08 лютого 2016 року Справа № 905/3114/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЄвсікова О.О.,
суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015
у справі№905/3114/13 Господарського суду Донецької області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
до1. Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"
простягнення заборгованості
за участю представників сторін
від позивача:Земляна І.О.
від відповідача-1:не з'явився
від відповідача-2:Косминін О.В.
Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором №31V від 05.10.2007 та за договором поруки №31V від 05.10.2007 у загальному розмірі станом на 22.04.2013, яка складає 929621,24 євро, у тому числі 801885,44 євро заборгованості за основною сумою кредиту, 51855,26 євро заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі, 75880,54 євро пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.03.2014 (суддя Демідова П.В.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача за кредитним договором №31V від 05.10.2007 та за договором поруки №31V від 05.10.2007 заборгованість за кредитом у сумі 231300,44 євро та заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 51855,26 євро; стягнуто з ПАТ "Тельманівський кар'єр" на користь позивача за кредитним договором №31V від 05.10.2007 заборгованість за кредитом в сумі 570585,00 євро; а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 (колегія суддів: Шутенко І.А., Здоровко Л.М., Плахов О.В.) рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у стягненні пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 75880,54 євро, прийнято в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задоволено, в іншій частині рішення суду першої інстанції змінено з викладенням його резолютивної частини в новій редакції, згідно з якою стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №31V від 05.10.2007 та за договором поруки №31V від 05.10.2007 в розмірі 929621,24 євро, у тому числі заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 801885,44 євро, заборгованість за процентами за користування кредитом, нараховану станом на 22.04.2013, у розмірі 51855,26 євро, пеню, нараховану за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом станом на 22.04.2013, у розмірі 75880,54 євро.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" у своєму відзиві та додаткових поясненнях проти доводів касаційної скарги заперечило, посилаючись на їх необґрунтованість. Натомість ПАТ "Тельманівський кар'єр" вимоги та доводи касаційної скарги підтримало.
Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 05.10.2007 між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" (банк) та Відкритим акціонерним товариством "Тельманівський кар'єр" (позичальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Тельманівський кар'єр", укладено кредитний договір №31V (далі - Кредитний договір). У подальшому у зв'язку з реорганізацією ПАТ "Донгорбанк" шляхом приєднання сторонами укладено договір від 18.07.2011 про внесення змін до Кредитного договору, згідно з яким стороною у Кредитному договорі замість ПАТ "Донгорбанк" вважається Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк". Додатковою угодою №24 від 27.03.2012 Кредитний договір викладено у новій редакції.
За умовами Кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 1882215,44 євро, а позичальник - прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит у повному обсязі не пізніше 31.10.2012 відповідно до наступного графіку: 30.03.2012 - 235845,00 євро, 30.04.2012 - 235845,00 євро, 31.05.2012 - 235845,00 євро, 29.06.2012 - 235845,00 євро, 31.07.2012 - 235845,00 євро, 31.08.2012 - 235845,00 євро, 28.09.2012 - 235845,00 євро, 31.10.2012 - 231300,44 євро.
Згідно зі ст. 7 Кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 10% річних (з розрахунку 360 днів на рік). У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов'язань/умов, встановлених п. 10.3.6.1 (щодо забезпечення позичальником перебування майна, переданого банку в забезпечення виконання зобов'язань, застрахованим у страховика, схваленого банком) та п. 10.3.6.2 (щодо забезпечення позичальником надходження експертної виручки, номінованої в іноземних валютах, на поточні рахунки, відкриті в банку, в обсязі, не меншому 5 мільйонів російських рублів) процентна ставка за користування кредитом становить 12% річних (з розрахунку 360 днів на рік). Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням). Нараховані проценти повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше 5 календарних днів, наступних за 10 числом кожного місяця.
У разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань (зобов'язань з повернення кредиту та сплати плати за кредит) банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення (п. 12.1 Кредитного договору).
Крім того, 05.10.2007 між ЗАТ "Донгорбанк" (кредитор), ВАТ "Тельманівський кар'єр" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (поручитель) укладено договір поруки №31V (далі - Договір поруки), додатковою угодою №3 від 29.07.2011 до якого замінено кредитора на ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" та викладено Договір поруки в новій редакції.
За умовами Договору поруки (в редакції додаткової угоди №4 від 27.03.2012) порукою забезпечені зобов'язання ПАТ "Тельманівський кар'єр" перед кредитором, що випливають з Кредитного договору щодо повернення кредиту в сумі 1882215,44 євро у строк не пізніше 31.10.2012 у відповідності до графіку; щодо щомісячної сплати не пізніше 5 календарних днів, наступних за 10 числом кожного місяця відсотків за користування кредитом в розмірі 10% річних та у випадках, передбачених кредитним договором, у розмірі 12% річних (з розрахунку 360 днів на рік); щодо сплати неустойки (пені, штрафу) в розмірі, порядку та у строки, передбачені кредитним договором.
Згідно з п. 1.3 Договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.
Статтею 3 Договору поруки сторонами узгоджений порядок виконання зобов'язання поручителем. Зокрема, у разі порушення зобов'язання боржником кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину), а поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену йому вимогу кредитора в валюті зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання такої вимоги.
