Ухвала від 08.02.2016 по справі 910/13099/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

08 лютого 2016 року Справа № 910/13099/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПВК Кремінь"

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 11.09.2015

та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.11.2015

у справі№910/13099/15 Господарського суду міста Києва

за позовомПриватного акціонерного товариства "ПВК Кремінь"

доПублічного акціонерного товариства "Златобанк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації

прозміну умов кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

При зверненні з касаційною скаргою Приватне акціонерне товариство "ПВК Кремінь" не подало жодних доказів виконання зазначених вимог процесуального законодавства. Натомість скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване посиланням на те, що підприємство на даний час має фінансові труднощі і не має можливості здійснити оплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Тобто єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 названого Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Однак всупереч вимогам ст. 33 ГПК України до касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ПВК Кремінь" не додано жодних доказів на підтвердження обставин щодо його майнового стану та неможливості сплати ним судового збору в установленому порядку і розмірі. З огляду на викладене вказане клопотання не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приватним акціонерним товариством "ПВК Кремінь" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у даній справі через суд апеляційної інстанції 22.12.2015 (згідно з відбитком календарного штемпеля відділення зв'язку на конверті), тобто з пропуском встановленого ст. 110 ГПК України строку.

При цьому скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку, яке мотивоване посиланням на отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції лише 02.12.2015 та перебуванням генерального директора скаржника з 01.12.2015 по 20.12.2015 у відпустці, що у свою чергу унеможливлювало передання повноважень щодо складання та підписання касаційної карги, тоді як Приватному акціонерному товариству "ПВК Кремінь" працює лише генеральний директор.

Однак з клопотання Приватного акціонерного товариства "ПВК Кремінь" не вбачається існування дійсних перешкод для підготовки належно оформленої касаційної скарги, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, зважаючи на отримання ним копії оскаржуваної постанови апеляційної інстанції в межах цього строку. До того ж з матеріалів справи вбачається наявність виданої на ім'я Коваль І.В. довіреності від 08.05.2015 (а.с. 73) на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "ПВК Кремінь", зокрема, у Вищому господарському суді України з правом звернення від імені товариства зі скаргами і їх підпису. Доказів відкликання вказаної довіреності скаржником не надано.

З огляду на викладене наведені скаржником причини пропуску процесуального строку не можуть вважатись поважними в розумінні ст. 53 ГПК України, оскільки стали наслідком порушення скаржником вимог процесуального законодавства, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника. Виходячи ж зі змісту наведеної норми, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу слід повернути скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "ПВК Кремінь" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити Приватному акціонерному товариству "ПВК Кремінь" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі №910/13099/15.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПВК Кремінь" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі №910/13099/15 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова

Попередній документ
55694462
Наступний документ
55694464
Інформація про рішення:
№ рішення: 55694463
№ справи: 910/13099/15
Дата рішення: 08.02.2016
Дата публікації: 16.02.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування