10 вересня 2015 р. Справа № 804/11278/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за поданням ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції
м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
до Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського
району» Дніпропетровської міської ради
про стягнення податкового боргу, -
ОСОБА_3 об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням до Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради про стягнення податкового боргу в сумі 78745 грн. 92 коп.
Подання обґрунтоване тим, що відповідач має станом на 25.08.2015 року податковий борг в загальній сумі 78745 грн. 92 коп. з земельного податку з юридичних осіб, з авансових платежів з податку на прибуток підприємств комунальної власності та з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань, нарахування пені та нарахування платежів та процентів згідно з рішенням про розстрочення. В добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує, що і стало підставою для звернення позивача із даним поданням до суду.
У судовому засіданні представник позивача подання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись при цьому на обставини, викладені у поданні.
Представник відповідача проти задоволення подання заперечував, зазначивши, що вимоги щодо стягнення заборгованості платника з частини прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань є повністю необґрунтованими, оскільки із змісту подання вбачається, що у відповідача виникла заборгованість на підставі несплати нарахувань згідно рішення про розстрочення № 13 від 19.02.2015 року. При цьому, на думку відповідача, позивач може звернутися до суду із вимогами про стягнення розстроченої суми боргу може лише після прийняття рішення про скасування розстрочення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Комунальне підприємство «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради перебуває на обліку як платник податків в ОСОБА_3 об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
.Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Зі змісту подання вбачається, що станом на 25.08.2015 року за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 78745 грн. 92 коп.:
- з земельного податку юридичних осіб, яка виникла на підставі узгоджених податкових зобов'язань відповідно до податкового розрахунку від 19.02.2015 року № НОМЕР_1 та яка зменшена внаслідок переплати, та становить 1294 грн. 06 коп.;
- з авансових внесків з податку на прибуток підприємств комунальної власності, яка виникла внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації від 02.03.2015 року № НОМЕР_2, яка зменшена внаслідок переплати та становить 28770 грн. 38 коп.
- пені за несвоєчасну сплату самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання в сумі 778 грн. 12 коп.
- з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та об'єднань що вилучається до бюджету, яка виникла на підставі несплати наступних нарахувань згідно з рішенням про розстрочення № 13 від 19.02.2015 року: нараховано платежу від 19.02.2015 в сумі 15030 грн.. який зменшено внаслідок переплати та станом на поточну дату становить 14730 грн.; проценти за користування розстроченням в сумі 3113 грн. 06 коп.; нараховано платеж від 19.02.2015 року в сумі 15030 грн.; нараховано платеж від 19.02.2015 в сумі 15030 грн.
В добровільному порядку відповідачем вищевказана заборгованість сплачена не була.
Відповідно до ст. 100.2 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви відповідача ОСОБА_3 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУДФС Дніпропетровської області було прийнято рішення №13 про розстрочення грошових зобов'язань від 19.02.2015 року. На виконання зазначеного рішення між сторонами було укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань від 19.02.2015 року №13.
Відповідно до п. 1 Договору орган державної податкової служби надає платнику розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 150030 грн. (під проценти строком з 19.02.2015 року по 11.12.2015 року.
У відповідності до п. 2 Договору орган державної податкової служби має право розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.
З огляду на вищевикладені норми права, суд доходить висновку, що стягнення суми грошового зобов'язання та нарахованих процентів, на які органом доходів і зборів надано розстрочення в порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу можливе лише за умови прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування розстрочення та дострокового розірвання договору про розстрочення грошових зобов'язань.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань КП «Житлове господарство Самарського району» ДМР, наданого на підставі договору про розстрочення грошових зобов'язань від 19.02.2015 року №13.
Позивачем в судовому засіданні також не було спростовані пояснення відповідача щодо розстрочення грошових зобов'язань.
Також суд зазначає, що згідно змісту позовної заяви останній позивається до суду про стягнення податкового боргу в сумі 78754,92 грн., що включає заборгованість відповідача по кількох видах податків (земельний податок, борг з авансових внесків з податку на прибуток підприємств комунальної власності, борг з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань).
В той же час згідно поданих документів відповідачу надано розстрочення по боргу з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань в сумі 150300,00 грн., що перевищує суму податкового боргу згідно позовної заяви. Змістовних пояснень по даній розбіжності позивачем надано не було, що унеможливлює здійснити обґрунтований розрахунок заборгованості позивача поза сумою розстрочення.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, та необхідність відмови у їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 158 -163, 183-3 КАС України, суд, -
У задоволенні подання ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в апеляційної скарги у порядок та у строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений 11.09.2015р.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 11.09.2015р. Суддя З оригіналом згідно Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_4