61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
01.02.2016 Справа № 905/3508/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин», м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська»», с. Вовчанка Мар'їнського району Донецької області
про стягнення 124 280,43 грн.
за участі уповноважених сторін:
від позивача - Волнова Ю.М. - представник за довіреністю б/н від 01.12.2015р.
від відповідача - не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин», м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська»», с. Вовчанка Мар'їнського району Донецької області, основного боргу у розмірі 114 516 грн., пені у розмірі 5 275 грн., інфляційних витрат у розмірі 2 862,90 грн. та 3% річних у розмірі 1 176,53 грн. (Всього 124 280,43 грн.).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1625-ЦК від 28.01.2015р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаного договору та специфікації до нього від 28.01.2015р., копію видаткової накладної № 13 від 28.05.2015р., копію довіреності № 257 від 25.05.2015р. на отримання цінностей, копію податкової накладної від 28.05.2015р. та копію претензії Вих. № 20/10-03ю від 20.10.2015р.
13 січня 2016 року через електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на інший термін для забезпечення ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до участі у справі представника.
Справа слуханням відкладалась.
01 лютого 2016 року через електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на інший термін для забезпечення ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до участі у справі представника.
01 лютого 2016 року у судовому засіданні представник позивача подав пояснення та додаткові докази у справі.
Суд долучив до матеріалів справи пояснення та додаткові докази.
Того ж дня, у судовому засіданні представник позивача подав заперечення на клопотання відповідача про відкладення судового засідання. Представник позивача вважає, що відповідач намагається затягнути процес розгляду справи, щоб не здійснювати розрахунки за отриманий товар.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи, так як матеріалів у справі цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -
28 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин», м. Запоріжжя (надалі по тексту - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська»», с. Вовчанка Мар'їнського району Донецької області (надалі по тексту - покупець) укладений договір поставки № 1625-ЦК, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, що є невід'ємною частиною договору.
У відповідності з п.5.4. договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за даним договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови поставлення постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору, якщо інший більший строк відстрочення не узгоджений у відповідній специфікації. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
У виконання умов договору сторонами підписана специфікація від 28.01.2015р. на поставку продукції.
За вказаною специфікацією сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, номенклатурного номеру, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки та оплати. Специфікація підписані обома сторонами без зауважень та скріплена печатками.
Згідно п.2 специфікації, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за даною специфікацією здійснюються в порядку та строки, передбачені договором.
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
На виконання умов договору, за видатковою накладною № 13 від 28.05.2015р. позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на підставі довіреності № 257 від 25.05.2015р. на загальну суму 114 516 грн., що підтверджується матеріалами справи.
З представленої видаткової накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про продукцію, а також містить відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.
Пунктом 8.16. договору встановлено, що представником покупця є ОСОБА_2, зазначено його контактний номер телефону та електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому встановлено, що сторони контролюють факт, електронну пошту (п.8.12. договору).
Таким чином, 28.05.2015р. позивач направив на вказану електронну пошту представника відповідача рахунок № 15 від 28.05.2015р., що підтверджується роздруківкою з електронної пошти, доданої до матеріалів справи.
З урахуванням умов оплати відповідно до договору та специфікації до нього за видатковою накладною № 13 від 28.05.2015р. відповідач повинен був оплатити товар до 07.08.2015р.
21 жовтня 2015 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія Вих. № 20/10-03ю від 20.10.2015р. про сплату заборгованості у розмірі 116 937,42 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 29.10.2015р., але була проігнорована та заборгованість не сплачена.
За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу несплачена та підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин», м. Запоріжжя, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 114 516 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 5 725 грн., інфляційних витрат у розмірі 2 862,90 грн. та 3% річних у розмірі 1 176,53 грн.
Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п.6.8. договору, у випадку несвоєчасної оплати, за письмовою вимогою постачальника, покупець сплачує йому неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення несвоєчасно оплаченої продукції, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.
Отже, сторонами самостійно узгоджено розмір пені та здійснений позивачем розрахунок, який не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну, а також який не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ.
У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня складає 5 725 грн.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленої продукції, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 2 862,90 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.
З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.5.4. договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 176,53 грн. в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин», м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська»», с. Вовчанка Мар'їнського району Донецької області, про стягнення 124 280,43 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська»», с. Вовчанка Мар'їнського району Донецької області (85621, Донецька область, Мар'їнський район, с. Вовчанка, вул. Нагорна, 1а, ЄДРПОУ 33959754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин», м. Запоріжжя (69008, м. Запоріжжя, вул. Зейська, 3, ЄДРПОУ 35300261) основну заборгованість у розмірі 114 516 грн., пеню у розмірі 5 725 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 862,90 грн., 3% річних у розмірі 1 176,53 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 864,21 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 01.02.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2016р.
Суддя Л.Д. Подколзіна