Справа № 22-ц/793/129/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 48, 50 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
05 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_6 та його представника - ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу; ОСОБА_8, яка просила апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів ,-
У липні 2014 року ОСОБА_8 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись в обгрунтування заявленого позову на те, що 08 лютого 2003 року від спільного шлюбу з ОСОБА_6 народилася дитина - ОСОБА_9.
Шлюб між сторонами було розірвано 10 грудня 2009 року.
На даний час, а саме з 15 жовтня 2010 року, вказує позивачка, вона перебуває в іншому шлюбу із ОСОБА_10
ОСОБА_8 зазначає, що після припинення шлюбних стосунків із ОСОБА_6, відповідач відмовляється від надання матеріальної допомоги на утримання спільної дитини сторін в добровільному порядку, будь-якої участі в утриманні та вихованні сина не приймає, дитина перебуває на повному утриманні позивачка.
З метою захисту майнових прав неповнолітньої дитини, ОСОБА_8 звернулась із відповідним позовом до Придніпровського районного суду м. Черкаси та просила постановити судове рішення, яким стягнути із відповідача на свою користь на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. до повноліття дитини з дня пред'явлення позову.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2014 року позов ОСОБА_8 - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 800,00 грн. щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 31 липня 2014 року до повноліття дитини.
В іншій частині позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судові витрати в розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з»ясуванні обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору по суті, просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2014 року і ухвалити нове рішення, яким стягувати із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання сина ОСОБА_9 у розмірі ? всіх видів заробітку/доходу/ відповідача. Судові витрати покласти на позивачку.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції - до скасування та ухвалення нового рішення, виходячи із наступного.
Згідно вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи, постановлення рішення із порушенням вимог матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_8 та стягуючи із відповідача ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі 800,00 грн. щомісячно до повноліття дитини, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо можливості відповідача сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн.
Проте, погоджуючись із правильним висновком суду першої інстанції щодо необхідності покладення на відповідача обов»язку щодо утримання спільної дитини сторін та стягнення аліментів на утримання сина - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, колегія суддів не погоджується із обраним судом першої інстанції конкретним способом виконання батьком дитини свого обов»язку щодо її утримання, а саме стягненням аліментів на користь позивачки в твердій грошовій сумі, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 10 грудня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія І-СР № 050218 від 10 грудня 2009 року.
Від даного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І.СР № 125774 від 01 квітня 2003 року.
Син проживає разом із позивачкою і перебуває на її утриманні.
Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
Вирішуючи питання щодо стягнення на користь ОСОБА_8 конкретного розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_11, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дав оцінку тим обставинам, які у відповідності до вимог ст. 182 СК України повинні враховуватися при визначенні конкретного розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, тощо.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_6 має постійний і регулярний дохід від офіційного працевлаштування, працює водієм відділу збуту ТОВ «Черкаська продовольча компанія» з 2011 року, що підтверджується відповідними довідками про доходи (а.с. 84, 85).
Виходячи із вимог ч.1 ст.183 СК України частка заробітку /доходу/матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, і тільки в разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити їх розмір в твердій грошовій сумі.
Відповідач від другого шлюбу має на утриманні сина - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3.
З урахуванням наведеного, враховуючи майновий, сімейний стан ОСОБА_6 та його можливість виплачувати аліменти, наявність у відповідача стабільного, постійного заробітку, колегія вважає, що аліменти на дитину мають стягуватись саме у частці від заробітку /доходу/ відповідача ОСОБА_6, а саме в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку /доходу/, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст.180, 181-183 СК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_8 -задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання сина - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку /доходу/ відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку, починаючи з 31 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :