Провадження №1-кп/748/48/16
Єдиний унікальний № 748/184/16-к
11 лютого 2016 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014270320000066 від 15 грудня 2014 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олевськ, Олевського району, Житомирської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України,
Сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 04 вересня 2014 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду такелажника евакуаційного відділення взводу технічного обслуговування вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення вказаної військової частини з метою ухилитися від військової служби.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, визначає види військової служби, що включає в себе військову служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
В свою чергу, військовослужбовець за призовом під час мобілізації на особливий період солдат ОСОБА_3 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов'язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку несення військової служби, упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, 21 листопада 2014 року, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладається на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України являється справою всього українського народу і обов'язком кожного громадянина України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу під час мобілізації у війсковій частині польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), діючи з прямим умислом, направленим на ухилення від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самовільно, без поважних причин залишив розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 , з метою ухилитись від військової служби і станом на 27 січня 2016 року був відсутній на місці служби (смт. Гончарівське, Чернігівського району та області), проводячи час на власний розсуд за місцем проживання у м. Олевськ, Олевського району, Житомирської області.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, зазначив, що розчарувався станом справ в українській армії, тому вчинив дезертирство. У скоєному щиро розкаявся.
Згідно з вимогами ст. 349 ч.3 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального провадження та вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Дії обвинуваченого, що виразились у вчиненні дезертирства, тобто у самовільному залишенні військової частини з метою ухилення від військової служби, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 408 КК України( в ред Закону до 05.03.2015 року)
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. До обставиною, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, розкаяння у вчиненому, молодий вік обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено. За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, раніше до адміністративної та кримінальної вдповідальності не притягувався, злочин вчинив уперше. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, повне визнання вини, розкаяння у вчиненому, молодий вік обвинуваченого, обставини, за яких обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, суд вважає за можливе призначити йому покарання за ч. 1ст.408 КК України із застосуванням ст.69 КК України, а саме перейти до іншого більш м'якого виду покарання не зазначеного у санкції статті за інкримінований йому злочин, та призначити йому покарання у виді штрафу з урахуванням майнового стану обвинуваченого, у межах, встановлених для даного виду покарання в Загальній частині КК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась, підстави для її обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним та призначити йому покарання за ч.1 ст. 408 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 130 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 210 грн.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуюча ОСОБА_1