ "Гікон" перерахувало відповідачу гарантійний платіж у розмірі 38 808,00 грн.
Суди визначилися зі змісту пункту 8.1 договору, що сторони погодили гарантійний платіж як засіб забезпечення зобов'язань суборендаря за даним договором щодо належного та своєчасного повернення об'єкта суборенди орендарю, а також щодо належного стану об'єкта суборенди на момент його повернення орендарю.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
31.05.2014 ТОВ "Гікон" повернуло ТОВ "Фоззі-Фуд" орендоване згідно договору №491-3 від 25.06.2013 приміщення.
Оскільки судами встановлено та не заперечується сторонами, що об'єкт суборенди було повернуто вчасно та в належному стані, що підтверджується підписаним з обох сторін актом приймання-передачі об'єкта суборенди від 31.05.2014, претензій щодо неналежного стану об'єкта суборенди від ТОВ "Фоззі-Фуд" позивачу не надходило, суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача гарантійного платежу.
Також судами враховано, що в рішенні господарського суду Хмельницької області від 29.12.2014 та в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у справі №924/1653/14 встановлено, що ТОВ "Фоззі-Фуд" при розрахунку заборгованості з орендної плати не було враховано сплачений ТОВ "Гікон" згідно п.8.1 договору гарантійний платіж.
Судами встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням позивачем зобов'язань по сплаті суборендної плати відповідачем було нараховано передбачені договором пеня та штраф, а також 3% річних на підставі ст.625 ЦК України, які постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у справі №924/1653/14 стягнуто з ТОВ "Гікон".
Також судами встановлено, що договір сторонами не розривався.
За ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.8.1 договору гарантійний платіж повертається суборендарю протягом 10 банківських днів з дня отримання орендарем письмового звернення від суборендаря.
Суди встановили, що претензію про повернення гарантійного платежу відповідач отримав 23.05.2015, тому свої зобов'язання з повернення гарантійного платежу мав виконати до 05.06.2015 включно.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок втрат від інфляції та 3% річних господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення втрат від інфляції та 3 % річних.
З огляду на те, що у договорі передбачено стягнення пені лише з суборендаря (позивача) за несвоєчасне перерахування сум, зазначених у п.3 та п.8 договору та не врегульоване питання нарахування пені за несвоєчасне повернення гарантійного платежу відповідачем, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.
За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційна інстанція погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову з урахуванням встановлених обставин у цій справі.
Твердження скаржника, що підставою для неповернення гарантійного платежу стало неналежне виконання позивачем зобов'язань щодо вчасної сплати суборендної плати спростовано господарськими судами попередніх інстанцій.
Так, як встановлено судами, сторонами в договорі, зокрема в п.п.7.1, 7.2 договору, передбачено самостійну відповідальність за несвоєчасну сплату суборендної плати у вигляді пені, а також право орендаря у випадку порушення умов договору суборендарем стягнути штраф та розірвати договір без повернення гарантійного платежу.
Доводи скаржника про порушення судами норм права не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді.
Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 у справі №911/2469/15 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: С. Самусенко
В. Татьков