08 лютого 2016 року Справа № 911/3797/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЄвсікова О.О.
суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 16.12.2015
у справі№911/3797/15 Господарського суду Київської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
простягнення заборгованості
за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
провнесення змін до договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії
за участю представників сторін
від позивача:Слободяник С.Д., Кісілєвич О.М.
від відповідача:Мишакова Ю.А.
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення заборгованості за кредитним договором №0405/1-кю від 26.04.2005 у розмірі 43618405,22 грн. та 5936335,61 доларів США, що за встановленим НБУ офіційним курсом долара США до гривні станом на 10.08.2015 становить 168815022,74 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.11.2015).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про внесення змін до укладеного між сторонами договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №0405/1-кю від 26.04.2005 у частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих ТОВ "Фоззі-Фуд", шляхом продовження цих строків не раніше ніж до настання 16.09.2025, викласти п. 1.1 вказаного договору в новій редакції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2015 (суддя Горбасенко П.В.) призначено судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій у даній справі, проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання судом висновків експертів.
Під час апеляційного перегляду вказаної ухвали суду першої інстанції ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 (колегія суддів: Чорна Л.В., Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.) задоволено заяву ПАТ "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких фінансових установах, що належать ТОВ "Фоззі-Фуд", які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову 168815022,74 грн.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" по вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
ПАТ "ВТБ Банк" у своєму відзиві проти вимог касаційної скарги заперечило, посилаючись на їх необґрунтованість.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Воно застосовуються судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами, є неприпустимим.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому згідно з вимогами ст. 66 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в необхідності доказування обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Предметом спору в даній справі визначено стягнення з ТОВ "Фоззі-Фуд" на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованості за кредитним договором №0405/1-кю від 26.04.2005 у розмірі 43618405,22 грн. та 5936335,61 доларів США, що за встановленим НБУ офіційним курсом долара США до гривні станом на 10.08.2015 становить 168815022,74 грн.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.12.2015 забезпечив цей позов, наклавши арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких фінансових установах, що належать ТОВ "Фоззі-Фуд", які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову 168815022,74 грн.
Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову мотивована судом апеляційної інстанції тим, що 23.10.2015 на порталі Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України опубліковано звітність ТОВ "Фоззі-Фуд" за 3-й квартал 2015 року (станом на 30.09.2015).
Однак у вказаній ухвалі відсутні жодні зазначення про встановлення судом на підставі наданих сторонами доказів певних обставин, які свідчать про ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття відповідних заходів. При цьому суд апеляційної інстанції зміст вказаної звітності ТОВ "Фоззі-Фуд" по суті не досліджував під час розгляду справи та не встановив наявність у цій звітності певних відомостей щодо відповідних обставин, зокрема, виведення капіталу товариства тощо. До того ж суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання про забезпечення позову, залишив поза увагою доводи відповідача про наявність забезпечувальних договорів до спірного кредитного договору.
За відсутності встановлення вказаних обставин вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову не можна визнати розумними, обґрунтованими і адекватними, здійсненими з дотриманням збалансованості інтересів сторін.
Відтак судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі №911/3797/15 скасувати.
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/3797/15 Господарського суду Київської області відмовити.
Головуючий суддя О.Євсіков
Судді О.Кролевець
О.Попікова