Справа № 548/21/16-ц
Провадження № 2/548/90/16
27.01.2016 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожко В.П.,
за участю секретаря - Листопад В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної виконавчої служби ОСОБА_3 районного управління юстиції, ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про зняття арешту з нерухомого майна,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтувавши його тим, що у відділі ДВС були відкриті виконавчі провадження за виконавчим листом № 2-а-795 від 25.01.2011 року, № 2-а-4628 від 24.01.2011 року, № 2-а-4633 від 04.04.2011 року, № 2-а-1670/4976, № 2-а-1670/634, видані Полтавським окружним адміністративним судом.
Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП 31090702 від 15.03.2011 року накладено арешт на все майно боржника. 17.01.2012 року зазначені виконавче провадження було завершено у зв'язку з відсутністю майна у боржника, на яке можна накласти стягнення. 07.02.2012 року стягувачем ОСОБА_3 ДПІ повторно пред'явлені до виконання всі вищевказані документи, а 26.04.2012 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів за заявою стягувача.
Постановою начальника ВДВС ОСОБА_3 РУЮ від 20.05.2013 року виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 25.04.2013 року про скасування арешту майна боржника було закінчено та припинено чинність арешту майна боржника, скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Позивач також зазначає, що існувало обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 12138760 від 07.02.2012 року згідно постанови державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 РУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП № 31090702 від 07.02.2012 року, яке було припинено 21.05.2013 року.
При спробі укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна позивачу стало відомо про наявність обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 10937554 від 15.03.2011 року, підставою якого є постанова державного виконавця від 15.03.2011 року.
Позивач вказує, що незважаючи на завершення виконавчих проваджень, боржником по яких він був, та скасування арешту, накладеного на майно ФОП ОСОБА_1 ухвалою господарського суду від 25.04.2013 року, державним виконавцем ВДВС ОСОБА_3 РУЮ не вжито заходів щодо припинення чинності арешту нерухомого майна, накладеного постановою старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 РУЮ про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АА 307470 від 15.03.2011 року та вилучення запису про обтяження за реєстраційним № 10937554, зареєстрованого 15.03.2011 року реєстратором - Потавською філією ДП «Інформаційний центр» МЮУ, на підставі вищевказаної постанови державного виконавця АА 307470 від 15.03.2011 року.
Оскільки вищевказане виконавче провадження було завершене, але арешт, накладений постановою державного виконавця АА 307470 від 15.03.2011 року знятий не був, позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна, що йому належить.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву, в якій позов підтримав з підстав, зазначених в ньому, просив суд провести судове засідання за відсутності позивача.
Представник відповідача ОСОБА_2 державної виконавчої служби ОСОБА_3 районного управління юстиції в судове засідання не з'явився, надав суду пояснення, в яких зазначив, що станом на 20.01.2016 року згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчі документи, за якими боржником є ОСОБА_1, на виконанні у відділі не перебувають. Детальна інформація про накладення арештів на майно боржника у 2011 - 2013 рр. відсутня, оскільки на даний час закінчився термін зберігання завершених виконавчих проваджень, а тому при вирішення питання зняття арешту з вказаного нерухомого майна відповідач покладався на розсуд суду, також просив провести розгляд справи без участі свого представника.
Представник відповідача ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій зазначив, що станом на 18.01.2015 року заборгованість у ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом відсутня, при вирішення питання зняття арешту з вказаного нерухомого майна відповідач покладався на розсуд суду, також просив провести розгляд справи без участі свого представника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що в рамках відкритого виконавчого провадження № 31090702 постановою державного виконався ВДВС ОСОБА_3 РУЮ від 15.03.2011 року накладено арешт майна та оголошено заборону на його відчуження на все майно боржника ОСОБА_1, що підтверджується копією інформаційної довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 50472623 від 22.12.2015 року та копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 34825433 від 07.02.2012 року.
Судом встановлено, що виконавче провадження № 31090702 закрито 26.042012 року на підставі заяви стягувача про повернення виконавчих документів у зв'язку зі списанням з ОСОБА_1 заборгованості в повному обсязі, що підтверджується листом ВДВС ОСОБА_3 РУЮ позивачу від 30.12.2015 року, а також письмовими поясненнями відповідачів № 78/10/16-27-10-17 від 18.01.2016 року та № 02.30-176/482 від 20.01.2016 року.
З наявної в матеріалах справи копії постанови про закінчення виконавчого провадження та копії постанови про звільнення майна боржника з-під арешту від 20.05.2013 року, складеної старшим державним виконавцем ВДВС ОСОБА_3 РУЮ ОСОБА_4, вбачається, що виконавче провадження по виконанню рішення господарського суду від 25.04.2013 року про скасування арешту накладеного на все майно ОСОБА_1, виконане повно та фактично, в зв'язку з чим вказане виконавче провадження № 38031375 закрито, чинність арешту майна боржника припинено та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, все майно, що належить ОСОБА_1, звільнено з-під арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребовувати своє майно, а статтею 391 цього Кодексу визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що станом на теперішній час виконавче провадження ВП № 31090702 закрито 26.042012 року на підставі заяви стягувача про повернення виконавчих документів у зв'язку зі списанням з ОСОБА_1 заборгованості в повному обсязі, а також те, що накладеним ВДВС ОСОБА_3 РУЮ арештом та забороною відчуження всього нерухомого та рухомого майна порушуються права позивача на розпорядження належним йому майном, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір» позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір на користь держави у розмірі 551 грн. 20 коп., які позивач не просив стягувати з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 15.03.2011 року за № 10937554 реєстратором Полтавською філією Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 РУЮ від 15.03.2011 року, реєстраційний номер обтяження 3 10937554.
Судові витрати віднести за рахунок позивача - ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: