25 січня 2016 року о 10 год. 50 хв.Справа № 0870/7854/12 СН/808/48/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області
про скасування постанови,
14 серпня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову відповідача №79 від 02.08.2012 про накладення штрафу в сумі 11020,00 грн.
Постановою судді Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В. від 22.11.2012 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2012 - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2015, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.08.2012 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 11020 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 79 за недопущення посадових осіб на об'єкт будівництва - двоповерхову будівлю по вул. Передова, 31 в м. Запоріжжя. Вважає прийняту постанову неправомірною, оскільки його діяльність не пов'язана з містобудуванням, будівництвом або будівельними матеріалами, а також те, що зазначена будівля не належить йому на праві власності. А отже, на думку позивача, він не є суб"єктом містобудівної діяльності в силу вимог Закону України "Про відповідальність за правовопорушення у сфері містобудівної діяльності".
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив скасувати оскаржувану постанову.
Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях зокрема зазначає, що на виконання покладених обов'язків, передбачених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, згідно листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, щодо розгляду звернення гр.ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на підставі направлення на здійснення позапланової перевірки від 12.06.2012 № 912-07 заступником начальника Запорізького інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області ОСОБА_6 було проведено перевірку додержання позивачем вимог містобудівного законодавства при здійсненні будівельних робіт на об'єкті будівництва: “двоповерхова будівля (у якій здійснюється ремонт автомобілів) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Передова, 31. В порушення норм чинного законодавства позивач не допустив посадових осіб інспекції на об'єкт будівництва, про що було складено відповідний акт. 26.07.2012 відносно позивача було складено протокол за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідальність за яке передбачена п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України “Про відповідальністю за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”. З даним протоколом ОСОБА_3 було ознайомлено під особистий підпис. 02.08.2012 заступником начальника інспекції було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 11020 грн. Враховуючі зазначене вважає, що відповідач діяв у спосіб встановлений законодавством, тому підстав для задоволення позову немає, у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення.
Під час розгляду справи судом було здійснено заміну первинного відповідача на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований, як фізична особа-підприємець 26.05.2008, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 118314 та копією ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-9).
Посадовою особою Інспекції, згідно листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 23.05.2012 за № 01-36/941 (щодо звернення гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5А.) (а.с.48), який є однією з підстав проведення позапланової перевірки, 16.06.2012 за № 912-07 виписано направлення на здійснення позапланової перевірки (а.с.47) та 26.06.2012 складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с.46).
За результатами позапланової перевірки посадовими особами Інспекції було складено припис № 74 від 26.06.2012 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у зв'язку з встановленням факту недопущення посадових осіб інспекції на об'єкт будівництва - двоповерхову будівлю по вул. Передова, 31 в м. Запоріжжя (а.с.45).
За наслідками встановлення факту недопущення посадових осіб інспекції на об'єкт будівництва складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.07.2012 (а.с.44), в якому позивачем було зазначено “зобов'язуюсь надати доступ”.
02 серпня 2012 року винесена постанова №79 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 11020 грн. з якою ОСОБА_3 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис (а.с.18).
Не погоджуючись з постановою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України за змістом статей 6,7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
За визначенням статті 1 Закону України “Про основи містобудування” містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
В силу положень статті 5 вказаного Закону при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок).
Як закріплено у пункті 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Відповідно до п.п 3, 8 ч. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 08.04.2011 № 439/2011 Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до покладених на неї обов'язків, в тому числі, приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти та здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Відповідно п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_3 не було допущено посадових осіб Інспекції до проведення перевірки, що підтверджується відміткою в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.07.2012, в якому позивачем було зазначено “зобов'язуюсь надати доступ”.
Перевірку не проведено, оскільки позивач не допустив посадових осіб відповідача для її проведення. Крім того, позивач не надав необхідних для проведення перевірки документів.
Відповідно до пп. 1 п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Абзацем 11 пункту 7 Порядку № 533 передбачено обов'язок посадової особи інспекції під час проведення позапланової перевірки пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення перевірки.
Пунктом 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема: недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на висновок Вищого адміністративного суду України викладений в ухвалі від 16.07.2015 по даній справі стосовно того, що відповідальність може бути покладена на осіб, як на суб'єктів містобудування за порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, в разі здійснення ними діяльності, що пов'язана з містобудуванням, будівництвом або будівельними матеріалами; наявність реєстрації за особою статусу підприємця без вказаної вище діяльності не свідчить про його статус суб'єкта містобудування.
Преамбула Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” чітко встановлює відповідальність, як юридичних осіб так і фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Враховуючи, що перевірка щодо дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт проведена ІДАБК у Запорізькій області в червні 2012 року, а Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності” набрав законної сили 19.01.2012, суд дійшов висновку про правомірність накладення штрафу на позивача на підставі п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства ІДАБК перевіряють не господарську діяльність суб'єктів господарювання, а об'єкти будівництва на предмет відповідності їх затвердженим проектним рішенням, будівельним нормам і правилам з метою забезпечення стійкості, надійності та готовності об'єкта до експлуатації.
До того ж, як свідчить свідоцтво платника єдиного податку серії А №332139 видане суб'єкту господарювання - ОСОБА_3 28.05.2012, місцем провадження господарської діяльності підприємця є м.Запоріжжя, вул. Передова, 31.
Крім того у судовому засіданні із пояснень представника відповідача судом встановлено, що ОСОБА_3 вже притягувався до відповідальності за порушення норм містобудівного законодавства саме на об'єкті за адресою: м.Запоріжжя, вул. Передова, 31.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена обґрунтованість позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя І.В.Шара