Справа 22-ц/793/474/16
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
про повернення апеляційної скарги
"02" лютого 2016 р. м. Черкаси
Суддя Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області Захарова А. Ф., розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,, -
Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2015 року позов ПАТ "ВіЕйБі Банк" задоволено частково .
Стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" в сумі 8136,19 грн..
В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" плати за пропуск платежів за договором в сумі 22904, 67 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ "ВіЕйБі Банк" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що дане рішення є незаконним, просить його скасувати в частині відмови у стягненні пені в розмірі 22904, 67 грн. та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" суму заборгованості за пенею в розмірі 22904, 67 грн. . В іншій частині рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області по даній справі залишити без змін.
Встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ч.2 ст.297 ЦПК України, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір, у зв'язку з чим ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18.01.2016 апеляційну скаргу банку залишено без руху та надано апелянту строк для сплати судового збору в сумі 1378,00 грн., який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення без руху апеляційної скарги апелянт отримав 25.01.2016, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.
У подальшому до суду надійшла заява апелянта від 01.02.2016 про звільнення від сплати судового збору, якою банк просив суд звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2015 року з тих підстав, що наразі в банку введено тимчасову адміністрацію та призначено відповідальну особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», що, на думку заявника, є підставою для звільнення апелянта від сплати судового збору. Крім того, вказано на наявність законопроекту про повернення пільг Фонду при сплаті судового збору; рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету); постанову Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» щодо необхідності забезпечити баланс між інтересами держави у стягненні судового збору з одного боку та інтересами заявника щодо можливості доступу до правосуддя з іншого боку.
Однак з такими твердженнями апелянта щодо звільнення від сплати судового збору погодитися не можна, виходячи з наступного.
Згідно преамбули ЗУ «Про судовий збір» цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Починаючи з 01.09.2015 ЗУ «Про судовий збір» викладено у редакції згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». При цьому з 01.09.2015 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», яка регламентує пільги щодо сплати судового збору, не встановлює пільг у справах за зверненнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У даному випадку апелянтом не надано суду жодних доказів та не наведено обґрунтувань того, що майновий стан Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який діє від імені ПАТ «ВіЕйБі Банк», не дозволяє йому сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Не можна погодитися у даному випадку з доводами апелянта про те, що у світлі практики Європейського суду з прав людини, несплата судового збору перешкоджатиме юридичній особі в доступі до правосуддя, та про те, що в ситуації, що склалася, переважає інтерес юридичної особи-заявника у доступі до правосуддя над інтересом держави в отриманні судового збору, як умова досягнення балансу (пропорційності) між інтересами заявника та інтересами держави, оскільки виконання вимог чинного законодавства (ЗУ «Про судовий збір»), як необхідної умови у розгляді справи, поза розумним сумнівом не може свідчити про обмеження права заявника на доступ до правосуддя чи про необхідність покладення на державу судових витрат у розгляді справ за заявами тих чи інших юридичних осіб, що, поміж іншого, слідує з контексту рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі», на яке посилається заявник.
Рішення ЄСПЛ мають бути застосовані українськими судами (обов'язково), але таке застосування повинно бути обґрунтованим, адекватним, виваженим, виправданим. Є неприпустимим необґрунтоване, формальне, а не змістове застосування практики ЄСПЛ, яке полягає в тому, що рішення ЄСПЛ зазначається в рішенні, цитуються окремі його пункти, але насправді вириваються з контексту рішення деякі висновки ЄСПЛ та зводяться до абсолюту. Практика ЄСПЛ повинна застосовуватися національними судами як особливе джерело права з урахуванням того, що рішення ЄСПЛ за своєю правовою природою не містять виключно однозначних, жорстких, безальтернативних правил. Навпаки, у своїй основі - це висновок, який міститься в мотивувальній частині рішення, набір обов'язкових і необов'язкових тверджень, а тому рішення ЄСПЛ не слід розглядати як безумовний прецедент.
Крім того, досягнення балансу між інтересами особи та інтересами держави (пропорційність обмеження права) є оціночною категорією і повинна встановлюватися щодо конкретного суб'єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин і фактів, що встановлені судом безпосередньо. Підґрунтям для висновку про додержання балансу інтересів, повинен бути результат вивчення спірної ситуації, а не загальні приписи чи цитати, вирвані з контексту рішення ЄСПЛ.
У даному випадку апелянт в обґрунтування своєї позиції не навів доводів та не вказав на докази того, яким саме чином звільнення від сплати судового збору сприятиме досягненню пропорційності між забезпеченням інтересів юридичної особи у доступі до правосуддя та інтересів держави в отриманні судового збору та які саме обставини, які об'єктивно існують, перешкоджають йому сплатити встановлений законодавством судовий збір.
Оскільки апелянт не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 18.01.2016 року, - не сплатив судовий збір, тому у відповідності з ч. 2 ст. 121 та ст. 297 ЦПК України, дана апеляційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ч. 2 ст. 121, ст. 297 ЦПК України,
Заяву ПАТ «ВіЕйБі Банк» про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - вважати неподаною та повернути її автору.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Суддя: А. Ф. Захарова