Договір поруки набирає чинності з моменту підписання сторонами всіх зобов'язань за цим договором; порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (ст. 6, п. 7.6 Договору поруки).
На виконання умов Кредитного договору банк здійснив кредитування позичальника в межах узгодженого сторонами ліміту, а також нарахував за користування кредитними коштами відсотки за процентною ставкою 10% річних, а починаючи з 03.05.2012 - за процентною ставкою 12% річних у відповідності до п. 7.2.2 Кредитного договору.
Натомість ПАТ "Тельманівський кар'єр" свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось 03.04.2013 до ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" з вимогою №КНО-61-05-590-в від 29.03.2013 про виконання зобов'язань за Договором поруки, запропонувавши погасити заборгованість за Кредитним договором, розраховану станом на 25.03.2013. Вказана вимога отримана ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", але залишена без задоволення.
З огляду на викладені обставини ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі щодо стягнення солідарно з ПАТ "Тельманівський кар'єр" як боржника та ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" як поручителя заборгованості за кредитом у сумі 801885,44 євро, заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 51855,26 євро, а також пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 74164,87 євро, нарахованої за період 01.06.2012-22.04.2013, та пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 1715,67 євро, нарахованої за періоди 16.08.2012-30.08.2012 і 15.11.2012-22.04.2013.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів чи інших правочинів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
За вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана правова норма кореспондується зі ст. 193 ГК України.
Зважаючи на викладені правові норми, враховуючи обставини наявності у ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" генеральної ліцензії №8 від 06.10.2011 на здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для захисту прав позивача шляхом стягнення на його користь з ПАТ "Тельманівський кар'єр" заборгованості за Кредитним договором, наявність якої встановлена ними на підставі наданих сторонами доказів та не спростована відповідачами.
Водночас відповідно до ст.ст. 543, 546, 553, 554 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою; за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що припинення поруки спричинюють такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо. Водночас порука не припиняється, якщо поручитель надав свою згоду на зміну умов основного зобов'язання. Згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій відповідачами не доведено обставини збільшення розміру зобов'язання за Договором поруки, яке не було ним погоджено з урахуванням додаткових угод до Договору поруки №3 від 29.07.2011 і №4 від 27.03.2012, а також протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" №05/03/12-01 від 05.03.2012, на яких розглядалось питання щодо зміни відповідних умов кредитування ПАТ "Тельманівський кар'єр", зокрема, процентної ставки. З огляду на таке суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність припинення поруки ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" за Договором поруки на підставі вказаної вище норми.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Таким чином, умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України. Тобто за наявності у спірному договорі відповідної умови договору щодо його дії до виконання у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту і цим договором до нього слід застосовувати положення ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З викладеного вбачається, що визначена у ст. 6 умова Договору поруки про припинення поруки з припиненням зобов'язання по суті дублює відповідне положення ч. 1 ст. 559 та не є договірною умовою щодо строку дії поруки з огляду на вимоги ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України. Відтак висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 559 ЦК України є хибним.
Водночас із встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що сторонами у Кредитному договорі узгоджено повернення кредитних коштів у строк не пізніше 31.10.2012, тоді як позивач звернувся до ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" з відповідною вимогою сплатити заборгованість за Кредитним договором 03.04.2013, тобто в межах встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку з вказаної дати.
За викладених підстав судова колегія вважає правильним висновок про відсутність припинення поруки за Договором поруки, а відтак правомірність стягнення заборгованості за Кредитним договором з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" солідарно з ПАТ "Тельманівський кар'єр".
Разом з тим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків щодо наявності правових підстав для стягнення нарахованих позивачем сум пені.
Положеннями ч. 1 ст. 230, ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено зобов'язання учасника господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зокрема, у вигляді пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У силу ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 №15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні (постанова Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №909/660/14).
Тобто одержання ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" генеральної ліцензії Національного банку України для здійснення операцій із залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України не є достатньою підставою для стягнення судом на його користь в іноземній валюті пені, яка згідно з п. 12.1 Кредитного договору обчислюється, виходячи з облікової ставки Національного банку України.
Відтак висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 75880,54 євро є хибним, оскільки не заснований на належному врахуванні викладених правових норм, тому постанова суду в зазначеній частині підлягає скасуванню.
З викладених вище підстав слід залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені в іноземній валюті з урахуванням того, що протягом розгляду справи позивач не заявив жодного клопотання про стягнення штрафних санкцій у національній валюті, наполягаючи на стягнення пені саме в євро.
У решті постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково. При цьому підлягають відхиленню викладені в касаційній скарзі доводи, які стосуються переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" частково.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 у справі №905/3114/13 скасувати у частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 75880,54 євро. У зазначеній частині залишити в силі рішення Господарського суду Донецької області від 04.03.2014 у справі №905/3114/13.
У решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 у справі №905/3114/13 залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд 4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2, код ЄДРПОУ 32794511) суму судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, у розмірі 7158 (сім тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 21 коп. Видачу наказу доручити Господарському суду Донецької області.
Головуючий суддя О.Євсіков
Судді О.Кролевець
О.Попікова