20 січня 2016 р. Справа № 804/1985/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ротор» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
28.01.2015 року Приватне підприємство «Ротор» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.01.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем при проведенні перевірки протиправно встановлено нереальність проведення господарських операцій з Приватним підприємством «Господар» у липні 2015 року, однак контролюючим органом в акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування.
Ухвалою від 13.10.2015 року було закрито провадження в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення №0000041501 від 15.01.2015 року в повному обсязі та податкового повідомлення-рішення №0000031501 від 15.01.2015 року в частині 55790,00 грн. - за основним платежем та у розмірі 2789,50 грн., в зв'язку з примиренням сторін.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу №729 від 02.12.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Ротор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Господар» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.
За результатами перевірки 16.12.2014 року складений акт № 1767/22-01/13430357, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення:
- підпункту 14.1.27, пункту 14.1 статті 14, пунктів 135.5.4, 135.5 статті 135, статей 138, 140, 142, 143 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 122738,00 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 122738,00 грн.;
- абзацу «а» пункту 185.2статті 185, пункту 187.1 статті 187, абзацу «а» пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 58726,00 грн., у тому числі по декларації за липень 2013 року на суму 58726,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що у липні 2013 року позивач мав господарські відносини з Приватним підприємством «Господар» відповідно до договору купівлі-продажу від 16.07.2013 року № 77.
В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій позивача з Приватним підприємством «Господар» податковим органом зазначено наступне:
- не надано документи, щодо розрахунків Приватного підприємства «Ротор» з перевізниками за надані послуги з перевезення вантажу;
- не надано сертифікати якості/відповідності придбаного жита;
- надані до перевірки товарно-транспортні накладні не містять інформації щодо приймання вантажу водієм-експедитором (підпис, печатка перевізника), одержання вантажу вантажоодержувачем посада, печатка ПП «Ротор»), відсутня інформація про здійснення вантажно-вивантажувальних робіт;
- не надано достовірну інформацію та документи щодо транспортування придбаних Приватним підприємством «Ротор» у Приватного підприємства «Господар» ТМЦ розрахунків за послуги транспортування, працівників (обладнання, механізмів (пристроїв), якими було здійснено навантажувально-розвантажувальні роботи, стану заборгованості між суб'єктами господарювання;
- відповідно до акту Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська № 1/22-32332699 від 15.08.2013 року неможливо проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Господар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року.
На підставі акта перевірки 15.01.2015 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Вирішуючи спір суд зазначає, що підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
В силу пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Нормами пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
При цьому у відповідності до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за №168/704. Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з Приватним підприємством «Господар» у липні 2013 року підтверджується з огляду на наступне.
09.04.2015 року між Приватним підприємством «Ротор» та Приватним підприємством «Господар» було укладено договір на купівлі-продажу № 77, відповідно до умов якого продавець продає жито у кількості 500 тон по ціні 1700 грн. за 1 тонну, яка включає в собі витрати по доставці жита на склад в с. Партизанське, Дніпропетровський район.
На підтвердження транспортування товару позивачем надані ТТН, які додані до матеріалів справи (т. 1, а.с. 181-189).
Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано документів щодо розрахунків з перевізниками, неналежне заповнення ТТН та не надання документів, щодо навантажувально-розвантажувальних робіт суд зазначає, що відповідно, до пункту 1.1. договору від 16.07.2013 року № 77 продавець відповідає за доставку товару, що включає також навантажувально-розвантажувальні роботи, таким чином позивач обґрунтовано не надав відповідні документи щодо розрахунків з перевізниками та особами якими було здійснено навантажувально-розвантажувальні роботи.
Суд зазначає, що позивач приймав участь в оформленні ТТН тільки при прийнятті товару, таким чином не повне заповнення ТТН контрагентом та перевізниками не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
На підтвердження оплати за поставлений товар позивачем надані банківські виписки (Т. 1,а.с. 156-161).
Також суд зазначає, що акт Жовтневої МДПІ Миколаївської області № 1/22-32332699 від 15.08.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Господар» лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Суд звертає увагу на те, що порушення контрагентом позивача законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутністю у контрагента платника податку основних засобів та нематеріальних активів, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.
Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
З наданих позивачем додаткових пояснень та доданих до них матеріалів вбачається, що жито придбане у Приватного підприємства «Господар» було передане Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс «Укрсолод» на промтехпереробку відповідно до актів прийому-передачі ТМЦ (давальницька сировина - жито) (Т. 1, а.с. 208-213).
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій, суд зазначає, що наданими позивачем документами спростовуються висновки зазначені в акті перевірки від 16.12.2014 року № 1767/22-01/13430357.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 15.01.2015 року № НОМЕР_1.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Приватного підприємства «Ротор» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.01.2015 року № НОМЕР_1 в частині неузгоджених зобов'язань у сумі 66948,00 грн. за основним платежем та штрафними санкціями у сумі 33474,00 грн.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Ротор» судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 січня 2016 року
Суддя ОСОБА_1