08 лютого 2016 року Справа № 808/155/16 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
13 січня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.10.2015 №0001162100.
Ухвалою суду від 16.01.2016 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 04 лютого 2016 року, шляхом надання до суду документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву (наказ, довіреність, тощо).
05 лютого 2016 року до суду надійшли пояснення позивача, зі змісту яких вбачається, що позивач вважає даний адміністративний позов немайновим, а тому обмеження повноважень начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1О, щодо неможливості підписання позовних заяв з ціною позову більше 20000,00 грн. не можуть застосовуватись в даному випадку. З посиланням на лист Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 №11/10-439, який, на думку позивача, підтверджує висловлену ним позицію, позивач просить відкрити провадження в даній справі. При цьому, будь-яких інших документів на виконання ухвали суду від 16.01.2015 про залишення позовної заяви без руху до суду не надано.
Разом з тим, надані пояснення є необґрунтованими та такими, що не усувають недоліків позовної заяви, з огляду на таке.
Відповідно до ч.7 ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Частиною 5 ст.106 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
В матеріалах справи, на підтвердження повноважень начальника відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1 міститься довіреність від 24.12.2014, відповідно до якої ПАТ «Укрнафта» уповноважує ОСОБА_1 від імені ПАТ «Укрнафта», серед іншого, підписувати та подавати позовні заяви, сума (ціна) позову яких не перевищує 20000,00 грн.
У прохальній частині адміністративного позову позивачем заявлено позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2015 №0001162100 про застосування штрафних санкцій у розмірі 21 417,00 грн.
Слід зазначити, що дійсно КАС України не містить визначення понять «позов майнового характеру», «позов немайнового характеру» та «ціна позову».
Проте, пункт 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015, чітко розподіляє розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову в залежності від того, чи є поданий позов позовом майнового чи немайнового характеру.
У зв'язку з чим, відсутність в КАС України визначення понять «позов майнового характеру», «позов немайнового характеру» та «ціна позову», жодним чином не може свідчити про те, що позовні заяви, подані до адміністративного суду, мають виключно немайновий характер.
Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Щодо посилань представника позивача на лист Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 №11/10-439, необхідно зазначити, що вказаний лист є відповіддю на депутатський запит народного депутата України.
Відтак, викладена в даному листі інформація не може бути розцінена як певна правова позиція Вищого адміністративного суду України, яка надається ним на виконання повноважень з надання судам нижчого рівня методичної допомоги, рекомендаційних роз'яснень з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової спеціалізації.
Крім того, будь-які роз'яснення Вищого адміністративного суду України можуть мати лише рекомендаційний характер та не є обов'язковим для застосування адміністративними судами України.
Також, слід звернути увагу позивача, що в разі незгоди з підставами, за яких позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, позивач міг скористатись правом апеляційного оскарження, порядок та строки якого роз'яснено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 16.01.2016.
Проте, ухвала суду від 16.01.2016 набрала законної сили 27.01.2016, а відтак є обов'язковою для виконання на всій території України.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи викладене та те, що позивачем, у встановлений судом строк, не усунуто недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.
Керуючись п.1 ч.3 ст.108, ст.ст.160, 165 КАС України, суддя
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відділення реалізації нафтопродуктів по Запорізькій області до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.6 ст.108 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко